Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5542/24
15.10.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, державник нотаріус Боричок Катерина Василівна, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Антал Я.В. звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, державник нотаріус Боричок К.В., про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.2010 р. На день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 . З ним проживали і були зареєстровані по АДРЕСА_1 : дружина: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мати: ОСОБА_5 . Заповіт спадкодавець не залишав. Після смерті чоловіка позивача на майно, що йому належало відкрилася спадщина. За ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії належного йому Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №056811, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №0104070300791 від 02.11.2004 р., згідно якого ОСОБА_3 належать земельні ділянки загальною площею 1,96 га розташовані на території Шаланківської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 22.07.2010 р. позивачка звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та нотаріусом було зареєстровано спадкову справу №308/2010, номер у спадковому реєстрі 62051221. Після звернення до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, нотаріусом було надано позивачці письмову відмову від 07.06.2024 р. №242/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та їй було роз'яснено право на звернення до суду. Мати спадкодавця ОСОБА_5 померла з ІНФОРМАЦІЯ_6., що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.09.2017 р. серії НОМЕР_2 . Інші спадкоємці до нотаріуса за прийняттям спадщини не зверталися. Відповідачами по справі є діти спадкодавця та позивачки, які на спадщину не претендують.
Позивач та її представник у підготовче засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Відповідачі будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання не з'явилися, але подали до суду письмові заяви згідно яких просять суд розглядати справу у їх відсутність, вимоги позивачки визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.
Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачами позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ними позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачами, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки та батько відповідачів ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.2010 р.
На день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Шаланківського старостинського округу Вилоцької селищної ради №162 від 29.04.2024 р.
За час свого життя чоловік позивачки заповіт не залишив.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на спадкове майно - земельні ділянки загальною площею 1,96 га розташовані на території Шаланківської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали спадкодовцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №056811, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №0104070300791 від 02.11.2004 р.
Суд констатує, що позивачка після смерті свого чоловіка, як спадкоємець за законом першої черги спадщину прийняла, оскільки проживала разом з спадкодавцем на день його смерті, про що свідчить довідка довідкою Шаланківського старостинського округу Вилоцької селищної ради №161 від 29.04.2024 р.
Крім позивачки спадкоємцями за законом є діти спадкодавця та позивачки, відповідачі по справі, які на спадщину не претендують, до нотаріуса за прийняттям спадщини не зверталися.
Інших спадкоємців немає, оскільки мати спадкодавця та свекруха позивачки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.09.2017 р. серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В зв'язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, 22.07.2010 р. позивачка звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та нотаріусом було зареєстровано спадкову справу №308/2010, номер у спадковому реєстрі 62051221.
У подальшому після звернення позивачки до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, нотаріусом було надано письмову відмову від 07.06.2024 р. №242/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та їй було роз'яснено право на звернення до суду.
Оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №05681 ,від 02.11.2004 р. втрачено, у зв'язку з чим позивачка позбавлена можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.2 ст. 1274 Цивільного кодексу України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно листів Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області грошова оцінка 1 га ріллі по Закарпатській області становить 27520,38 грн. за 1 га .
Відтак, нормативна грошова оцінка спадкових земельних ділянок загальним розміром 1,96 га становить 53939,85 грн.=1,96х27520,38.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
За таких встановлених у підготовчому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачкою вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачкою на законних підставах набуто право власності на земельні ділянки, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270, 1274 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на земельні ділянки, загальною площею 1,96 гектара на території Шаланківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчене копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК №056811, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №0104070300791 від 02.11.2004 р., у порядку спадкування за законом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко