Єд. унік. № 243/8013/24
Провадження № 3/243/4306/2024
Іменем України
15 жовтня 2024 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 17220 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з Військової частини НОМЕР_1 надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0693/24/18/упр від 01 жовтня 2024 року зазначено, що «29.09.2024 приблизно о 05 годин 30 хвилин на командному пункті військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 на нараді при доповіді стану справ заступником командира військової частини полковником ОСОБА_1 у командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 виникли підозри щодо перебування заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а саме: незв'язна річ та запинання під час доповіді. Для уточнення фізичного стану після наради командного пункту військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 о 05-45 год. запрошено начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 та начальника евакуаційного відділення медичної роти військової частини А0693молодшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_5 та віддано законний наказ (вимогу) для проведення на місці медичний огляд полковника ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «АлкоФор307» заводський номер Q2001100100. Заступник командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_1 розуміючи суть вимог відмовився від виконання законного наказу (вимоги) свого безпосереднього командира полковника ОСОБА_6 , про що був складений висновок від 29.09.2024 № 566/3/510. Своїми діями, а саме відмовою полковника ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, останній, діючи протиправно з прямим умислом, маючи намір на порушення військової дисципліни та вчинення військово-адміністративного правопорушення, в умовах особливого періоду (особливий період відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» включає в себе воєнний стан), в супереч вимогам ст. ст. 11, 16, 70, 71 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 17220 КУпАП».
11 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшло письмове заперечення проти протоколу № 0693/24/18/упр від 01.10.2024 року, в якому він просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 17220 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Так, у вказаному письмовому запереченні зазначено, що у даній справі порушено порядок проведення огляду його, як військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння відповідно до вимог ст. 2661 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він відмовився від проходження медичного огляду саме на місці за допомогою газоаналізатора «АлкоФор307», в той час йому не було запропоновано альтернативний варіант - пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, про що він зазначив і в доданих до проколку письмових поясненнях, однак уповноважена особа, яка склала протокол, не забезпечила йому такої можливості.
З огляду на викладене просив суд закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Мірошнікова-Заглинська О.А. в судовому засіданні, просили закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3. ст. 17220 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України - у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та надали аналогічні пояснення, викладені в своєму письмовому запереченні.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 17220 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який діє по цей час.
Порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції врегульований ст. 2661 КУпАП.
Згідно положень ст. 2661 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, наведеним нормами встановлено певний порядок та послідовність проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, а саме першочергово огляд такої особи проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), а у разі незгоди особи на проведення огляду посадовою особою або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При цьому, особа вважається такою, що відмовилася від огляду, тільки тоді, коли вона послідовно відмовилася від обох етапів огляду (спочатку відмовилася від огляду уповноваженою особою, а потім відмовилася від огляду в закладі охорони здоров'я, в тому числі взагалі відмовилася переміститися до закладу охорони здоров'я для проведення огляду).
В такому випадку відповідно до наведених вище вимог посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення була зобов'язана направити ОСОБА_1 для проведення огляду до закладу охорони здоров'я, однак не зробила цього.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт про відмову проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння від 29.09.2024, згідно якого начальник штаб-заступник командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_4 в присутності двох свідків запропонував ОСОБА_1 добровільно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або іншому медичному закладі на предмет підтвердження чи спростування факту перебування у нетверезому стані, від чого останній відмовився.
Разом з тим, з письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (без дати), кожного окремо зазначено, що 06-30 год. 29.09.2024 запропонували пройти медичний огляд полковнику ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «АлкоФор307», про що отримали категоричну відмову від проходження.
Крім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , останній наполягав на проведені медичного огляду щодо його стану в медичному закладі.
Таким чином, в протоколі та доданих до нього матеріалах, не зазначено, від чого саме відмовився ОСОБА_1 , від проходження огляду уповноваженою особою за допомогою спеціального технічного приладу, що стало б передумовою пропозиції проходження огляду у медичному закладі, чи від обох етапів огляду (спочатку відмовилася від огляду уповноваженою особою, а потім відмовилася від огляду в закладі охорони здоров'я, в тому числі взагалі відмовився переміститися до закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
Отже, матеріали справи не містять будь-яких доказів, повної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння передбаченого ст. 2661 КУпАП порядку.
Склад адміністративного правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Водночас відсутність факту правопорушення автоматично означає і відсутність складу правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В той час будь-яких належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не підтверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.17220 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Ураховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останнього у розумінні ст. 251 КУпАП.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, суд вважає, що його вина належним чином не доведена, достатніх доказів його вини не зібрано, тому справу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 17220, ст. ст. 247, 2661, 283, 284 КУпАП, - суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 17220 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Повний текст постанови виготовлений 16.10.2024 року.
Суддя О.О. Соловйова