Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
Іменем України
18.12.2007
Справа №2-11/16401-2007А
За позовом - Фірми «Биостом», (95034, м.Сімферополь, пр.Перемоги, 12,кв.40; 95022, м.Сімферополь, вул..Бела Куна, 21, кв.126)
До відповідача - Фонда комунального майна Сімферопольської міської ради, (м.Сімферополь, вул..Толстого, 15)
Про визнання протиправними дій, спонукання
Суддя А.С. Цикуренко
При секретарі Круцюк П.С.
Від позивача - Акуленко О.А., дов. у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про визнання протизаконними дій Фонда Комунального майна Сімферопольської міської ради в частині зупинення дій з приватизації Фірмой «Биостом» нежитлових приміщень загальною площею 616,9 кв.м., у тому числі підвальни приміщення, площею 530,7 кв.м. для розміщення бара, приміщення первого поверху площею 86,2 кв.м. для надання побутових послуг населенню, розташованих по проспекту Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополь, включених у перелік об'єктів комунальной власності, що підлягають приватизації, затверджених рішенням 25 сесії Сімферопольської міської ради 4 скликання №380 від 18.02.2005 р.; зобов'язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради призвести дії, пов'язані з приватизацією Фірмой «Биостом» нежитлових приміщень загальною площею 616,9 кв.м., у тому числі підвальни приміщення, площею 530,7 кв.м. для розміщення бара, приміщення первого поверху площею 86,2 кв.м. для надання побутових послуг населенню, розташованих по проспекту Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополь.
Від відповідача в суд надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з участю представника відповідача у іншому судовому засіданні.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст..150 Кодекса адміністративного судочинства України.
По клопотанню представників сторін провадження по справі здійснювалося російською мовою у відповідності зі ст. 10 Закону України «Про судоустрій».
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -
встановив :
Між Фірмою «Биостом» та Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради 24.11.2004 р. укладений договір оренди нежитлових приміщень по пр.Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополі, згідно якому Орендодавець - Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради , на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 24.09.2004 р. №1928 передає, а Орендатор приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлови приміщення загальною площею 616,9 кв.м., розташовани за адресою : м.Сімферополь, пр.Кирова, 32/вул..Горького. 1, що знаходяться на балансі Фонда комунального майна Сімферопольської міської ради, вартість якого визначена згідно висновку про вартість майна від 30.09.2004 р. та складає 443591 грн. Підвальни приміщення площею 530,7 кв.м. передаються в оренду для розміщення бару, більярдних столів, приміщення першого поверху площею 86,2 кв.м., для надання побутових послуг населенню.
24.11.2004 р. між Фірмой «Биостом» та Республіканським комітетом по охороні культурної спадщини АРК укладений охоронний договір на орендуєми приміщення пам'ятника культурної спадщини.
Рішенням 25 сесії Сімферопольської міської ради 4 скликання від 18.02.2005 р. №380 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації» об'єкт оренди - цілісний майновий комплекс по пр.Кирова, 32/Горького. 1 в м.Сімферополі, що орендується Фірмою «Биостом», включений у Перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупа.
06.11.2007 р. позивач звернувся до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про підготовку документів для приватизації вищевказаного об'єкта з наступним оформленням документації на адресу Фірми «Биостом». Однак листом №3951/40/03 від 13.11.2007 р. начальник Фонда комунального майна відмовив у оформленні документів для приватизації об'єкта оренди на підставі того, що у зв'язку з прийняттям 01.02.2005 р. Верховною Радою України Закона України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини», згіно якому заборонена до затвердження переліку пам'ятників, що не підлягають приватизації, Фондом комунального майна зупинени дії з приватизації приміщень, що є пам'ятниками, до зняття мораторію.
Фірма «Биостом», (95034, м.Сімферополь, пр.Перемоги, 12, кв.40; 95022, м.Сімферополь, вул..Бела Куна, 21, кв.126) звернулась до господарського суду АРК до відповідача - Фонда комунального майна Сімферопольської міської ради, (м.Сімферополь, вул..Толстого, 15) про визнання протизаконними дій Фонда Комунального майна Сімферопольської міської ради в частині зупинення дій з приватизації Фірмой «Биостом» нежитлових приміщень загальною площею 616,9 кв.м., у тому числі підвальни приміщення, площею 530,7 кв.м. для розміщення бара, приміщення первого поверху площею 86,2 кв.м. для надання побутових послуг населенню, розташованих по проспекту Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополь, включених у перелік об'єктів комунальной власності, що підлягають приватизації, затверджених рішенням 25 сесії Сімферопольської міської ради 4 скликання №380 від 18.02.2005 р.; зобов'язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради призвести дії, пов'язані з приватизацією Фірмой «Биостом» нежитлових приміщень загальною площею 616,9 кв.м., у тому числі підвальни приміщення, площею 530,7 кв.м. для розміщення бара, приміщення первого поверху площею 86,2 кв.м. для надання побутових послуг населенню, розташованих по проспекту Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополь.
Позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
01.02.2005 р. прийнятий Закон України “Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини» № 2391-IV, яким приватизація пам'ятників заборонена до затвердження переліку пам'ятників, які не підлягають приватизації.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про охорону культурної спадщини»об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Згідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про охорону культурної спадщини»за типами об'єкти культурної спадщини поділяються на: споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб; комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини; визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
Статтею 18 Закону України “Про охорону культурної спадщини» Об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Порядок надання погоджень встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.
Згідно до ст. 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.
Відповідно до п. б ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна»приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться, зокрема, об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про охорону культурної спадщини»об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Однак, на час розгляду справи суду не було надано вказаного переліку, до якого, зокрема, за твердженнями відповідача, мали увійти нежитлови приміщення загальною площею 616,9 кв.м., у тому числі підвальни приміщення, площею 530,7 кв.м. для розміщення бара, приміщення первого поверху площею 86,2 кв.м. для надання побутових послуг населенню, розташованих по проспекту Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополь.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Законом України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» передбачений попередній механізм підготування матеріалів для прийняття та затвердження саме переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, та, відповідно, покладення певних прав та обов'язків на коло осіб у правовідносинах щодо приватизації пам'яток культурної спадщини.
Відповідно до ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України за справами з оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративний суд має перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації .
Одним з принципів адміністративного, судочинства, передбачених ст.. 7 Кодексу адміністративного судочинства України є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючі до уваги вищенаведені принципи, встановлені кодексом адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та погоджується з ними.
Відповідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторонам повинна довести суду ти обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Згідно п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Аналогічної позиції дотримується Севастопольський апеляційний господарський суд в ухвалі від 03.09.2007 по справі №2-26/7858-2007А.
При таких обставинах позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Від відповідача в суд надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з участю представника відповідача у іншому судовому засіданні. Клопотання задоволенню не підлягає, тому що до клопотання не прикладено документально обґрунтованих доказів викладених у клопотанні обставин.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 71, 150, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протизаконними дії Фонда комунального майна Сімферопольської міської ради в частині зупинення дій з приватизації Фірмой «Биостом» нежитлових приміщень загальною площею 616,9 кв.м., у тому числі підвальни приміщення, площею 530,7 кв.м. для розміщення бара, приміщення первого поверху площею 86,2 кв.м. для надання побутових послуг населенню, розташованих по проспекту Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополь, включених у перелік об'єктів комунальной власності, що підлягають приватизації, затверджених рішенням 25 сесії Сімферопольської міської ради 4 скликання №380 від 18.02.2005 р.
3. Зобов'язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради призвести дії, пов'язані з приватизацією Фірмой «Биостом» нежитлових приміщень загальною площею 616,9 кв.м., у тому числі підвальни приміщення, площею 530,7 кв.м. для розміщення бара, приміщення первого поверху площею 86,2 кв.м. для надання побутових послуг населенню, розташованих по проспекту Кирова, 32/Горького, 1 в м.Сімферополь.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Цикуренко А.С.