09 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/3442/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 - представник - ОСОБА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 - представник - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 окремий батальйон ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 , НОМЕР_4 окремий батальйон, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, -
16 травня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 окремий батальйон ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), в якому просить: "1. Визнати бездіяльність Відповідача - військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 на момент звільнення з військової служби належних сум грошових коштів в розмірі 431512,50 грн. протиправною; 2. Стягнути з Відповідача - військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 431512,50 грн; 3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; 4. Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року даний позов був залишений без руху.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання було визнано явку представника Військової частиниА7123 в судове засідання обов'язковою.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року було постановлено підготовче засідання у даній справі відкласти.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об'єктивних причин.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуваючи на військовій службі ним за період з 26 квітня 2022 року по 08 жовтня 2023 року ним було недоотримано грошового забезпечення за службове відрядження (добові) в розмірі 159300 грн, у зв'язку із чим, просив суд стягнути з відповідача 431512,50 грн заборгованості, у тому числі й середній заробіток за 183 дні затримки розрахунку при звільненні.
Відповідач, у відзиві, який надійшов на адресу суду просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що відповідно до "Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України", затвердженої Наказом Міністерства Оборони України № 105 від 20 лютого 2017 року (зі змінами), а саме, пунктом 24 даної Інструкції визначено, що виплата добових військовослужбовцям, у тому числі за час перебування в дорозі, не здійснюється за дні, коли вони (у передбачених законодавством випадках) забезпечуються триразовим харчуванням за рахунок держави, а також за період, коли відрядженому здійснюються польові виплати (морське грошове забезпечення), а відтак представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча судом вживалися заходи щодо його виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Судом вживалися заходи направлення позивачу позивача повістки про виклик в судове засідання призначене на 09 жовтня 2024 року, яку було надіслано з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 25 вересня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим позивач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 94).
Клопотання позивача щодо відкладення підготовчого засідання, яке повинно було відбутися 20 серпня 2024 року судом задоволено та у зв'язку із цим таке засідання відкладено на 23 вересня 2024 року (а. 60).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пунктів 1, 2 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Суд, враховуючи належність повідомлення учасників справи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, які не з'явилися в судове засідання. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.
В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, позивач був мобілізований 26 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_2 . В період з 26 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року виконував обов'язки військової служби за місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_7 в АДРЕСА_2 на посаді кулеметника.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25 квітня 2022 року № 60 позивач вважається таким, що вибув до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " з 26 квітня 2022 року (а.с.а.с. 5, 6).
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 120 від 16 липня 2022 року солдата ОСОБА_1 на підставі наказу командира НОМЕР_8 окремої бригади територіальної оборони № 43 від 09 липня 2022 року з 16 липня 2022 року призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_9 окремого батальйону територіальної оборони (а.с. 76).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 109 від 17 квітня 2023 року молодшого сержанта ОСОБА_1 , техніка 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 направлено на стаціонарне лікування в КНП "Глухівська міська лікарня" м. Глухів та знято з котлового забезпечення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №118 від 25 квітня 2023 року молодший сержант ОСОБА_1 повернувся з лікування КНП "Глухівська міська лікарня" м. Глухів та був поставлений на всі види забезпечення (а.с.а.с. 77, 78).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 122 від 28 квітня 2023 року, молодший сержант ОСОБА_1 , технік 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що 29 квітня 2023 вибув зі складу сил і засобів тактичної групи "Шостка" оперативного угрупування "Чернігів", які залучаються та беруть безпосередню участь для здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Сумській області до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області, в оперативне підпорядкування оперативного-тактичного угруповання "Соледар". Начальнику продовольчої служби забезпечити вищепойменованих військовослужбовців сухими пайками на 3 (три) доби (а.с. 78 (на звороті)).
Відповідно до наказу ТВО командира військової частини НОМЕР_1 № 124 від 30 квітня 2023 року, молодший сержант ОСОБА_1 вважається таким, що прибув до оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_6 " для виконання попереднього бойового розпорядження та був поставлений на всі види забезпечення (а.с. 79).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 189 від 04 липня 2023 року, молодшого сержанта ОСОБА_1 , вважати таким, що вибув зі складу сил і засобів оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " оперативного стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " на медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності до військової служби до "Військовомедичного клінічного центру східного регіону" в/ч НОМЕР_10 АДРЕСА_3 (а.с. 79 (на звороті)).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 221 від 03 серпня 2023 року, молодший сержант ОСОБА_1 , вважається таким, що прибув до складу сил і засобів оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " оперативного стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " з лікування з Дніпропетровського військового госпіталя після проходження ВЛК та був поставлений на всі види забезпечення (а.с. 80).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 249 від 28 серпня 2023 року, молодший сержант ОСОБА_1 ургентно госпіталізований до КНП 17 міської багатопрофільної лікарні м. Харків та вважати таким, що вибув зі складу сил і засобів оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " оперативного стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " та знято з котлового забезпечення (а.с. 80 (на звороті)).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 261 від 09 вересня 2023 року, молодший сержант ОСОБА_1 вважається таким, що прибув до складу сил і засобів оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " оперативного стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Харківській області та приступив до виконання службових обов'язків за посадою та приступив до виконання службових обов'язків та був поставлений на всі види забезпечення (а.с. 81).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 296 від 23 вересня 2023 року молодший сержант ОСОБА_1 вважається таким, що вибув зі складу сил і засобів оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_7 " оперативного стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " на виконання бойового розпорядження ОУВ "Чернігів" (а.с. 81 (на звороті)).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 277 від 24 вересня 2023 року молодший сержант ОСОБА_1 вважається таким, що прибув до складу сил та засобів оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " та був поставлений на всі види забезпечення (а.с. 82).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №288 від 05.10.2023 молодший сержант ОСОБА_1 , технік 1 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , звільнений з військової служби у відставку за статтею 26 частини 4 пункту 2 підпункту "б" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 05 жовтня 2023 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.а.с. 82,83).
Відповідно до статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон України № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до статті 14 частин 6, 9 Закону України № 2011-XII при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 20 лютого 2017 року за № 105 (далі по тексту - Інструкція № 105) відрядженням є направлення військовослужбовців Збройних Сил України за наказом командира (начальника, керівника) на певний строк в іншу місцевість для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації військової частини (підрозділу).
Пунктом 7 Інструкції № 105 передбачено, що днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття з відрядження день прибуття транспортного засобу до населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця. У разі відправлення транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше наступна доба. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого військовослужбовця до місця служби.
Згідно із пунктом 10 Інструкції № 105, окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
Пунктом 11 Інструкції № 105 визначено, що за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98.
Згідно із пунктом 22 абзацом 8 Інструкції № 105 виплата добових витрат здійснюється також військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які направляються у відрядження у складі підрозділів або військових частин для, зокрема, участі військовослужбовців в антитерористичних операціях, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії
Відповідно до пункту 24 Інструкції № 105 виплата добових витрат військовослужбовцям не здійснюється за дні, коли вони (у передбачених законодавством випадках) забезпечуються триразовим харчуванням за рахунок держави, а також за період, коли відрядженому здійснюються польові виплати (морське грошове забезпечення).
Як судом встановлено, що позивач за період військової служби та зокрема у спірний період, у військовій частині НОМЕР_1 з моменту зарахування до її особового складу та до моменту звільнення та виключення зі списків особового складу перебував на котловому та інших видах забезпечення та отримував триразове харчування, підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_1 та наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 16 липня 2022 року № 120, від 17 квітня 2023 року № 109, від 25 квітня 2023 року № №118, від 28 квітня 2023 року № 122, від 30 квітня 2023 року № 124, від 04 липня 2023 року№ 189, від 16 липня 2023 року № 120, від 03 серпня 2023 року № 221, від 28 серпня 2023 року № 249, від 09 вересня 2023 року № 261 (а.с.а.с. 74-83).
Отже, з моменту вибуття у відрядження до Військової частини НОМЕР_1 до моменту прибуття з відрядження у відповідача відсутній обов'язок нарахування та виплати добових, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Відтак, оскільки позивачем не надано до суду докази того, що у відрядженні, в якому він перебував під час воєнного стану, він не забезпечувався триразовим харчуванням, відтак, позивачем не доведено та судом не встановлено порушення права позивача на компенсаційні виплати у виді добових за час перебування у відрядженні.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, в порядку статті 117 Кодексу законів про працю України на розсуд суду, суд зазначає таке.
Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 частини 1 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Згідно із статтею 117 частиною 2 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Таким чином, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Так, у межах даної справи судом встановлено відсутність права позивача на компенсаційні виплати у виді добових за час перебування у відрядженні, що в свою чергу унеможливлює вирішення питання щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не має право на виплату йому середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 окремий батальйон ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 , НОМЕР_4 окремий батальйон, НОМЕР_11 окремої бригади Сил Територіальної Оборони ЗСУ (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 09 жовтня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 16 жовтня 2024 року.
СуддяС.Є. Гаврилко