Апеляційне провадження № 11-сс/818/953/24 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 644/6838/24 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/644/1068/204
Категорія: у порядку КПК України
14 жовтня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024221180001199 від 14 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2024 року клопотання слідчого задоволено частково, застосовано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому у строк до 14.10.2024 та в період часу з 21 години до 06 години залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 звільнено з-під варти в залі суду, зобов'язано підозрюваного прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Прокурор у кримінальному провадженні, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 16.08.2024 скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави. Апеляційна скарга прокурора обгрунтована тим, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, посилається на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 . Вказані обставини свідчать про неможливість застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Учасники провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги прокурора, однак в призначений час до суду апеляційної інстанції не прибули, причин неприбуття не повідомили, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не надходило. Враховуючи, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді строк застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу було визначено до 14.10.2024, суд апеляційної інстанції з огляду на неприбуття учасників апеляційного провадження, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу прокурора без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку. Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Згідно частини 2 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Частиною 6 статті 181 КПК України, передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024221180001199 від 14 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України. 14.08.2024 ОСОБА_7 було затримано в порядку статті 208 КПК України та 15.08.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 статті 194 КПК України визначено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив наявність обґрунтованої підозри та ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, та вважав за можливе застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, що є тяжким злочином. Разом з тим, як встановлено слідчим суддею, та не заперечується прокурором, підозрюваний раніше судимим не був, одружений, має постійне місце проживання в м. Харків, офіційно працевлаштований. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик переховування від суду підозрюваного існує, проте запобігти даному ризику цілком можливо у спосіб застосування до ОСОБА_7 домашнього арешту з забороною залишати помешкання у нічний час, залишивши останньому можливість виконувати його трудові обов'язки і, відповідно, мати законне джерело доходу. Крім того, слідчим суддею, зазначено, що ризики впливу підозрюваного на свідків чи вчинити нове кримінальне правопорушення є лише припущенням органу досудового розслідування, яке не ґрунтується на достатньою мірою обґрунтованих підставах. Суд апеляційної інстанції не вбачає такі висновки слідчого судді безпідставними, оскільки прокурор в апеляційній скарзі не наводить переконливих обставин, які можуть вказувати на те, що підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки, а також, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Посилаючись на наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, прокурор взагалі не наводить належних обгрунтувань, які б вказували на реальну можливість вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України. В судове засідання суду апеляційної інстанції прокурор не прибув, будь-якої інформації про невиконання підозрюваним процесуальних обов'язків не повідомив, у зв'язку із чим відсутні підстави вважати, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків є недостатніми. При цьому, відповідно до статті 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. З урахуванням даних про особу підозрюваного, що наявні в матералах провадження, на переконання суду апеляційної інстанції, слідчий суддя дійшов мотивованого висновку, що в даному випадку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім та дієвим для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги прокурора, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, не є достатніми для її скасування.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: