14 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7580/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі - НОМЕР_1 ПЗ ДПСУ, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті, індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця січня 2008 року; визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невключені до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки виплаченої, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 та індексації; зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки, з врахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 та індексації з врахуванням виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення; зобов'язання нарахувати та виплатити, щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати, індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 14.11.2019 у повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078; зобов'язанням нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 14.11.2019 у повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 05.06.2015 по 14.11.2019 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. При звільненні у 2019 році відповідач не виплатив йому кошти передбаченні законодавством. Так, позивач не отримав індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця січня 2008 року. Крім цього, відповідачем безпідставно оминув норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення та не включив до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки виплаченої, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 889 від 22.09.2010 та індексації. Вважає, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та (виклику) повідомлення сторін.
Відповідач - 7 ПЗ ДПСУ у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.06.2015 по 14.11.2019 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ).
Згідно з наказом командира НОМЕР_1 ПЗ ДПСУ №309-ос від 14.11.2019 прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонного контролю 1 категорії групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 1 категорії (тип Б) виключено зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення з 14.11.2019 року у зв'язку з вибуттям для подальшого проходження служби в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.05.2024 позивач звернувся з заявою до начальника 7 ПЗ ДПСУ, в якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року; нарахувати та виплатити йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки, включивши до складу грошового забезпечення додаткову грошову допомогу передбачену постановою КМУ №889 та індексацію грошового забезпечення, з врахуванням вже виплачених сум; нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову допомогу за період з січня 2016 по лютий 2018, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди, з урахуванням виплачених сум; нарахувати та виплатити йому згідно вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року за період з 01.03.2018 по 14.11.2019.
Листом від 05.06.2024 №09/М-2272/2427 відповідач повідомив позивача про те, що нарахування та виплата належних сум індексації грошового забезпечення за весь період проходження служби проводиться органом ДПС, з якої військовослужбовець був виключений зі списків частини. Крім того відсутні правові підстави для включення індексації грошового забезпечення до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. А щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати вищевказаних виплат, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
Індексація є складовою частиною грошового забезпечення і обов'язок з нарахування та виплати такої у відповідні періоди покладався на органи по місцю проходження служби та перебування на грошовому забезпеченні позивача у відповідному органі охорони кордону, а саме: у період з 05.06.2015 по 14.11.2019 у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У пункті 5 Порядку №1078 в редакціях чинних з 17.03.2003 по 15.12.2015 міститься посилання на «базовий» період.
З 15.12.2015 пункт 5 Порядку №1078 викладено в наступній редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1 1 цього Порядку».
Отже, Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078 визначено правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.
Точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. Цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Проте коли настане право на індексацію грошового забезпечення, а також яким буде коефіцієнт поточної індексації, залежить від розміру приросту індексу споживчих цін.
Посадові оклади військовослужбовців Збройних Сил України збільшувались з 01.01.2008 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 та з 01.03.2018 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Отже, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) для всіх військовослужбовців Збройних Сил України (не залежно від того, коли військовослужбовець прийнятий на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли присвоєне чергове військове звання або встановлені різні надбавки та доплати і премії) буде місяць, наступний за місяцем, в якому відбулося підвищення посадових окладів для військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
Тобто місяцями обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базовими» місяцями) для всіх військовослужбовців є місяці, з яких Постановами Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 та «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 всім військовослужбовцям Збройних Сил України підвищено посадовий оклад, а саме січень 2008 року та березень 2018 року відповідно.
У межах спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
Відповідач не надав суду доказів нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також звертає увагу на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 рішення у справі «Сук проти України» від 10.03.2011, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Отже, не нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі порушує право позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, зі встановленням базового місяця - січень 2008.
Щодо визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати, індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 14.11.2019 відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, то суд зазначає наступне.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1--1 цього Порядку.
Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення доходу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Якщо розмір підвищення доходу військовослужбовця є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення окладу.
Таким чином, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Дослідивши архівну відомість з січня 2018 року по грудень 2018 року позивача, суд встановив, що у лютому 2018 року позивачу нараховано 9159,52 грн, до видачі 9159,52 грн, у березні 2018 року нараховано 8414,10 грн, до видачі 8414,10 грн.
Таким чином, грошовий дохід внаслідок підвищення посадових окладів змінився на: 9159,52 грн - 8414,10 грн = 745,42 грн.
Величина приросту індексу споживчих цін 253, 3 %. Прожитковий мінімум у березні 2018 року 1762 грн. Сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762, 00 грн. *253, 30 % =4463, 15 грн.
4463, 15 грн. - 745,42 грн. = 3717,73 грн.
Отже, розмір підвищення доходу в березні 2018 року позивача є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а тому суд доходить висновку, що позивач має право на отримання суми індексації різниці, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 06.07.2023 у справі 560/6684/22, від 19.10.2023 у справі №380/9726/20 за подібних правовідносин.
Тому, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна бездіяльність у нарахуванні і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.11.2019 року відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
За таких обставин суд доходить висновку, що зазначені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.11.2019 року відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період.
Щодо визнання протиправною бездіяльності, у невключені до складу грошової допомоги позивача на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки виплаченої, щомісячної додаткової грошової допомоги за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 № 889, то суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
Згідно із положеннями пунктів 2 - 4 статті 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 (чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року).
Пунктом 1.2 Інструкції №425 було встановлено: до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції №425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно із пунктом 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (далі Інструкція №73, яка була чинною на час існування спірних правовідносин), визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений) (пункт 3 Інструкції № 73).
Пунктом 8 Інструкції № 73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Спірним питанням у цій справі є врахування/неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги на оздоровлення.
З особистих карток грошового забезпечення з січня 2016 року по березень 2018 року позивача, суд встановив, що позивачу виплачувалась щомісячна грошова винагорода.
Також відповідно до вказаних особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 рік суд встановив, що у червні 2016 року позивачу була виплачена грошова допомога на оздоровлення, за 2017 у серпні 2017 року та за 2018 рік у липні 2018 року.
При цьому, до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення допомоги на оздоровлення у 2016-2018 роки не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 вказується, що зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Крім того, у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
Отже, суд зазначає, що при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова №899.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача викладені в листі, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, оскільки структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах по даній справі розрахунок допомоги на оздоровлення позивача та вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки мала проводитися відповідачем з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 899, яку позивач отримував під час проходження військової служби, проте відповідачем протиправно не було її враховано.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частиною 1 статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з встановленням базового місяця січня 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у невключені ОСОБА_1 до складу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки виплаченої, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 та індексації.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2018 роки, з врахуванням щомісячної додаткової грошової допомоги передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 та індексації, з врахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з врахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з врахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.11.2019 у відповідно до абзаців 3, 4, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.11.2019 відповідно до абзаців 3, 4, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський