Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/6566/24
15.10.2024 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського РВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючий,
за ознаками правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126767 громадянин ОСОБА_2 в по вул.Руська в м.Виноградів, Берегівського району, керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21063», р.н. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5-ть років, відповідно до постанови Виноградівського відділення поліції №1 серії ЕНА №2475570 від 25.06.2024р., чим порушив п.2.1а ПДР України та ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Згідно до вимог ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього закону завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував (оголошення на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду), до суду не з'явився, клопотання про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляв, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв'язку, які зазначено в протоколі, однак він жодного разу не з'явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності праавопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін.
Отже, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126767, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, письмові пояснення правопорушника та рапортів працівників міліції, довідки ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за №13048/106/27/1/03/6-2024 від 11.09.2024р. встановлено, що саме громадянин ОСОБА_1 в по вул.Руська в м.Виноградів, Берегівського району, керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21063», р.н. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5-ть років, відповідно до постанови Виноградівського відділення поліції №1 серії ЕНА №2475570 від 25.06.2024р., чим порушив п.2.1а ПДР України та ст.15 Закону України «Про дорожній рух», а відтак суд приходить до висновку, що в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУаАП, що стверджено зібраними матеріалами.
Між тим, відповідно до п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.ч.9,10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування транспортним засобом певної категорії, вчинене повторно протягом року
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати саме за ч.5 ст.126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування транспортним засобом певної категорії, вчинене повторно протягом року, що тягне за собою тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, а відтак, за таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що його винна в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП повністю доведена, а кваліфікація його дій працівниками поліції- є вірною.
З врахуванням обставин повторного вчинення протягом року інкримінованого правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, враховуючи мету адміністративного стягнення, зваживши на те, що дане правопорушення скоюється з прямим умислом, матеріальної та моральної шкоди третім особам діями правопорушника не завдано, а відтак суд приходить до переконання за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде найкращим превентивним заходом.
Приймаючи до уваги обставини справи, суддя вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ст. 4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до вимог ПДР України, пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., п.2.1а ПДР України та керуючись ст.ст.126 ч.5, 245,252,268,280,283,284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA538999980313030149000007001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяА. А. Надопта