Справа № 243/6884/24
Провадження № 1-кп/243/904/2024
16 жовтня 2024 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні, що відбувалося в режимі відео конференції на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022 року кримінальне провадження №62024050010007606 від 05.08.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Шполянського району Черкаської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який проходить військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 402 КК України,-
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року №271/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08 травня 2024 року № 3684-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 квітня 2024 року № 92 солдат ОСОБА_5 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 вересня 2023 року №246 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 призначено на посаду командира 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 червня 2024 року №180 старшого лейтенанта ОСОБА_7 призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Водночас ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 28 Статуту, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Статтями 29, 31 Статуту також передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Статтею 32 Статуту також передбачено, що військовослужбовці молодшого офіцерського складу - за своїми військовим званням є начальниками для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу.
Також, відповідно до ст. 111 Статуту, командир роти (корабля 4 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.
Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).
Відповідно до ст. 101 Статуту, командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону.
Командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).
Таким чином, командир 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_6 по відношенню до стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 є прямим начальником за своїм службовим становищем та начальником за військовим званням, а останній - підлеглим молодшого лейтенанта ОСОБА_6 .
Крім того, командир військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_7 по відношенню до командира 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 та стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 є начальником за своїм службовим становищем та начальником за військовим званням, а останні - підлеглими старшого лейтенанта ОСОБА_7 .
Поряд із цим, статтею 35 Статуту, серед іншого, передбачено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Згідно зі ст. 36 Статуту, командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
Стаття 37 Статуту визначає, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його, військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.
Крім того, Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
Згідно зі ст. ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Більше того, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Особа, яка одержала законний наказ, зобов'язана його виконати. За своєю юридичною природою виконання законного наказу - це виконання особою свого юридичного (службового) обов'язку.
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
В свою чергу, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку, проходження військової служби і підлеглості, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши в умовах воєнного стану, військовий злочин за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
22 липня 2024 року о 09 год. 04 хв., перебуваючи в АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_5 , отримав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_7 № 2/691дск від 22.07.2024, доведене до нього командиром 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_6 про висування до 19 год. 30 хв. 22 липня 2024 по маршруту ЗАРІЧНЕ, … балка ДОВГИЙ ЯР (DQ …), до району виконання бойового завдання (DQ …) - ПВ «ЛЯЩ» (37U DQ …) із завданням: занести на позицію та поповнити провізію, воду, БК, вогнегасник, провести огляд (перевірку) стану колективної зброї, боєприпасів, інженерно - фортифікаційного облаштування позиції, місць укриття (бліндажі, «нори»), провести маскувальні заходи, поточнити смуги вогню, райони огляду тощо; провести посилення особового складу на позиції відділення, зайняти оборону та місце спостереження на визначеній позиції; стійко утримувати батальйонний район оборони, не допустити прориву противника в глибину оборони з напрямку ЖИТЛІВКА - ТЕРНИ, КРЕМІННА - ТЕРНИ; нанесення максимального вогневого ураження підрозділам противника, що розгортаються в бойові порядки (проводять штурмові, диверсійно-розвідувальні дії) та змусити його відмовитись від подальших наступальних дій; ведення радіоелектронної боротьби, виявлення та радіоелектронного подавлення каналів управління засобів аеророзвідки та від ураження засобами БпЛА противника, за допомогою переносних (мобільних) засобів РЕБ з БпЛА; виконання інших, раптово виникаючих завдань, відновленню втраченого положення в разі прориву противника на ймовірних загрозливих напрямках, проведенню контратак, боротьба з ДРС противника, прикриття стиків між підрозділами в смузі оборони. Бути в постійній готовності до проведення противником наступальних (штурмових) дій, розвідувальних рейдів РГ/ДРГ, проведення противником аеророзвідки за допомогою БпЛА, застосування ним FPV - дронів та інших ударних дронів (БпЛА), не допустити втрат вогневих позицій, позицій відділень, взводних опорних пунктів, ротних опорних пунктів, відхід особового складу з позицій на позиції, райони, рубежі в глибині оборони здійснювати тільки за командою командира батальйону.
Отримавши зазначений наказ прямого начальника, солдат ОСОБА_5 , злякався виконувати покладені на нього обов'язки військової служби.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на підрив установленого в Збройних Силах України порядку підлеглості і принципу єдиноначальності, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 22 липня 2024 року о 09 год. 04 хв., перебуваючи в м. Слов'янськ Краматорського району Донецької області, солдат ОСОБА_5 відкрито відмовився виконати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_7 № 2/691дск від 22.07.2024, доведене до нього командиром 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_6 про висування до 19 год. 30 хв. 22 липня 2024 по маршруту ЗАРІЧНЕ, … балка ДОВГИЙ ЯР (DQ …), до району виконання бойового завдання (DQ …) - ПВ «ЛЯЩ» (37U DQ …) із завданням: занести на позицію та поповнити провізію, воду, БК, вогнегасник, провести огляд (перевірку) стану колективної зброї, боєприпасів, інженерно - фортифікаційного облаштування позиції, місць укриття (бліндажі, «нори»), провести маскувальні заходи, поточнити смуги вогню, райони огляду тощо; провести посилення особового складу на позиції відділення, зайняти оборону та місце спостереження на визначеній позиції; стійко утримувати батальйонний район оборони, не допустити прориву противника в глибину оборони з напрямку ЖИТЛІВКА - ТЕРНИ, КРЕМІННА - ТЕРНИ; нанесення максимального вогневого ураження підрозділам противника, що розгортаються в бойові порядки (проводять штурмові, диверсійно-розвідувальні дії) та змусити його відмовитись від подальших наступальних дій; ведення радіоелектронної боротьби, виявлення та радіоелектронного подавлення каналів управління засобів аеророзвідки та від ураження засобами БпЛА противника, за допомогою переносних (мобільних) засобів РЕБ з БпЛА; виконання інших, раптово виникаючих завдань, відновленню втраченого положення в разі прориву противника на ймовірних загрозливих напрямках, проведенню контратак, боротьба з ДРС противника, прикриття стиків між підрозділами в смузі оборони. Бути в постійній готовності до проведення противником наступальних (штурмових) дій, розвідувальних рейдів РГ/ДРГ, проведення противником аеророзвідки за допомогою БпЛА, застосування ним FPV - дронів та інших ударних дронів (БпЛА), не допустити втрат вогневих позицій, позицій відділень, взводних опорних пунктів, ротних опорних пунктів, відхід особового складу з позицій на позиції, райони, рубежі в глибині оборони здійснювати тільки за командою командира батальйону, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
27 вересня 2024 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у повному обсязі повідомленої йому підозри та висунутого обвинувачення, щиро покаявся у скоєному злочині, зобов'язався у разі затвердження угоди про визнання винуватості, виконати призначене покарання.
Покарання ОСОБА_5 узгоджене з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, а також беззастережного визнання своєї винуватості, беручи до уваги інтереси суспільства, і відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , враховуючи характеристику за місцем проживання та місцем служби, його стан здоров'я та інші відомості, що його характеризують, та обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення.
Сторони вважають за можливе при призначенні покарання ОСОБА_5 за вчинений злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, застосувати норми ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу та погоджуються на призначення останньому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 62 КК України замінити основне покарання ОСОБА_9 , за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на строком на 1 рік 6 місяців.
В судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, які викладені у обвинувальному акті. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Угода відповідає вимогам кримінального матеріального та процесуального закону, у тому числі ч. 4 ст. 469 КПК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4, 5 ст. 474 КПК України та з'ясовано, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Виходячи з викладеного суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Речові докази по справі та витрати, - відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 вересня 2024 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62024050010007606 від 05.08.2024 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення у строк покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, починаючи з 22 липня 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1