14 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5249/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії, -
20 серпня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) (далі по тексту - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 21108013) (далі по тексту - відповідач 2), яким просить суд: "1. Відкрити провадження у адміністративній справі; 2. Адміністративний позов задовольнити та визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України у Закарпатській області, викладену у рішенні № 183750000199 від 04.07.24, якою відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років у відповідності до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.05.24 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій у відповідності до Рішення КСУ №7-р(ІІ)/2019; 3. Зобов'язати співвідповідача ГУ пенсійного фонду України у Сумській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" виходячи із середньомісячної заробітної плати у розмірі 58333.34 грн. на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.05.24 за № 21-1274-24 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій з дня подачі заяви до пенсійного фонду про перерахунок пенсії, тобто з 03.06.24 та в подальшому робити перерахунок пенсії згідно діючого законодавства.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Позивач звернувся до територіального підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі вказаної оновленої довідки. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, у зв'язку із відсутністю права позивача для проведення відповідного перерахунку. Позивач вважає рішення відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправним, тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Відповідачами було подано відзиви на позовну заяву, в якому останні просили відмовити у задоволенні позову. Зазначили, що позивачу призначено пенсію за вислугою років з 02 липня 2021 року відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №480/3470/22. Зокрема, даним судовим рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 , з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру", з 02 липня 2021 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років з урахуванням фактично сплачених сум. Подальші перерахунки пенсії рішенням у справі № 480/3470/22 не передбачені. Враховуючи вищевказане, підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по заяві від 03 червня 2024 року відсутні.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 22 травня 2024 року Сумською обласною прокуратурою виготовлено оновлену довідку № 21-1274-24 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , в якій зазначено розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01 січня 2022 року за відповідною посадою прокурора Липоводолинського відділу (а.с. 12).
03 червня 2024 року позивач звернувся до ПФУ у Сумській області із заявою про допризнанчення та перерахунок пенсії у зв'язку з наданням додаткових документів, а саме довідки Сумської обласної прокуратури про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 від 22 травня 2024 року (а.с. 10).
Органами пенсійного забезпечення заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 04 липня 2024 року № 183750000199 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, № 21-1274-24 від 22 травня 2024 року, у зв'язку з відсутністю права для проведення відповідного перерахунку (а.с. 15).
При цьому вказане рішення органу пенсійного забезпечення мотивоване тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 480/3470/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697 з 02 липня 2021 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років з урахуванням фактично сплачених сум. При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що проведення перерахунків пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам рішенням суду не зобов'язано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно з положеннями статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 86 частина 9 Закону України №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, суд вважає, що протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону України №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, працівники прокуратури мали право на перерахунок пенсії, проте були позбавлені можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом України № 1697-VІІ покладено саме на уряд.
Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Стаття 86 частина 20 Закону України №1697-VІІ в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Так, згідно з довідкою № 21-1274-24 від 22 травня 2024 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, наданої позивачем, виданої відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-Р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визначено розмір заробітної плати, що враховуються для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, доводи відповідача про відсутність у позивача права для проведення перерахунку пенсії суд вважає необґрунтованими.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від № 21-1274-24 від 22 травня 2024 року.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 04 липня 2024 року № 183750000199 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.
Визначаючись щодо способу захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи позивач перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України в Сумській області.
Позивач 03 червня 2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (орган пенсійного забезпечення, в якому позивач перебуває на обліку) із заявою від 12.06.2023 про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ, яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів (а.с.10).
Разом з тим, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 цього розділу визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки суду:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії позивача та прийняв рішення про відмову у проведенні такого перерахунку.
Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зобов'язане здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача у даній справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову в проведенні перерахунку, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача у даній справі, а відтак у задоволенні позовних вимог в звернених до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області необхідно відмовити
Аналогічний висновок наведений у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі 360/8696/21.
Враховуючи викладене, як наслідок прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України 4 Закарпатській області від 04 липня 2024 року № 183750000199, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області належить зобов'язати здійснити 30 червня 2024 року ( з дня звернення з відповідною заявою) перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеного в довідці № 21-1274-24 від 22 травня 2024 року, виданій Сумською обласною прокуратурою.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 04 липня 2024 року № 183750000199 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеного в довідці № 21-1274-24 від 22 травня 2024 року, виданій Сумською обласною прокуратурою.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 03 червня 2024 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеного в довідці від № 21-1274-24 від 22 травня 2024 року, виданій Сумською обласною прокуратурою, з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко