14 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/27625/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: військова частина НОМЕР_2 , Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_3 ), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: військова частина НОМЕР_2 (далі - в/ч НОМЕР_2 ), Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, оформленого у виді довідки військово-лікарської комісії від 31.07.2023 №1212 про придатність ОСОБА_1 до військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 Міністерства оборони України призначити новий медичний огляд ОСОБА_1 щодо визначення придатності, обмеженої придатності, непридатності до військової служби.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним рішенням його визнано придатним до військової служби. На переконання позивача, довідка ВЛК сформована без проведення належного медичного огляду та обстеження, винесена з порушенням чинного законодавства. Вважає, що він є непридатним до військової служби, а тому просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 29.09.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 31.10.2023 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 21.11.2023.
Від відповідача 22.11.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якій повністю заперечив проти задоволення позову за безпідставністю. Зазначає, що при в/ч НОМЕР_1 працює військово-лікарська комісія позаштатна, постійно діюча (далі - ВЛК). Позивачу відповідно до мети направлення, а саме визначення придатності до військової служби, з врахуванням розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, ВЛК оформлено довідку №1212, у якій, зокрема, зазначено: придатний до військової служби. Вважає, що позивач вимагає провести повторний медичний огляд безпідставно, оскільки травма, отримана ним, відноситься до травм легкого ступеня, тому оскаржуване рішення є правомірним. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За клопотанням представника позивача судове засідання, призначене на 21.11.2023, відкладено на 07.12.2023.
В судовому засіданні 07.12.2023 протокольною ухвалою суду залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: військову частину НОМЕР_2 і Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України. Оголошено перерву до 19.12.2023 для повідомлення третіх осіб про дату наступного судового засідання.
У судовому засіданні 19.12.2023 розгляд справи відкладено на 30.01.2024 у зв'язку з неявкою представника відповідача та третіх осіб.
До суду 16.01.2024 від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшли пояснення третьої особи щодо позову. Зазначає, що позивач, не погодившись із довідкою ВЛК в/ч НОМЕР_1 , звертався до них із листом. На цей лист 30.08.2023 позивачу було надано відповідь, що за встановленим діагнозом постанову ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 31.07.2023 №1212 прийнято вірно. Просить повністю відмовити в задоволенні позову.
Від третьої особи в/ч НОМЕР_2 19.01.2024 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника військової частини.
Представник позивача 26.01.2024 звернулася до суду із клопотанням про призначення судової військово-лікарської експертизи.
Судове засідання 30.01.2024 за клопотанням представника позивача відкладено на 06.02.2024.
06.02.2024 розгляд справи відкладено на 27.02.2024 у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні 27.02.2024 представник відповідача заперечив щодо призначення судово-медичної експертизи у справі та просив залишити клопотання без задоволення за безпідставністю.
Ухвалою суду від 27.02.2024 в задоволенні клопотання про призначення судово -медичної експертизи відмовлено. Відкладено розгляд справи на 19.03.2024.
19.03.2024 розгляд справи відкладено на 02.04.2024 у зв'язку з неявкою позивача та його представника.
Від третьої особи в/ч НОМЕР_2 02.04.2024 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника військової частини.
В судовому засіданні 02.04.2024 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи до 23.04.2024.
В судовому засіданні 23.04.2024 ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, враховуючи думку сторін, суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті та до письмового провадження.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 відповідно до указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу з 15.03.2022.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 13.06.2023 №8455, виданою в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_1 05.02.2023 отримав вибухову травму: Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин лівої щоки. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті з вогнепальним переломом голівки другого пальця з наявністю стороннього тіла (металевого уламку). За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 , не в стані алкогольного сп'яніння, поблизу н.п. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області (а.с.11).
Позивач з 06.02.2023 по 20.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Зміївська центральна районна лікарня». Згідно виписки №48 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого повний діагноз позивача: ВОСП лівої щоки. ВОСП лівої кисті з наявністю стороннього тіла (а.с. 6).
Позивачу 31.07.2023 № 1212 видано довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якій зазначено: «Проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК № 2 в/ч НОМЕР_1 від 31.07.2023. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки вибухової травми (05.02.2023), вогнепального осколкового сліпого поранення м'яких тканин лівої щоки, лівої кисті з вогнепальним переломом головки другої п'ясної кістки лівої кисті, зрощеного перелому другого пальця лівої кисті з незначним порушенням функції лівої кисті. За наказом МОЗ від 04.07.2007 № 370 - травма легкого ступеню. Поранення, Так, пов'язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення виданою ТВО командира в/ч НОМЕР_2 № 8455 від 13.06.2023). Полінейропатія кінцівок, сенсорна форма. Захворювання, Так, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 23-в, 62-в графи ІІ Розкладу хвороб, придатний до військової служби» (а.с. 28).
Не погоджуючись із вказаною постановою ВЛК, позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із зверненням щодо незгоди з постановою ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки від 31.07.2023 №1212 та направлення на огляд медико - соціальною експертною комісією.
Листом від 30.08.2023р. № 598/8948 Центральної військово - лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України вказано: «За встановленим Вам діагнозом постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 31.07.2023 № 1212 прийнято вірно. Відповідно до п. 20.4 глави 20 розділу 11 Положення, у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби (в мирний час) осіб, які пройшли медичний огляд за графами 11, 111, ВЛК приймає постанову «Придатний до військової служби». Згідно пункту 22.12 глави 22 розділу 11 Положення, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК. Якщо постанова ВЛК не реалізована та в стані здоров'я оглянутого, незалежно від терміну, за його заявою або висновками лікарів закладів охорони здоров'я (установ) виникли зміни, то проводиться повторний медичний огляд. Згідно наданих Вами копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють зміну ступеню придатності до військової служби, не вбачається» (а.с. 29).
На переконання позивача довідка №1212 від 31.07.2023 сформована без проведення належного медичного огляду та обстеження, винесена з порушенням вимог чинного законодавства, позивач вважає її протиправною, а свої права порушеними, тому звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).
За змістом ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
За приписами ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч.12 ст.12 Закону №2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2. глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертиза це, зокрема, медичний огляд військовослужбовців, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно з пунктом 1.3. глави 1 розділу І Положення, є: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу I Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Відповідно до абз. 2 п.п. 2.5.1 п. 2.5 глави 2 розділу I до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать гарнізонні ВЛК.
Згідно з пунктом 6.10. глави 6 розділу II Положення, медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу II Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.
Відповідно до пункту 1.2. глави 1 розділу II Положення постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі ТДВ).
Пунктом 20.4. глави 20 розділу II Положення передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Згідно з пунктами 21.1. - 21.2. глави 21 розділу II Положення, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я. (Розділ II, глава 6 пункт 6.9 Положення).
У контексті викладених норм слідує висновок, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.
За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.
Під час судового розгляду справи встановлено, що за результатами проведеного медичного огляду гарнізонною ВЛК складено довідку №1212 від 31.07.2023 із висновком про придатність позивача до військової служби.
Позивач не погоджується із таким рішенням та вважає, що оскаржувана довідка оформлена без проведення належного медичного огляду та обстеження, винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Тобто, позивач вважає, що ВЛК не дотримано порядку проведення медичного огляду, результати якого оформлені довідкою №1212 від 31.07.2023.
Натомість, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що приписами Положення передбачено право особи, що проходила медичний огляд у позаштатній ВЛК, оскаржувати прийняті за його результатами рішення до ВЛК вищого рівня. Оскарженню у ЦВЛК або у судовому порядку підлягають постанови ВЛК регіонів (п.п.2.4.10. 2.4 глави 2 розділу I Положення). Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п.п.2.8.3. п.2.8 глави 2 розділу I Положення).
Таким чином, оскарженню у судовому порядку, за приписами Положення, підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Як свідчать матеріали справи, позивач не звертався зі скаргою на протиправність дій/бездіяльності членів гарнізонної ВЛК при проведенні медичного огляду, а також про скасування спірної довідки, ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК, з проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення. Отже, суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на зазначені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Крім того слід зазначити, що при розгляді доводів позивача у межах даної справи щодо неврахування повного анамнезу, характеру отриманої травми, необхідність у проходженні подальшого лікування та оперативного втручання, суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, відповідно до яких надання оцінки діагнозу особі на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду.
При цьому, слід зауважити, що враховуючи приписи 3.13 глави 3 розділу II Положення, у спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рівня та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями ЦВЛК, оскільки, як, вже зазначалося вище, ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет встановленого діагнозу позивачу та придатності його до служби в морській піхоті.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: військова частина НОМЕР_2 , Центральна військово -лікарська комісія Збройних Сил України визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
14.10.24