ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 24/178
13.11.07
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Віндор»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ДУМА»
про стягнення 7 009,84 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Федько В.М. -дов. № б/н від 29.05.2006 року;
від відповідача: Штельмах О.С. -дов. № б/н від 01.12.2007 року.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Віндор», звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дума»про стягнення 7 009,84 грн. заборгованості за договором № 15 від 29.03.2004 року та зобов'язання підписання відповідачем акта здачі-прийняття робіт.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 15 від 29.03.2004 року, відповідно до умов якого позивач виготовляє металопластикові вікна, а відповідач приймає їх та оплачує їх вартість.
Відповідно до п. 1.2 договору № 15 від 29.03.2004 року повний перелік найменування продукції, її вартість зазначається в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.2 договору № 15 від 29.03.2004 року передбачено, що загальна вартість по договору становить 5 841,53 грн., ПДВ -1 168,31 грн., всього з ПДВ -7 009,84 грн.
Згідно п.3.1 договору № 15 від 29.03.2004 року замовник здійснює 100 % переоплату в розмірі -7 009,84 грн.
Відповідно до п.3.2 договору № 15 від 29.03.2004 року оплата відбувається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядчика відповідно виставленого рахунку-фактури.
Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000374 від 07.09.2005 року на суму 7 009,84 грн. за віконний блок м/п тип профіля «Roplasto»загальною площею 10,60 кв.м.
Відповідач виготовлені позивачем металопластикові вікна на суму 7 009,84 грн. не оплатив та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 17.09.2004 року не підписав.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.05.2006 року у справі № 24/178 позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням господарського суду м. Києва товариство з обмеженою відповідальністю “ДУМА» звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2007 року касаційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду міста Києва у справі № 24/178 від 30.05.2006 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва і іншому складі суду.
За резолюцією керівництва суду справу № 24/178 передано на новий розгляд судді Євдокимову О.В.
Розпорядженням В.о голови Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 року у зв'язку з тим, що суддя Євдокимов О.В. перебуває на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи, для подальшого розгляду справи, справу № 24/178 передано судді Мудрому С.М.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2007 року справу № 24/178 прийнято до свого провадження суддею Мудрим С.М., присвоєно справі № 24/178-33/287 та призначено до розгляду на 01.11.2007 року о 10:45.
У судове засідання 01.11.2007 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.10.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача надав пояснення по справі № 597 від 31.10.2007 року та надав заяву № 596 від 31.10.2007 року про зміни змісту позовних вимог позовної заяви від 17.02.2006 року № 57 відповідно до якої просить стягнути з відповідача борг за виконані роботи згідно з договором № 15 від 29.03.2004 року на суму 7 009,84 грн. та суму судових витрат.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті, суд відкладає розгляд справи на 13.11.2007 року.
У судовому засіданні 13.11.2007 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги. Просив позов задовольнити, стягнути борг в розмірі 7 009,84 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 155,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було оплачено рахунок-фактуру № СФ-0000374 від 07.09.2005 року на суму 7 009,84 грн.
Відповідно до умов договору № 15 від 29.03.2004 року, а саме п.3.1 передбачено, що замовник здійснює 100 % переоплату в розмірі -7 009,84 грн.
Пунктом 4.1.1 договору № 15 від 29.03.2004 року встановлено, що підрядчик зобов'язаний виготовити продукцію по даному договору протягом 5 робочих днів з моменту надходження грошей на поточний рахунок підрядчика.
Позивачем надано листи № 301 від 24.05.2007 року та № 455 від 23.08.2007 року до Київського національного університету імені Т.Г.Шевченко, в яких запитується про встановлення в зірковому залі економічного факультету Київського національного університету імені Т.Г.Шевченко металопластикових вікон та лист відповідь № 02/281-26 від 06.09.2007 року в якому Київський національний університет імені Т.Г.Шевченко повідомив, що між університетом та товариством з обмеженою відповідальністю «Дума»було укладено договір № 07-21 від 26.03.2004 року на проведення капітального ремонту економічного факультету. Зобов'язання покладені на товариство з обмеженою відповідальністю «Дума», згідно договору було виконано в повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі та університет в свою чергу виконав свої зобов'язання щодо оплати проведених робіт. Таким чином, в листі зазначається про правовідносини, які склалися між товариством з обмеженою відповідальністю «Дума»та Київським національним університетом імені Т.Г.Шевченко та не стосуються правовідносин позивача з відповідачем.
Згідно п. 1.2 договору № 15 від 29.03.2004 року предмет договору вважається виконаним після підписання акту прийому-передачі чи накладної на відпуск товару двома сторонами.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оскільки, позивачем не надано жодних доказів виконання робіт та передачі її результатів відповідачу, а саме: не надано суду акту прийому-передачі чи накладної на відпуск товару повноважними представниками обох сторін, тому вимоги позивача щодо стягнення боргу за виконані роботи в сумі 7 009,84 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові покладаються на позивача.
Керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий