14 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/33088/23
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не прийняття та не направлення документів до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для нарахування неповнолітньому ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 прийняти та направити документи до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для нарахування неповнолітньому ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
В обґрунтування позову зазначає, що 20.07.2023 під час виконання бойового завдання загинув ОСОБА_3 , який є батьком її неповнолітнього сина ОСОБА_2 . Для отримання компенсації на сина позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Командуванням в/ч НОМЕР_1 листом від 05.09.2023 за №1643/5787 їй було повідомлено про відсутність документів, підтверджуючих спорідненість загиблого ОСОБА_3 , їхнього сина ОСОБА_2 , та її - ОСОБА_1 . Також усно їй було повідомлено про необхідність встановити факт родинних стосунків між загиблим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто, що вони є батьком і сином. Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 15.11.2023 у справі №286/4141/23 її заяву про встановлення факту родинних стосунків залишено без розгляду та роз'яснено право на звернення до Житомирського окружного адміністративного суду.
Позивач вважає, що нею подано усі необхідні документи, а відповідач протиправно стверджує, що не надано документів на підтвердження родинних зв'язків сина із загиблим батьком.
Ухвалою судді від 05.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Ухвалою від 30.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що оскільки виявлено невідповідність прізвищ та по батькові загиблого і сина, заявницю попросили надати підтвердження того, що військовослужбовець ОСОБА_3 є батьком їхнього сина ОСОБА_2 . Такі дії військової частини є законними та виправданими і вчиняються з метою недопущення збитків для Держави.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 звернулася із заявою про отримання компенсації на ОСОБА_2 , який є сином загиблого солдата Збройних Сил України ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом в/ч НОМЕР_1 від 05.09.2023 за №1643/5787 було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 про неможливість із надісланих документів визначити спорідненість між загиблим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і висловлено прохання надати підтверджуючі документи прямої спорідненості між вказаними особами, а також ОСОБА_1 , що вказана в заяві як мати ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 9 ст. ст. 16-3 вказаного Закону передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1*2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1*2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно з п. 4.1, 4.2 розділу 4 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 25 січня 2023 року №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, члени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 4.3 даного Порядку, обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв'язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв'язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.
Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.
Підпунктом 1 пункту 3.1 розділу 3 Порядку № 45 передбачено, що районний (міський) ТЦКСП: є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ТЦКСП.
Тобто, перевірку документів, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, а також надсилання документів до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки), здійснює обласний (Київський міський) територіальний центр комплектування, а не військова частина.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Якщо право особи не є порушеним, то, відповідно, воно не може бути захищеним судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Отже, суд зазначає, що у даному випадку позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що ознаки протиправної бездіяльності в/ч НОМЕР_2 судом не встановлено.
Крім того, оформлення та направлення документів до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для нарахування неповнолітньому ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги не входить до компетенції військової частини. Відповідно до дослідженого судом Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 25 січня 2023 року №45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, покладено на обласний (Київський міський) ТЦКСП.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б доводили наявність порушеного права саме відповідачем, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
У задоволені позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
14.10.24