Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження процесуального строку для виконання рішення суду
та витребування доказів
16 жовтня 2024 року Справа №200/5901/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву з додатковими поясненнями представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення та заяви ОСОБА_1 щодо результатів розгляду звіту про виконання рішення суду, а також заяву позивача про витребування доказів за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі №200/5901/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно), а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо оподаткування військовим збором доходів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС) та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації починаючи з 15.04.2019 по 24.02.2022 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 утримане оподаткування у вигляді військового збору з його доходів у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС) та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації починаючи з 15.04.2019 по 24.02.2022 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 грудня 2023 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 р. у справі № 200/5901/23 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 р. у справі № 200/5901/23 - залишено без змін.
Таким чином, рішення суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 року набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду - 24.04.2024 року.
05 червня 2024 року були видані виконавчі листи.
03 червня 2024 року, від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №200/5901/23.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2024 заяву ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) протягом 90 днів з дня набрання законної сили цієї ухвали суду подати звіт про виконання судового рішення від 27.12.2023 по справі №200/5901/23.
Ухвала Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5901/23 від 13 червня 2024 року, сторонами по справі до Першого апеляційного адміністративного суду оскаржена не була, відповідно до даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала набрала законної сили 29 червня 2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 були надано додаткові пояснення по справі, в яких було зазначено наступне: - «07.05.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 направлена заявка на фінансування до забезпечувального фінансового органу за вихідним №401 та подавалась щомісячно надалі. Кошти будуть перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 після цільового фінансування. Тобто, належне виконання рішення суду залежить не лише від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також від вищого штабу. ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив про обставини, які перешкоджають подати звіт у встановлений судом строк та/або докази виконання рішення суду в повному обсязі». З урахуванням наведеного відповідач просив продовжити йому процесуальний строк для подання звіту про виконання судового рішення.
В якості доказів, відповідачем на адресу суду були надані наступні копії: довідки розрахунку оподаткування у вигляді військового збору позивача за період з 15.04.2019 по 17.05.2022 року та довідки розрахунку грошового забезпечення та інших видів додаткових виплат позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 року.
Інших доказів матеріали додаткових пояснень від відповідача про виконання рішення суду не містять.
В свою чергу, позивачем на адресу суду була надіслана заява щодо результатів розгляду звіту про виконання рішення суду, в якій він зазначив наступне: «10.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надано звіт за №09/02/851 в якому зазначено, що «Кошти будуть перераховані після цільового фінансування ОСОБА_1 на його картковий рахунок» та додані довідки розрахунки заборгованості по сплаті грошового забезпечення та незаконно утриманого військового збору. В свою чергу хочу наголосити, що ІНФОРМАЦІЯ_4 такі ж відписки надавались ще 30.05.2024 року за №09/02/373 (копія відповідної відповіді знаходиться в матеріалах справи), в якій він вже зазначав, що виплата буде здійснена після цільового фінансування. З вищевказаного можна дійти висновку, що у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутнє будь яке бажання виконувати рішення суду постановлене іменем України. В додаткових поясненнях до звіту представник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вказує, що 07.05.2024 року за вихідним № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено заявку до забезпечувального органу про здійснення фінансування для здійснення виплат ОСОБА_1 по рішенню суду №200/5901/23. До таких тверджень представника ІНФОРМАЦІЯ_3 суд має ставитись критичного, так як, а ні їх копій, а ні підтверджень їх направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 до свого звіту не надано. Також ІНФОРМАЦІЯ_4 до свого звіту та додаткових пояснень не надано відповіді від забезпечувального органу, яким для ІНФОРМАЦІЯ_3 є ІНФОРМАЦІЯ_5 , про відмову у фінансуванні відповідних виплат згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/5901/23. Отже такі твердження ІНФОРМАЦІЯ_3 є безпідставними та ні на яких доказах не ґрунтується. В свою чергу як вбачається з відкритих джерел ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 04.04.2024 року по 30.08.2024 року були проведені закупівлі на загальну суму 637 552,55 грн. […]. В свою чергу заборгованість по рішенню суду, згідно розрахунків наданих самим ІНФОРМАЦІЯ_4 складає: по недоплаченому грошовому забезпеченню - 267370,36 грн; по незаконно утриманому військовому збору - 2709,13 грн. Всього: 270079,49 грн. Тобто, як видно з вищевикладеного, у ІНФОРМАЦІЯ_3 була фінансова можливість виконати рішення суду по справі 200/5901/23 ще станом на 30.08.2024 року (день останньої закупівлі) шляхом перерахування заборгованості в розмірі 270 079,49 грн. на мій картковий рахунок, який є в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_3 .».
Позивач вважає, що прохання відповідача про продовження строку на подання звіту про виконання рішення суду взагалі є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Позивач у своїй заяві, просив:
- вважати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року №200/5901/23 ІНФОРМАЦІЯ_4 в строки визначені ухвалою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 13.06.2024 не виконаним;
- звіт відповідача про виконання рішення суду Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року №200/5901/23 залишити без розгляду;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року по справі 200/5901/23;
- накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі №200/5901/23.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про повне фактичне виконання рішення суду до Донецького окружного адміністративного суду в термін до 20.10.2024 року.
Також позивачем на адресу суду було надіслано клопотання про витребування доказів, в якому він зазначив наступне: «В свою чергу, в своїх додаткових поясненнях до звіту про виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 посилається на те, що ним 07.05.2024 року за вихідним № 401 та аналогічні заявки подавалися щомісячно. В свою чергу вищевказані документи ІНФОРМАЦІЯ_2 до звіту про виконання судового рішення по справі № 200/5901/23 не надано.».
Позивач просив: витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 заявку про фінансування витрат на виконання рішення суду №200/5901/23 до забезпечувального органу від 07.05.2024 року за вихідним №401; витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 всі інші заявки щодо фінансування витрат на виконання рішення суду № 200/5901/23 за період з червня 2024 року по вересень 2024 року включно; витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 розпорядчий документ про призначення відповідальної особи щодо виконання рішення суду по справі 200/5901/23.
Про надходження на адресу суду: додаткових пояснень від відповідача, заяви щодо результатів розгляду звіту про виконання рішення суду та клопотання про витребування доказів від позивача, учасники справи були повідомлені належним чином, про що свідчить наявна у них реєстрація кабінету «електронного суду», про що свідчить відповідна відмітка.
Станом на час винесення даної ухвали на адресу суду, будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від учасників справи не надходило.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, сторони в судове засідання не викликались. Розгляд зазначених додаткових пояснень, заяви представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення та заяви позивача щодо результатів розгляду звіту про виконання рішення суду та витребування доказів, проводився у порядку письмового провадження.
Розглянувши вищезазначені заяви та клопотання надані учасниками справи щодо виконання судового рішення по справі №200/5901/23, суд встановив наступне.
В своїх додаткових поясненнях відповідач зазначив, зокрема: «Щодо виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі 200/5901/23 від 13 червня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомляє наступне: 07.05.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 направлена заявка на фінансування до забезпечувального фінансового органу за вихідним №401 та подавалась щомісячно надалі. Кошти будуть перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 після цільового фінансування. Тобто належне виконання рішення суду залежить не лише від ІНФОРМАЦІЯ_3 а також від вищестоящого штабу.».
При цьому, як встановлено судом, відповідачем до своїх пояснень не було надано жодного доказу щодо надіслання до забезпечувального фінансового органу відповідних заявок на фінансування, зокрема за вихідним №401 та як зазначає відповідач, які надсилались потім щомісяця, що також не заперечується позивачем по справі, враховуючи зазначене ним у його заяві щодо розгляду звіту про виконання рішення суду.
В свою чергу, позивач просить суд: звіт відповідача про виконання рішення суду Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року №200/5901/23 залишити без розгляду; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року по справі 200/5901/23; накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі №200/5901/23 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про повне фактичне виконання рішення суду до Донецького окружного адміністративного суду в термін до 20.10.2024 року.
Суд зауважує позивача, що в даному випадку відповідачем не було надано на адресу суду взагалі звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 року, а були лише надані додаткові пояснення із заявою про продовження відповідачу процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення, що ніяк не може враховуватися як фактичне виконання рішення суду по цій справі.
Щодо заяви відповідача про продовження йому процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Приписами ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до приписів частин 3,5 та 6 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Судом було встановлено, що відповідачем було надіслано вищезазначену заяву про продовження процесуального строку, ще до закінчення цього строку, тому суд вважає за можливе продовжити відповідачу процесуальний строк протягом 30 днів з дня набрання законної сили цієї ухвали суду та подати звіт про виконання судового рішення від 27.12.2023 по справі №200/5901/23.
В свою чергу, суд зауважує відповідача, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Суд зазначає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Окрім цього, слід наголосити, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, реалізуючи надані суду ст.ст. 9, 90 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження, суд вважає за необхідне за відсутності достатньої доказової бази витребовувати у сторін по справі, а також інших осіб, докази, які на його думку сприяють повному та всебічному з'ясуванню обставин та підстав виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч.ч. 3-9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Судом було встановлено, що відповідач надсилав заявки на фінансування до забезпечувального фінансового органу починаючи з травня 2024 й до вересня 2024 року, про що він зазначає у своїх додаткових поясненнях, але матеріали додаткових пояснень не містять відповідних доказів надсилання відповідних заявок на фінансування виконання зазначеного рішення.
В свою чергу, відповідно до Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень та затверджений Наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 року № 744, передбачено наступне.
Відповідно до розділу 5 пункту 5.2 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, Керівники структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командири (начальники, керівники) військових частин (установ, організацій), підприємств зобов'язані виконувати судові рішення, які набрали законної сили, та виконавчі документи (далі - судові рішення та виконавчі документи), установлені Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до приписів розділу 1 пункту 1.7 Інструкції відповідальними за виконання судових рішень (виконавчих документів) є: у Збройних Силах зокрема, військова частина (установа, організація): щодо судових рішень та виконавчих документів про стягнення грошових коштів - фінансова (фінансово-економічна) служба.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 пов'язане з нарахуванням та виплатою позивачу грошового забезпечення у належному розмірі, з урахуванням вищенаведених приписів Інструкції, суд дійшов до висновку, що відповідальним за його виконання є саме відділ фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до приписів п.5.3 розділу 5 Інструкції, у разі надходження судових рішень та виконавчих документів до структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, військових частин (установ, організацій), підприємств їх командири (начальники, керівники) зобов'язані забезпечити їх реєстрацію, розгляд та організацію виконання. Для організації безпосереднього виконання судових рішень та виконавчих документів призначаються відповідальні посадові особи. У разі необхідності відповідальним посадовим особам надається довіреність у порядку, визначеному цією Інструкції. Виконавчі документи обліковуються відповідальними посадовими особами в Журналі обліку виконавчих документів (додаток 7).
З урахуванням наведеного, для виконання рішення суду по справі 200/5901/23 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 мав видати розпорядження/наказ про призначення відповідальної посадової особи з числа військовослужбовців відділу фінансового забезпечення, з визначенням в ньому прав та обов'язків такої відповідальної особи для вжиття заходів фактичного виконання рішення суду по справі №200/5901/23.
З урахуванням вищенаведеного, для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи суд дійшов до висновку, що за клопотанням позивача та за власної ініціативи витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії: заявки про фінансування витрат на виконання рішення суду №200/5901/23 до забезпечувального органу від 07.05.2024 року за вихідним №401; всі інші заявки щодо фінансування витрат на виконання рішення суду № 200/5901/23 за період з червня 2024 року по вересень 2024 року включно та розпорядчий документ про призначення відповідальної особи щодо виконання рішення суду по справі 200/5901/23.
Щодо зазначеного позивачем в його заяві щодо результатів розгляду звіту про виконання рішення суду, а саме: вважати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року №200/5901/23 ІНФОРМАЦІЯ_4 в строки визначені ухвалою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 13.06.2024 не виконаним; звіт відповідача про виконання рішення суду Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року №200/5901/23 залишити без розгляду; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невиконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року по справі 200/5901/23; накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі №200/5901/23 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про повне фактичне виконання рішення суду до Донецького окружного адміністративного суду в термін до 20.10.2024 року - ці вимоги позивача під час винесення даної ухвали, задоволенню не підлягають, оскільки надані відповідачем додаткові пояснення були надані не як подання звіту про виконання судового рішення по справі №200/5901/23, а як підстави лише для продовження процесуального строку для надання такого звіту, та судом в свою чергу не вирішувалося взагалі питання в даній ухвалі про фактичне виконання цього рішення суду.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити та витребувати у відповідача наступні докази: заявки про фінансування витрат на виконання рішення суду №200/5901/23 до забезпечувального органу від 07.05.2024 року за вихідним №401; всі інші заявки щодо фінансування витрат на виконання рішення суду № 200/5901/23 за період з червня 2024 року по вересень 2024 року включно та розпорядчий документ про призначення відповідальної особи щодо виконання рішення суду по справі 200/5901/23, продовжити відповідачу процесуальний строк протягом 30 днів з дня винесення цієї ухвали суду подати звіт про виконання судового рішення від 27.12.2023 по справі №200/5901/23 разом із зазначеними доказами.
В вимогах зазначених позивачем у його прохальній частині заяви щодо результатів розгляду звіту про виконання рішення суду відмовити.
Керуючись статтями 9, 118,121, 243, 248, 256, 295, 297, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення задовольнити.
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальний строк протягом 30 днів з дня винесення цієї ухвали суду та подати звіт про виконання судового рішення від 27.12.2023 по справі №200/5901/23 разом із відповідними доказами.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні докази: заявки про фінансування витрат на виконання рішення суду №200/5901/23 до забезпечувального органу від 07.05.2024 року за вихідним №401; всі інші заявки щодо фінансування витрат на виконання рішення суду № 200/5901/23 за період з червня 2024 року по вересень 2024 року включно та розпорядчий документ про призначення відповідальної особи щодо виконання рішення суду по справі 200/5901/23.
В інших вимогах, зазначених ОСОБА_1 у його прохальній частині заяви щодо результатів розгляду звіту про виконання рішення суду - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя І.О. Голошивець