233 № 233/5706/24
16 жовтня 2024 року Слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисниці ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000401 від 14 жовтня 2024 року «про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Никанорівка Добропільського району Донецької області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 - 2021 року народження, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, командира взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні - молодший сержант, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України,
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 «про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може спробувати: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
14 жовтня 2024 року о 13 годині 30 хвилин - ОСОБА_9 був затриманий в порядку ст.208КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України.
14 жовтня 2024 року ОСОБА_9 - повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України, вручено пам'ятку з правами та обов'язками підозрюваного.
В судовому засіданні:
слідчий - посилаючись на підстави та вимоги зазначені в письмовому клопотанні, просив його задовольнити та обрати відносно ОСОБА_9 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177КПК України.
прокурор - клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав його обґрунтованості та наявності ризиків, зазначених слідчим, вважаючи що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
захисниця - заперечувала щодо задоволення клопотання, вказувала на необґрунтованість підозри і не вірну кваліфікацію інкримінованого її підзахисному та зазначила, що жодні з ризиків, наведених у клопотанні слідчим та прокурором не підтвердилися, оскільки ОСОБА_9 не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, не збирається ні на кого зі свідків чи потерпілого незаконно впливати. Також він є раніше несудимим, позитивно характеризується за місцем несення військової служби, має міцні соціальні зв'язки, має місце реєстрації та місце проживання та у зв'язку з цим просила застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
підозрюваний - повністю підтримав захисницю та висловився проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього, оскільки повідомлена йому підозра є необґрунтованою, і він не мав умислу на вчинення хуліганських дій. Пояснив, що у нього немає наміру переховуватися від органів досудового слідства та впливати на свідків і потерпілого, оскільки він відсторонений від виконання своїх обов'язків.
Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисницю, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до такого.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України за наступних обставин:
Молодший сержант ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та перебуваючи на посаді командира взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , 13 жовтня 2024 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, перебував в орендованому ним будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , де під час розпиття спиртних напитків у нього виник кримінальний протиправний намір, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї.
13 жовтня 2024 року, приблизно о 23 години 30 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв ввірену йому для службового користування зброю, а саме пістолет ПМ серії НОМЕР_2 , 1963 року випуску та два магазина з набоями та вийшов на вулицю, де на належному йому автомобілі "NISSAN" моделі "X-Trail" р.н.з. НОМЕР_3 , приїхав до буд. АДРЕСА_4 .
Продовжуючи реалізовувати свій кримінальний протиправний намір, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, ОСОБА_6 , зайшов до буд. АДРЕСА_4 де тимчасово розташована КСП в/ч НОМЕР_1 , де несли службу військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Після чого ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю в присутності військовослужбовців ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в хаотичному порядку здійснив 6 пострілів з ввіреної йому для службового користування зброї, а саме пістолета ПМ серії НОМЕР_2 , 1963 року випуску по багатофункціональному монітору торгівельної марки «MYSTERY» моделі 556OUDT2 вартістю 14999,00 грн., панелі відображення торгівельної марки «KIVI» моделі 50U750NB вартістю 16577,34 грн., телевізору торгівельної марки «Vinga» моделі S43UHD25BWвартістю 9717,00 грн., багатофункціональному монітору торгівельної марки «MYSTERY» моделі 556OUDT2 вартістю 14999,00 грн., які належать військовій частині НОМЕР_1 чим пошкодив їх та вивів з ладу, чим спричинив вищевказаній військовій частині матеріальних збитків на загальну суму 41293,34 грн.
Далі продовжуючи дії спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, з метою демонстрації своєї переваги, з ввіреною йому для службового користування зброю, а саме пістолетом ПМ серії НОМЕР_2 , 1963 року випуску прийшов до місця мешкання командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_4 , де викликав останнього на вулицю та діючи умисно з особливою зухвалістю, здійснив два послідовні постріли поряд з ОСОБА_12 , в повітря та у землю, чим створив реальну загрозу для його життя та здоров'я, після чого, втік з місця вчинення кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події від 14 жовтня 2024 року, проведеним на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого було зафіксовано обстановку вчиненого кримінального правопорушення, вилучені сліди злочину; показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , які розповіли про відомі їм обставини скоєного ОСОБА_6 злочину; показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який розповів про обставини скоєного у відношенні нього злочину; слідчими експериментами за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час яких останні на місці скоєного кримінального правопорушення вказали на обставини вчиненого злочину; слідчим експериментом за участю потерпілого ОСОБА_12 під час якого останній на місці скоєного кримінального правопорушення вказав про обставини вчиненого злочину.
Відповідно до ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184КПК України слідчим, слідчому судді доведена наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України, а саме:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду підтверджується, тим, що молодший сержант ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу;
- ризик незаконного впливу на свідків, оскільки злочин було здійснено з застосуванням вибухового пристрою, що фактично становить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_9 перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого обвинувачується, в статусі військовослужбовця, може вчинити злочин, передбачений ст.408КК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177КПК України, на який посилається слідчий у своєму клопотанні, а саме: «ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином», який не конкретизований, а за своїм обґрунтуванням фактично дублює інші ризики.
Оцінюючи в сукупності такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_9 , у разі визнання його винуватим, враховуючи обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення та умови при яких його вчинено, приймаючи до уваги зазначені стороною обвинувачення ризики, детально вивчивши характеризуючи матеріали відносно підозрюваного, вік та стан здоров'я ОСОБА_9 , який є фізично здоровим, працездатний, військовослужбовець, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 - 2021 року народження, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років.
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку, коли така особа підозрюється у вчиненні злочину: ризик того, що особа не з'явиться до суду; ризик того, що підозрюваний (обвинувачений), у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (справа «Пірузян проти Вірменії»).
Тож зазначені та встановлені судом ризики виправдовують обрання відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання захисниці та підозрюваного про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти визначеним ризикам, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, на що вказують особистість підозрюваного, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Крім того, посилання сторони захисту на сімейний стан підозрюваного, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, самі по собі, не можуть бути підставою для застосування запобіжного заходу на більш м'який, зокрема на такий, як домашній арешт.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Враховуючи заперечення сторони захисту, слід зазначити, що на час розгляду даного клопотання, первинна кваліфікація інкримінованих дій підозрюваного, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні, в стислий термін, доказами зазначеними вище, які є достатніми для обґрунтування самої підозри, і в подальшому, сторона обвинувачення, в рамках досудового розслідування, після проведення усіх необхідних процесуальних дій, не позбавлена можливості цю кваліфікацію змінити, як і змінити саму підозру.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності зазначених ризиків не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, судом на теперішній час не встановлено.
Враховуючи, що згідно п.4 ч.2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а більш м'який запобіжних захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 не даючи оцінки зібраним доказам, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у ч.1 ст.177КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
При цьому застосування даного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_9 не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, постала перед компетентними органами.
Таким чином клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, тоді як у клопотанні сторони захисту, слід відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.183КПК встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, а тому, враховуючи наявні ризики та безпосередньо обставини інкримінованого кримінального правопорушення, за якими ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінально караних дій направлених на створення небезпеки для життя та здоров'я достеменно не визначеного кола військовослужбовців, суд вважає за недоцільне визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182-185,193,194,196-198, 376КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 , «про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України - задовольнити.
В клопотанні сторони захисту, «про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000401 від 14 жовтня 2024 рокустроком на 60 (шістдесят) днів, який рахувати з моменту фактичного затримання до:
12 грудня 2024 року - включно.
Підозрюваного ОСОБА_6 тримати під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
Копію ухвали негайно вручити та/або направити підозрюваному, його захисниці, слідчому і прокурору, а також начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 для виконання та вручення підозрюваному ОСОБА_6 із обов'язковим отриманням від підозрюваного розписки із датою про вручення копії ухвали суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони - ОСОБА_3 та на старшого слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 ..
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1