ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
18.12.2007 Справа № 1/60
Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши скаргу Релігійної громади Греко-католицької церкви, м.Тячів, №24 від 05.10.2007р. (що надійшла на розгляд датою 11.10.2007р.) про:
- визнання зобов'язання №7351 від 18.09.2007р. відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції незаконним;
- зобов'язати відділ ДВС Тячівського районного управління юстиції скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу Господарського суду №1/60 від 05.09.2007р.;
- повернути наказ, як виконавчий документ стягувачу для приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства:
- скасування постанови відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по наказу господарського суду області від 05.09.2007р. по справі №1/60,
(вимоги заявника викладено у відповідності до його заяви, поданої на виконання вимог суду та уточнення заявлених вимог)
за участю представників:
від скаржника -Ріган М.А. -голова громади та
Кузів Я.М. -представник за дорученням №2 від 25.12.2006р.
від позивача -Сікора І.Ю. -представник за дорученням від 11.12.2007р.
від відділу ДВС - не з'явились
08.10.2007р. на адресу Господарського суду області надійшла скарга Релігійної громади греко-католицької церкви м.Тячів, в якій зазначено, що їй відділом ДВС Тячівського районного управління юстиції вручено зобов'язання №7358 від 18.09.2007р. про те, що в термін до 02.10.2007р. вона повинна добровільно виконати вимогу, що міститься в наказі Господарського суду від 05.09.2007р. №1/60, тобто не чинити та усунути перешкоди в користуванні культовою спорудою Свято-Покровської церкви, розміщеною в м.Тячів, вул.Кошута, 97, її власнику -Православній релігійній громаді, м.Тячів, в тому числі, при проведенні ремонтних робіт та встановленні вікон із зображенням православних символів на будівлі храму, негайно знести палатки, розміщені навколо храму, та знести катанку (дріт) з воріт, що ведуть на територію храму, та вхідних дверей церкви.
Заявник в обґрунтування своїх доводів про визнання зобов'язання №7351 від 18.09.2007р. відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції незаконним; зобов'язання відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу Господарського суду №1/60від 05.09.2007р.; повернути наказ, як виконавчий документ стягувачу для приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства; скасування постанови відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по наказу господарського суду області від 05.09.2007р. по справі №1/60 вказує на те, що відділом ДВС Тячівського районного управління юстиції не дослідивши справжнього боржника за наказом суду було винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження по відношенню до
Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 18.12.2007 року по справі №1/60
скаржника, з наведенням погроз про застосування штрафних санкцій у разі не виконання ним рішення в добровільному порядку в зазначений у зобов'язанні термін. Вважає, що використовує будівлю церкву у визначеному чинним законодавством порядку, оскільки являється її законним власником з моменту її будівництва, а відтак, не міг бути стороною у провадженні справи №1/60, оскільки не захоплював самочинно дану будівлю церкви, проводив там почергове богослужіння разом з представниками позивача у справі та не чинив перешкод у її використанні ними. Наголошує на тому, що матеріали справи №1/60 не містять відповідних підтверджуючих доказів про те, що саме скаржник являється стороною у такому провадженні (поштова адреса на позовній заяві не відповідає адресі заявника, відсутній ідентифікаційний код громади), а відтак, відсутні відповідні докази, що надавали б змогу ідентифікувати відповідача у розгляді справи №1/60.
Заперечує підтвердження самовільного захоплення споруди церкви з мотивів підписання угоди від 30.10.2007р. з тих підстав, що даною угодою не визначено та не підтверджено її самовільного захоплення, а навпаки, даним договором обумовлено сторонами не використовувати будівлю церкви для усунення конфліктної ситуації між сторонами до моменту вирішення питання права власності на культову споруду Свято-Покровської церкви в м. Тячів, вул. Кошута, 97 греко-католицькою громадою згідно чинного законодавства.
Представники позивача у справі заперечують доводи відповідача з мотивів, наведених у поданому суду письмовому поясненні та вказують на те, що факт самовільного захоплення споруди церкви даною греко-католицькою громадою підтверджується умовами підписаної сторонами (позивачем та відповідачем) та погодженої представниками виконавчої влади району угоди від 30.10.2007р., пунктом 2.1 якої заявник зобов'язався звільнити територію і приміщення Свято-Покровської церкви в м. Тячів, вул. Кошута, 97. Крім того, судові процесуальні документи у справі №1/60 отримувались представниками скаржника, а відтак, підтверджено існування за такою адресою даної особи.
Представник відділу ДВС заперечує з приводу доводів скаржника, викладених у поданій суду заяві з мотивів, зазначених у поданому суду письмовому поясненні.
СУД вивчивши всі заявлені вимоги та заперечення а також дослідивши матеріали справи та додатково подані представниками в засіданні суду, прийшов до висновку про задоволення скарги позивача в повному обсязі, з огляду на наступне:
Рішенням господарського суду області від 19.06.2006р. позовні вимоги Релігійної громади Української православної церкви (Покровська церква), м. Тячів було задоволено в повному обсязі та зобов'язано Греко-католицьку релігійну громаду, м. Тячів не чинити та усунути перешкоди в користуванні культовою спорудою Свято-Покровської церкви, розміщеною в м.Тячів, вул.Кошута, 97, її власнику -Православній релігійній громаді, м.Тячів, в тому числі, при проведенні ремонтних робіт та встановленні вікон із зображенням православних символів на будівлі храму, негайно знести палатки, розміщені навколо храму, та знести катанку (дріт) з воріт, що ведуть на територію храму, та вхідних дверей церкви.
На виконання даного судового рішення, що набуло законної сили 30.06.2006р., судом за заявою позивача від 05.09.2007р. було видано наказ, який позивачем у визначеному законодавством порядку було пред'явлено до примусового виконання відділом ДВС та з приводу чого 05.09.2007р. було відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення,
Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 18.12.2007 року по справі №1/60
зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.
В свою чергу статтею 19 цього Закону визначено вимоги до виконавчого документа (в даному випадку наказу господарського суду області від 05.09.2007р. у справі №1/60), який серед іншого повинен містити відомості про найменування (для юридичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як місцезнаходження майна боржника, тощо (пункт 3 частини першої статті 19 в редакції Закону №1255-IV від 18.11.2003).
Однак, виданий судом на примусове виконання рішення наказ з огляду на відсутність в його резолютивній частині відповідних відомостей, не надає змогу однозначно ідентифікувати боржника за даним наказом, а відтак, не доводить беззаперечно позиції позивача у справі про наявність обов'язку саме заявника вчинити дії по примусовому виконанню судового рішення.
Крім того, судом в межах розгляду даної скарги було витребувано від державного реєстратора Тячівської районної державної адміністрації відомості про всі наявні (належним чином зареєстровані) релігійні греко-католицькі громади. Згідно листа державного реєстратора від 02.1.2007р. №929 та довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб -підприємців на території міста Тячів офіційно та у визначеному законодавством порядку зареєстровано дві релігійні греко-католицькі громади, що в свою чергу також не вносить ясності стосовно зобов'язальної сторони за наказом суду у справі №1/60.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між Релігійною громадою Української православної церкви (Покровська церква), м. Тячів та Греко-католицькою релігійною громадою, м. Тячів 03.06.2006р. було укладено угоду про почергове богослужіння у діючій Покровській церкві протягом 3 років та шість місяців. Пунктом 2 даної угоди було визначено обов'язок Православної релігійної громади протягом шести місяців утримуватись від проведення ремонту в храмі зі зміною символіки. Така обставина також не доводить наявності саме у заявника зобов'язального обов'язку по звільненню Покровської церкви. Посилання позивача, як на підтвердження такого обов'язку за підписанням угоди від 30.10.2007р. є безпідставними, оскільки даною угодою не визначено та не підтверджено самовільного захоплення церкви, а навпаки, даним договором обумовлено сторонами не використовувати будівлю церкви для усунення конфліктної ситуації між сторонами до моменту вирішення питання права власності на культову споруду Свято-Покровської церкви в м. Тячів, вул. Кошута, 97 греко-католицькою громадою згідно чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,
1. Скаргу Релігійної громади Греко-католицької церкви, м.Тячів, №24 від 05.10.2007р. задоволити.
2. Скасувати постанову відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження по наказу господарського суду області від 05.09.2007р. по справі №1/60, зобов'язавши відділ ДВС Тячівського районного управління юстиції повернути наказ, як виконавчий документ, стягувачу для приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.
Суддя О.Ф. Ремецькі