16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 206/3502/20
провадження № 61-13517ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Головашич Юлія Олександрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про компенсацію вартості 1/2 частини квартири,
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про компенсацію вартості 1/2 частини квартири (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 27 500,00 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року залишено без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року задоволено частково. Змінено додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року в частині розміру витрат на правничу допомогу, які стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , зменшено цей розмір з 27 500,00 грн до 12 025,13 грн. В іншій частині додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про компенсацію вартості 1/2 частки квартири, додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про компенсацію вартості 1/2 частки квартири та перегляду додаткового рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2021 року скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськавід 24 листопада 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про компенсацію вартості 1/2 частини квартири відмовлено.
Додатковим рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2023 року скасовано та прийнято нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про компенсацію вартості 1/2 частини квартири задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини квартири в розмірі 1 756 095,60 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду 01 жовтня 2024 рокуапеляційну скаргу адвоката Головашич Ю. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2024 року скасовано. У задоволені заяви адвоката Головашич Ю. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Головашич Ю. О. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року та залишити в силі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2023 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Головашич Ю. О., заявлено клопотання про звільнення від сплати судового зборуза подання касаційної скарги з посиланням на скрутний майновий стан. Заявник вказує, що не отримує заробітну плату за основним місцем роботу, існує заборгованість по заробітній платі, нерухоме майна, яке належить заявнику у будинку ОСББ «Наш дім-83», пошкоджено, а на його утриманні знаходиться неповнолітня донька. Зазначає, що навіть якщо б отримував заробітну плату, то сума судового збору у розмірі 21 020,00 грн значно перевищує п'ять відсотків розміру його доходу. Заявником надано відомості з Пенсійного фонду України за 2015-2022 рр.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Відомості з Пенсійного фонду України за 2015-2022 роки та обставини, на які посилається заявник, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, повно і достовірно не характеризують майновий стан ОСОБА_1 та не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору у цій справі.
Слід звернути увагу, що, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2020 року у цій справі було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , площею 25,2 кв.м; підсобні приміщення 4-го поверху № 31, 31А, 31Б в літ. А-5 у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 9,2 кв.м; квартиру АДРЕСА_3 , площею 55,3 кв.м, які належать на праві власності відповідачу.
ОСОБА_1 у суді першої інстанції заявляв, що поніс витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 33 500 грн.
Водночас доводи касаційної скарги про те, що на утриманні заявника знаходиться неповнолітня донька не підтверджені належними доказами.
Заперечення ОСОБА_2 свідчать про те, що донька ОСОБА_4 проживає з матір'ю на території держави Ізраїль.
За таких обставин підстави для звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору відсутні.
Зважаючи на те, що позов подано у серпні 2020 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2020 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становив 2 102 грн.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80 грн (2 102 грн*0,4) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 10 510 грн (2 102 грн*5) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Отже, враховуючи ціну позову (вартість 1/2 частини квартири) - 1 756 095,60 грн, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі, із застосуванням коефіцієнту 0,8, у розмірі 16 816,00 грн ((10 510 грн *200%)*0,8)).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Головашич Юлія Олександрівна, про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Головашич Юлія Олександрівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги строк до 30 жовтня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом, - повернення касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников