Єдиний унікальний номер № 333/8935/24
Провадження №2-о/333/586/24
11 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., присяжних Штаудінгер А.В., Барбаша С.П., за участі секретаря судового засідання Крамаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за заявою комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний заклад з психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради (місцезнаходження: вул. Оріхівське шосе, буд. 10-а, м. Запоріжжя, 69600), заінтересована особа 1: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа 2: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, за участі представника заявника ОСОБА_3 , заінтересованої особи 1 ОСОБА_1 , заінтересованої особи 2 ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи 2 - адвоката Жидкової Л.І., прокурора ОСОБА_4 , лікаря-психіатра ОСОБА_5 -
Медичний директор Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради Судовська Тетяна звернулась до суду із заявою про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що вона знаходиться на стаціонарному лікуванні з 09.10.2024, доставлена до приймального відділення батьком та тіткою, згоди на госпіталізацію не надала, у зв'язку з чим госпіталізована у примусовому порядку, як така що виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, небезпечна для себе. За висновком комісії лікарів-психіатрів госпіталізація ОСОБА_2 доцільна та обґрунтована, обстеження та лікування можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.
У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, просив суд задовольнити заяву.
Лікар психіатр у судовому засіданні підтвердив викладене у заяві, зазначив, що ОСОБА_2 за психічним станом потребує госпіталізації. Обстеження та лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.
ОСОБА_1 також підтримав заяву медичного закладу, зазначив, що психічний стан його доньки ОСОБА_2 останні декілька місяців суттєво погіршився, вона перестала їсти, чує сторонні голоси, її поведінка неадекватна, погано спить.
ОСОБА_2 заперечувала проти госпіталізації, не вважає себе хворою, просила щоб батько забрав її з лікарні.
Адвокат Жидкова Л.І., яка представляє інтереси особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_2 , у судовому засіданні не заперечувала проти заяви.
Прокурор підтримав лікарів, не заперечував проти задоволення заяви.
Суд, заслухавши пояснення учасників, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст.14 Закону України "Про психіатричну допомогу" особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа "Анатолій Руденко проти України") від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися "Психічно хворою" та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів від 10.10.2024 ОСОБА_2 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі гострого шизофреноподібного психотичного розладу, кататоно-параноїдний синдром з відмовою від їжі. За психічним станом є небезпечною для себе, а також можливе суттєве погіршення здоров'я внаслідок ненадання психіатричної допомоги. Госпіталізація ОСОБА_2 доцільна та обґрунтована, обстеження та лікування можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.
Згідно ч. 2-4 ст. 27 Закону України "Про психіатричну допомогу" виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону.
Оскільки ОСОБА_2 становить небезпеку для себе та оточуючих, згоду на лікування не надала, їй рекомендовано примусову госпіталізацію згідно ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу".
Отже, зважаючи на досліджені судом обставини справи, а саме те, що компетентною комісією лікарів-психіатрів у ОСОБА_2 виявлено ознаки тяжкого психічного розладу, а також встановлення фактів про те, що вона становить небезпеку для себе та оточуючих, пояснень інших учасників, суд доходить до висновку, що наявні обов'язкові з огляду на ст. 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" підстави для ухвалення рішення про надання особі психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди, така госпіталізація є доцільною та відповідає її інтересам, тому заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України "Про психіатричну допомогу", ст.ст.263-265, 293-294, 341-342 ЦПК України, суд, -
Заяву комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний заклад з психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку - задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний заклад з психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради для надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заявник - Комунальне некомерційне підприємство "Обласний клінічний заклад з психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" Запорізької обласної ради, місцезнаходження: вул. Оріхівське шосе, буд. 10-а, м. Запоріжжя, 69600; ЄДРПОУ 05498909.
Заінтересована особа 1 - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа 2 - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя В.М. Ходько
Присяжні А.В. Штаудінгер
С.П. Барбаш