Справа 688/3588/24
№ 1-кс/688/2142/24
Ухвала
Іменем України
14 жовтня 2024 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження №12024244000001338 від 02 серпня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, із середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.186 КК України,
встановив:
Слідчий СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 30 липня 2024 року, близько 18:30 год, ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , а саме в спальній кімнаті на дивані, помітив мобільний телефон належний ОСОБА_8 , де у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Продовжуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України №469/2024 від 23 липня 2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_6 , відкрито, шляхом вільного доступу, заволодів мобільним телефоном ОСОБА_8 , марки «Sigma X-treme PQ22», вартістю 2070 гривень, всередині якого знаходилася сім - картка мобільного оператора зв'язку «ПрАТ Київстар» НОМЕР_1 , вартістю 20 гривень.
В подальшому, незаконні дії ОСОБА_6 , намагався припинити потерпілий ОСОБА_8 , шляхом перекриття виходу з квартири, однак ОСОБА_6 , усвідомлюючи відкритий характер викрадення майна, без застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, покинув приміщення вище вказаної квартири.
Викраденим майном ОСОБА_6 , розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 2090 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану.
26 серпня 2024 року о 16 годині 34 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
11 жовтня 2024 року о 16 годині 13 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленної підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого; протоколом тимчасового доступу до речей і документів; відеозаписом з камер спостереження; висновком вартості майна; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 .
Допитаний підозрюваний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині, визнав та розкаявся у вчиненому.
Крім того, в діях підозрюваного ОСОБА_6 вбачається наявність наступних ризиків, передбачених п.1 ч.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, і не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки ОСОБА_6 ніде не працює, офіційного джерела доходів не має, та з метою уникнення відповідальності за скоєне, розуміючи тяжкість покарання, що у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, а тому, з метою уникнення відповідальності за скоєне, останній може покинути своє місце проживання, що по АДРЕСА_1 ; може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування шляхом незаконного впливу, з метою змінення показів потерпілого ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 .
З урахуванням вищевказаного та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність у обранні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки та створить неможливість запобігання вказаних ризиків та виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та розгляду справи у суді.
Крім того, відповідно до вимог ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , та слідчий ОСОБА_4 клопотання про обрання запобіжного заходу підтримали, просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників провадження та дослідивши матеріали долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1,2 ст.177 КК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до витягу у кримінальному провадженні за №12024244000001338 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2024 року внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
26 серпня 2024 року о 16 годині 34 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
11 жовтня 2024 року о 16 годині 13 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленної підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 отримав о 16 годині 29 хвилин 11 жовтня 2024 року, а його захисник ОСОБА_5 - о 16 годині 30 хвилин 11 жовтня 2024 року.
З наданих слідчим доказів, а саме: заяви потерпілого ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення; протоколу допиту потерпілого; протоколу тимчасового доступу до речей і документів; відеозапису з камер спостереження; висновку вартості майна; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 та іншими узгодженими між собою матеріалами кримінального провадження, вбачається обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Попри це, слідчим та прокурором під час розгляду клопотання про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не наведено достатніх доказів, які дають підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, оцінюючи ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, яким слідчий обґрунтовує клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором не наведено підстав, які б давали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_6 має намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду, адже лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
Не надано слідчим і прокурором доказів, які б свідчили про вплив підозрюваного на потерпілого та свідка. Як вбачається з клопотання, на теперішній час проведено їх допит щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, жоден з яких не вказав на те, що підозрюваний яким-небудь чином намагався вплинути на них.
Отже, достатніх доказів, які б вказували на наявність зазначених у клопотанні ризиків, слідчому судді не надано, а сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для обрання виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 , підтвердила суду, що підозрюваний з'являється на виклики поліції, перебуває на реабілітації в м. Нетішин, проживає із матір'ю, будь-яких скарг щодо поведінки підозрюваного не має.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, а обрання такого запобіжного заходу може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_6 , має постійне місце проживання, перебуває на реабілітації щодо алкогольної залежності, та здійснює догляд за матір'ю.
З урахуванням обставин справи та відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Частиною 1 ст.181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, залишати житло за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 жовтня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-утриматись від спілкування свідком ОСОБА_9
-не залишати місце реєстрації та фактичного проживання - АДРЕСА_1 ;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному, направити для виконання і контролю - органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та Шепетівському окружну прокурору - до відома.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 15 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10