15 жовтня 2024 року м. Житомир справа № Н/620/4947/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 зобов"язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2008 по 10.06.2015.
Позивач подав заяву про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою від 07.10.2023 встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2023 у справі №620/4947/22 терміном тридцять днів з дня отримання копії ухвали.
На адресу суду від позивача надійшла заява, в якій він повідомив про те, що станом на 29.01.2024 індексація грошового забезпечення не виплачена.
Ухвалою суду від 01.04.2024 призначено вирішення питання про накладення штрафу на командира військової частини, відповідального за виконання рішення, у судовому засіданні з викликом учасників справи.
23.05.2024 представник відповідача подав до суду заяву про виконання судового рішення, в якій повідомив, що на виконання судового рішення здійснено нарахування позивачу індексації, направлено заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення. При надходженні коштів до військової частини НОМЕР_1 відповідно до вказаної вище заявки-розрахунку, ОСОБА_1 буде виплачена нарахована сума індексації.
Також, представником відповідача подано клопотання, в якому він просить визнати поважними причини пропуску строку на подання звіту про виконання судового рішення та продовжити строк для його подання.
Ухвалою від 23.05.2024 продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання судового рішення від 26.12.2022 у справі №620/4947/22 на 30 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
24.06.2024 відповідач подав до суду звіт про виконання судового рішення та надав докази нарахування та виплати позивачу індексації в сумі 7704,73 грн..
Ухвалою від 22.06.2024 прийнято звіт в/ч НОМЕР_1 про виконання судового рішення від 26.12.2022 у справі №620/4947/22.
При цьому, суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не було подано відзив на позовну заяву. Крім того, в апеляційному порядку рішення суду не переглядалося.
Тобто, відповідач фактично визнав право позивача на нарахування та невиплату індексації позивачу за період з 01.08.2008 по 10.06.2015, що також підтверджується поданням звіту про виконання судового рішення.
В той же час, 04.09.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник в/ч НОМЕР_1 офіцер юридичної служби ОСОБА_2 із заявою про перегляд судового рішення в адміністративній справі 620/4947/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, з підстав визначених пунктом 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви зазначив, що 01 серпня 2024 року, вхідний № 21834, через засоби військового поштового зв'язку, до військової частини НОМЕР_1 від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України надійшла архівна довідки № 179/1/6741 про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 за період з січня 2008 року по червень 2015 року. З відображених сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , зазначених в архівній довідці, є очевидним, що до складу цих сум включено і індексацію грошового забезпечення за період з січня 2008 року по червень 2015 року. Зазначені обставини, не були і не могли бути відомі відповідачу, оскільки архівна довідки №179/1/6741 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України надійшла до відповідача лише 01 серпня 2024 року.
Крім того, заявник зазначив, що якщо співставити суми грошового забезпечення ОСОБА_1 , які зазначені в архівній довідці за 2 квартал 2013 року у розмірі - 10 246,75 грн., то згідно звітності поданою військовою частиною НОМЕР_1 до податкового органу за 2 квартал 2013 року - ОСОБА_1 , з врахуванням індексації, виплачено грошове у розмірі 13 417,26грн., де сума індексації складає - 3170,51 грн. Військовими частинами індексація виплачувались окремо від грошового забезпечення.
Ухвалою від 10.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
Разом з тим, на думку суду, викладені представником військової частини НОМЕР_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами доводи вказують на те, що індексація ОСОБА_1 виплачувалась у період проходження ним служби - з січня 2008 року по червень 2015 року.
Також, індексація позивачу за вказаний період була нарахована та виплачена на виконання судового рішення від 26.12.2022 у справі №620/4947/22.
Тобто, зазначене може бути підставою для висновку, що фактично відбулася подвійна виплата індексації одній і тій же особі за один і той же період, що може свідчити про неправомірне (нецільове) використання бюджетних коштів військовою частиною НОМЕР_1 , тим більше в умовах воєнного стану.
На думку суду, вищевикладене може вказувати на неналежне і абсолютно безвідповідальне виконання службовими особами юридичного та фінансового підрозділу в/ч НОМЕР_1 своїх обов'язків, що є неприпустимим у силу покладених на них завдань та в умовах воєнного стану.
Суд зазначає, що ні під час розгляду справи по суті, ні під час розгляду заяви в порядку ст.382 КАСУ та подання звіту, представниками відповідача не було вжито заходів для з"ясування факту можливої виплати позивачу за спірний період індексації.
Така свавільна поведінка, допущена службовими особами відповідача, абсолютне ігнорування службових обов'язків, ставить під сумнів професійний їх рівень, та свідчить про свідоме невиконання покладених на них обов'язків, що в свою чергу може спричинити безпідставну витрату бюджетних коштів.
Відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу, забезпечення функціонування установ та закладів Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, Служби безпеки України, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності, проводиться за рахунок коштів держбюджету України.
Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Відповідно до ст.119 Кодексу нецільовим використанням бюджетних коштів в є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
бюджетним призначенням, встановленим рішенням про місцевий бюджет;
напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми;
бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
За нецільове використання бюджетних коштів посадові особи бюджетної установи можуть притягуватися до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності (Ст.121).
Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.
Відповідно до ст.116 Кодексу порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.
Суд зазначає, що в умовах воєнного стану, обмеженості ресурсів, бойових дій, державний бюджет - це джерело фінансування потреб армії, забезпечення підтримки обороноздатності держави. Важливо, щоб ресурси відповідних бюджетів мали цільове призначення, забезпечували пріоритетні та об'єктивні потреби фронту.
А тому, важливим є забезпечення ефективного контролю за використанням (розподілом) бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що недобросовісне ставлення відповідальними службовими особами військової частини НОМЕР_1 до своїх обов'язків можливо призвело до подвійної виплати позивачу індексації за однаковий період, а відтак, і порушення порядку використання бюджетних коштів.
З врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, яку направити до Міністерства оборони України з метою перевірки викладених в ухвалі фактів можливого неправомірного використання військовою частиною НОМЕР_1 бюджетних коштів та вирішення питання наявності підстав притягнення винних осіб до відповідальність.
Керуючись статтями 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Довести до відома Міністерства оборони України про встановлені обставини, з метою перевірки викладених в ухвалі фактів можливого неправомірного використання військовою частиною НОМЕР_1 бюджетних коштів та вирішення питання наявності підстав притягнення винних службових осіб до відповідальності.
Встановити строк для надання відповіді щодо вжитих заходів 30 днів з дня отримання ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена особами, яких вона стосується, до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос