Справа № 761/37375/24
Провадження № 1-кс/761/24879/2024
09 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 (участь якого забезпечена шляхом відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000563 від 20.06.2024,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000563 від 20.06.2024.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає про те, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000563 від 20.06.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369, ст. 3685 КК України.
16.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України.
17.08.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 діб, тобто до 13.10.2024 включно.
27.08.2024 ухвалою Київського апеляційного суду залишено без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2024 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
02.10.2024 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 15.11.2024 включно.
Підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення № 17/1/2/1-2952нт від 20.06.2024; заявою ОСОБА_10 від 19.06.2024; листом ДВКР СБ України щодо виконання доручення слідчого № 17/1/2/1-2970нт від 21.06.2024; заявою ОСОБА_10 від 25.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.06.2024; рапортом про виявлене кримінальне правопорушення № 6/4-2970нт від 24.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.07.2024; протоколом добровільної видачі та огляду предметів від 05.07.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_6 від 26.06.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_11 від 26.06.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_8 від 26.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.07.2024; листом ДВКР СБ України щодо виконання доручення слідчого № 17/1/2/1-3523нт від 29.07.2024; листом ДВКР СБ України щодо виконання доручення слідчого № 17/1/2/1-2511нт від 26.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.08.2024; протоколом добровільної видачі грошових коштів (купюр), інших предметів та огляду від 02.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.08.2024; протоколом добровільної видачі грошових коштів (купюр), інших предметів та огляду від 07.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.08.2024; протоколом добровільної видачі грошових коштів (купюр), інших предметів та огляду від 13.08.2024; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.08.2024; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.08.2024; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_6 інкримінуються діяння, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до тяжкого злочину, відповідальність за одне з яких передбачено виключно позбавлення волі строком від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав та продовжити строк тримання ОСОБА_6 під вартою.
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Подали до суду клопотання про зміну застосованого відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання, яке просили розглянути в межах клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою. На обґрунтування свої доводів адвокати зазначили, що висунута ОСОБА_6 підозра є не обґрунтованою та не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Також адвокати вважали, що на даний час відсутні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного, оскільки ОСОБА_6 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, є військовослужбовцем, наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду не має, а навпаки має намір доводити свою невинуватість.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників, також просив відмовити у задоволенні клопотання, зазначив, що наміру переховуватися не має, буде з'являтися за кожним викликом до суду. Крім того, також зазначив, що не має можливості сплатити будь який розмір застави, якщо судом буде визначено такий альтернативний запобіжний захід, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000563 від 20.06.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369, ст. 3685 КК України.
16.08.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України.
17.08.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 діб, тобто до 13.10.2024 включно.
27.08.2024 ухвалою Київського апеляційного суду залишено без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2024 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
02.10.2024 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 15.11.2024 включно.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Таким чином, враховуючи поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 369 КК України.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано ризики переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміновані ОСОБА_6 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесені до тяжкого злочину, відповідальність за один з яких передбачено у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що ОСОБА_6 , який займав посаду начальника районного НОМЕР_1 , інкримінуються, зокрема, вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, що вказує на антисоціальну спрямованість підозрюваного та дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_6 .
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Так, наявність у підозрюваного на утриманні дружини, двох неповнолітніх дітей, наявність місця проживання, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Надаючи оцінку можливості впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування на даний час триває та органом досудового розслідування продовжується збір доказів для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні.
Крім того, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що також існує ризик, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України віднесені до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну застосованого відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Водночас, даних про незадовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявністю реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також слідчий суддя вважає доведеними і об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: отримати висновки судових балістичних експертиз; отримати висновок комплексної судової товарознавчої, гемологічної експертиз та експертизи матеріалів, речовин та виробів; допитати 42 військовозобов'язаних осіб, особові справи яких передавались підозрюваними для подальшого направлення до ЦВЛК ЗС України; допитати як свідків службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ; здійснити тимчасові доступи до речей і документів, що перебувають у володінні Державної податкової служби України; отримати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами проведення моніторингу способу життя підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ; долучити до матеріалів кримінального провадження розсекречені документи, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії; розсекретити ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування, з урахуванням результатів додатково проведених слідчих та інших процесуальних дій, в тому числі допитати осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження; з урахуванням отриманих додаткових доказів, встановлених відомостей та фактів, у випадку виникнення підстав для зміни раніше повідомленої підозри, виконати дії, передбачені ст. ст. 278, 279 КПК України; виконати вимоги ст. 290 КПК України;
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, слідчий суддя відзначає, що постановою першого заступника Генерального прокурора від 02.10.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 15.11.2024 включно, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.
Водночас, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1141 КК України.
Відтак, враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, слідчим суддею не встановлено обставин, які би перешкоджали подальшому триманню ОСОБА_6 під вартою.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 листопада 2024 року, включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1