15 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4927/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карпович Андрія Петровича про відвід судді, -
В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 260/4927/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024 року, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1.
Ухвалою судді Маєцька Н.Д. від 09.08.2024 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 23.08.2024 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді, відведено суддю Маєцьку Н.Д. від розгляду справи № 260/4927/24, справу передано для здійснення повторного автоматизованого розполіду між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 року, головуючим у справі визначено Рейті С.І.
Ухвалою судді Рейті С.І. від 30.08.2024 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.10.2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Карпович Андрія Петровича про відвід судді Рейті С.І., в якій просить:
1. Розгляд заяви про відвід судді Рейті С.І. здійснювати виключно за участі позивача ОСОБА_1 та представника позивача Карповича А.П.
2. Ухвалити рішення про участь позивача ОСОБА_1 та представника позивача Карповича Андрія Петровича в усіх судових засіданнях по розгляду заяви про відвід у справі № 260/4927/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстровані ОСОБА_1 та Карповича А.П. Електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв'язок»(ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі.
3. Копії ухвал надіслати на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2
4. Відвести суддю Рейті Сергія Івановича від розгляду справи № 260/4927/24.
В обгрунтування наявності підстав для відводу судді від розгляду справи, заявник зазначає, що суддя Рейті С.І. самоусунувся від виконання вимог п.1 ст.6 ЄКПЛ ч.1 ст.55 Конституції України, не виконав покладений на нього ч.1 ст.2 КАСУ обов'язок.
Більше того, своїми умисними діями які полягають в умисному затягуванні розгляду справи (а саме, не розгляду у визначений ст. 263 КАС України тридцятиденний строк адміністративної справи), суддя Рейті С.І. сприяє відповідачу у продовженні здійснення незаконних дисциплінарних проваджень відносно адвоката ОСОБА_1.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Рейті С.І., дослідивши необхідні для її розгляду матеріали справи, суд зазначає наступне.
Перш за все, щодо розгляду заяви про відвід виключно за участі позивача та його представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, суд зазначає наступне.
Статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Згідно зі статтею 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Частинами 11, 12 статті 40 КАС визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
При цьому, як встановлено ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Тобто, процесуальним законодавством чітко передбачено право суду вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, і виключно за ініціативи суду можливість вирішення даного питання в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, з огляду на відсутність обгрунтувань заявником необхідності розгляду заяви про відвід судді в судовому засіданні, а також зважаючи на визначений ч. 11 ст. 40 КАС України невідкладний порядок розгляду заяви про відвід, суд розглядає дану заяву в порядку письмового провадження.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 КАС України.
Відповідно до ч. 1ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Зі змісту поданої в інтересах ОСОБА_1 заяви вбачається, що підставою для відводу судді Рейті С.І., є порушення розумного терміну розгляду даної справи, тобто з процесуальними діями судді під час розгляду даної адміністративної справи.
В контексті наведеного суд зауважує, що ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Статтею 262 КАС України визначено особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Так, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 262 КАС України).
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів (з урахуванням положень ч. 2 ст. 262 КАС України, у справі № 260/4927/24 розгляд справи по суті розпочато з 30.09.2024 року, тобто, через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі), а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
За змістом ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд констатує, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 35 КАС України щодо розгляду справи спочатку у разі зміни складу суду (в зв'язку із задоволенням заяви про відвід суддею Маєцькою Н.Д.), ухвалою від 30.08.2024 року суд дійшов висновку про необхідність розпочати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в порядку ст. 262 КАС України.
Принагідно, суд зауважує, що клопотання позивача або його представника в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.
При цьому заявник помилково вказує, що розгляд даної справи призначено в порядку ст. 263 КАС України (у письмовому провадженні) і, як наслідок, помилково дійшов висновку про порушення головуючим встановленого тридцятиденного строку розгляду справи.
Статтею 193 КАС України встановлено строки розгляду адміністративної справи, та згідно ч. 2 цієї статті, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, враховуючи, що розгляд по суті справи № 260/4927/24 розпочато з 30.09.2024 року, така повинна бути розглянута протягом наступних тридцяти днів, тобто, до 30.10.2024 року, відповідно, доводи заявника про порушення суддею Рейті С.І. строків розгляду справи - є необгрунтованими.
З'ясувавши мотиви, зазначені заявником у заяві про відвід, суд вбачає, що заявлений відвід обумовлений незгодою з процесуальними рішеннями судді.
Доказів, які б вказували на пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необґрунтованість обставин та мотивів, за якими заявлено відвід головуючому у справі судді - Рейті С.І.
Однак, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".
У справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги: чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersack проти Бельгії", 8692/79, "Grieves проти Сполученого Королівства", 57067/00). Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності пов'язані. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" та Рішенні від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.10.1984 року у справі "De Cubber проти Бельгії" зазначив, що судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним.
Суд звертає увагу на те, що у п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 року у справі "П'єрсак проти Бельгії" вказано: "Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений".
Суд вважає, що інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. У даному випадку, підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді.
Таким чином, зважаючи на виникнення обставин, що можуть створити ситуацію, у якій учасник справи, не на користь якого ухвалено судове рішення апелюватиме до необ'єктивності та упередженості судді, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості та об'єктивності судді Рейті С.І. та з метою забезпечення гарантій та прав учасників даної адміністративної справи на справедливий суд у його суб'єктивному розрізі - заяву про відвід слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Карпович Андрія Петровича про відвід судді Рейті С.І. - задовольнити.
2. Матеріали адміністративної справи № 260/4927/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення - передати до канцелярії Закарпатського окружного адміністративного суду для визначення судді для розгляду справи в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті