15 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8572/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01 березня 2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році» (далі - Постанова №118), від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185); зобов'язання нарахувати та виплатити з 01 березня 2024 року пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації згідно із Постановами №118, №168, №185.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). На виконання Постанов №118, №168, №185 ГУ ПФУ у Волинській області було проведено індексацію пенсії з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 року відповідно. З 01 березня 2024 року розмір пенсійної виплати склав 28360,52 грн, відповідач обмежив її виплату максимальним розміром.
На звернення позивача щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням індексації, встановленої Постановою №185 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром відповідач відмовив. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити (а.с.22-27). В обґрунтування цієї позиції вказав, що застосування обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, відповідає приписам Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), статтею 2 якого встановлено, що максимальний розмір не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також відповідач зауважив, що нормами Постанов №118, №168, №185 обумовлено з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року, 01 березня 2024 року підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII з 14 серпня 2021 року, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою №0301008832 (Міноборони) -а.с.14.
З витягу про перерахунок пенсії з пенсійної справи №0301008832-Міноборони видно, що з 01 березня 2024 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови №185, в результаті якого її розмір становить 28360,52 грн: 16883,64 грн - основний розмір пенсії; 2954,64 грн - підвищення (індексація) за 2022 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2023 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2024 рік; збільшення основного розміру пенсії (25%) від 16883,64 грн - 4220,91 грн; підвищення та надбавки - 1301,33 грн, до виплати -23610,00 грн (а.с.13). З 01 вересня 2024 року загальний розмір пенсії становить 29110,52 грн, однак фактично пенсійна виплата з урахуванням максимального розміру пенсії становить 23610,00 грн (а.с.29).
Листом від 10 квітня 2024 року №5251-4674/Б-02/8-0300/24 (а.с.9-10) ГУ ПФУ у Волинській області, у відповідь на звернення представника позивача (а.с.8), повідомило, що розмір пенсії виплачується з урахуванням підвищення відповідно до Постанови №118 у межах максимального розміру пенсії. Правових підстав для встановлення підвищення згідно з Постановами №168, №185 немає.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину сьому статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Приписами частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, починаючи із 2017 року, стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містила норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17.
Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Крім того, за змістом статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ.
При цьому, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, наявна колізія між Законом №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21, та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні справи.
Як встановлено статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
16 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №118, пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до пункту 2 Постанови №168 встановлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї Постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Водночас, пунктом 10 вказаної постанови передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №185, відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови №185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Суд наголошує, що норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році й станом на 01 березня 2024 року відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаним Законом пенсій максимальним розміром.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
На думку суду, незважаючи на наявність у Постановах №118, №168, №185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №185 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже, як зазначалося вище, застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
На думку суду, відповідач не довів, що застосовуючи обмеження максимальним розміром пенсії до виплати індексації пенсії, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд врахував, що відповідач при перерахунку з 01 березня 2024 року здійснив нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої Постановами №118, №168, №185, однак обмежив розмір пенсії до виплати сумою, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, нарахування пенсійних виплат у спірних відносинах проведено, однак їх виплату не здійснено.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо виплати позивачу проіндексованої пенсії з 01 березня 2024 року з обмеженням її максимальним розміром та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року виплату пенсії з урахуванням індексацій, відповідно до Постанови №118, Постанови №168, Постанови №185, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати ОСОБА_1 проіндексованої пенсії з 01 березня 2024 року з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року виплату пенсії з урахуванням індексацій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк