Провадження № 11-кп/803/282/24 Справа № 932/3019/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
16 січня 2024 року м. Дніпро
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про повернення речових в кримінальному провадженні №12013040650001281, -
15 січня 2024 року після проведення повторного автоматичного розподілу справи було передано судді-доповідачу ОСОБА_2 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про повернення речових доказів в порядку ч. 9 ст. 100 КПК у кримінальному провадженні № 12013040650001281, яке за твердженням заявника, закрито постановою слідчого від 17.01.2023 року та в рамках якого не вирішено питання про долю речових доказів.
Так, у відповідності до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Із наведених положень ст. 392 КПК України вбачається, що ухвали суду першої інстанції, не пов'язані із застосуванням чи відмовою у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру, підлягають апеляційному оскарженню лише у тому випадку, якщо така можливість прямо передбачена положеннями КПК України.
Наявними матеріалами встановлено, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції постановлено в порядку ч. 9 ст. 100 КПК і предметом судового розгляду було питання про повернення речових доказів у закритому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Статтями 171 - 174 КПК регламентовано вимоги до клопотання про арешт майна, порядок його розгляду та вирішення, а також питання скасування арешту майна.
У відповідності до ч. 7 ст. 173 КПК визначено право учасників провадження на оскарження судового рішення щодо арешту майна.
У своєму клопотанні до суду першої інстанції та в апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить повернути ОСОБА_4 та/або адвокату/представнику квартиру за АДРЕСА_1 (до 15.10.2014 АДРЕСА_2 ), (після 21.09.2017р. АДРЕСА_3 ) та який був збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, а зараз земельна ділянка має інші кадастрові номери 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013040650001281.
Таким чином, судом першої інстанції не вирішувалося питання про арешт майна у кримінальному провадженні, а розглянуто та постановлено ухвалу за клопотанням представника саме про повернення речових доказів в порядку ч. 9 ст. 100 КПК, яка, відповідно до ст. 392 КПК не є предметом апеляційного оскарження.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за скаргою заявника ОСОБА_3 , оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції апеляційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про повернення речових в кримінальному провадженні №12013040650001281 - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду ОСОБА_2