Справа № 402/364/24
іменем України
"09" жовтня 2024 р. м. Благовіщенське
Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Бондаренка А.А.,
секретар судового засідання Хименко О.А.,
в ході підготовчого судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 60, кв. м., житловою площею 37, 5 кв. м., допоміжною площею 22,5 кв. м., який розташований по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до позову ОСОБА_3 був власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті спадкоємцем за заповітом є відповідач - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину на земельну ділянку (пай). Однак ще залишилось не успадковане майно - житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 .
Позивачка є дочкою померлого і спадкоємцем першої черги і подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька до приватного нотаріуса для прийняття спадщини після смерті спадкодавця, однак їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на будинок.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились, направши клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, направивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, також заявив про визнання позову.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіркою питання наявності законних підстав для задоволення позову та питання того, чи не порушує визнання позову відповідачами вимог закону, прав, свобод чи інтересів інших осіб, судом встановлено:
З копії паспорта позивачки НОМЕР_1 , виданого Ульяновським РВ УМВС України в Кіровоградській області 26 грудня 2000 року, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 .
З копії паспорта відповідачка НОМЕР_2 , виданого Ульяновським РВ УМВС України в Кіровоградській області 22 червня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин України.
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Ковбасюк Н.Ю. від 3 квітня 2024 року встановлено, що позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , через відсутність правовстановлюючого документа, який підтверджує право власності спадкодавця на будинок.
З копії архівної довідки № 254 від 06.09.2023 року, виданої КП «БМБТІ» встановлено, що право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 не зареєстровано.
Дослідженням копії технічного паспорту житлового будинку АДРЕСА_1 суд дослідив схематичний план садиби з експлікацією, план поверху, експлікацію приміщень, характеристику об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Благовіщенської міської ради від 16 квітня 2024 року № 94, відповідно до запису з погосподарської книги в с.Мечиславка № 7 за 2022-2023 року номер об'єкту по господарського обліку НОМЕР_8 за ОСОБА_3 числиться житловий будинок по АДРЕСА_1 . Рік побудови будинку - 1956 рік.
З копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 .
З копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 ОСОБА_5 9 листопада 1975 року уклала шлюб і змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Суд приходить до висновку, що до визначених судом правовідносин сторін підлягають застосуванню такі правові норми:
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя хто його пережив та батьки.
Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до п.1) ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Судом встановлено, що позивачка є дочкою померлого ОСОБА_7 , і тому за відсутністю інших спадкоємців має право на спадкування вказаного будинку, що є власністю спадкодавця.
Щодо підтвердження належності садиби померлому суд керується такими міркуваннями:
Як роз'яснив Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року по справі № 620/480/17:
Особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, визначено статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Частиною другою статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості, є необов'язковим. Технічну інвентаризацію нерухомого майна в сільській місцевості розпочато згідно з Правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056.
Облік такого майна здійснювався виключно за погосподарськими книгами сільських рад.
Здійснення державної реєстрації права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1981 рік) регулювалося підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56. Згідно з пунктом 6 цієї Інструкції не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності.
Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов'язковим.
Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття об'єкта до експлуатації.
Тому, враховуючи дані довідки виконавчого комітету Благовіщенської міської ради від 16 квітня 2024 року № 94 про те, що будинок був побудований у 1956 році і відповідно до погосподарських книг належить ОСОБА_3 , суд вважає доведеним факт належності жилого будинку ОСОБА_3 .
Зважаючи на викладене позов підлягає задоволенню.
Керуючись п.1) ч.2 ст. 16, ч.1 ст. 328, ст.1216, ч.1 статті 1276 ЦК України, ст.ст.263-265, 272, 280 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 60, кв. м., житловою площею 37, 5 кв. м., допоміжною площею 22,5 кв. м., який розташований по АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
- ім'я: ОСОБА_1 ,
- місце проживання: АДРЕСА_3 ,
- код платника податків: НОМЕР_6 ;
Відповідач:
- ім'я: ОСОБА_2
- місце проживання: АДРЕСА_4 ,
- код платника податків: НОМЕР_7 .
Суддя: А. А. Бондаренко