15 жовтня 2024 рокуселище ПетровеСправа №: 941/661/21
Провадження № 1-кп/941/13/24
Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
законного представника
обвинуваченої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в с-щі Петрове матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженні № 12021121060000113відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в селищі міського типу Петрове Петрівського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, незаміжньої, яка на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.383 КК України,-
26.02.2021 року о 12-30 годині до СПД №1 (смт Петрове) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_5 про вчинення злочину, а саме, поранення сусідки ОСОБА_7 з вогнепальної зброї в АДРЕСА_2 . Невідкладно на місце події 26.02.2021 року було направлено слідчо-оперативну групу СПД №1 ( АДРЕСА_3 та від громадянки ОСОБА_5 було відібрано повідомлення, що було оформлено протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин, де ОСОБА_5 була ознайомлена про кримінальну відповідальність згідно ст.383 КК України, про що вона засвідчила своїм підписом. Діючи умисно та цілеспрямовано, знаючи про те, даного злочину не існує, ОСОБА_5 надала письмове пояснення з приводу вчиненого злочину. Після цього, на підставі повідомлення ОСОБА_5 було проведено перевірку про вчинення злочину та встановлено, в ході огляду місця події від 26.02.2021 року, допитів свідків ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що дане повідомлення є неправдивим та було внесено відомості до ЄРДР відносно ОСОБА_5 за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
В ході слідства 15.03.2021 року ОСОБА_5 була допитана в якості свідка, яку було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, що передбачено ст.384 КК України. Під час допиту в якості свідка ОСОБА_5 діючи умисно, будучи письмово попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, надала завідомо неправдиві пояснення про те, що 26.02.2021 року близько 12-20 годині остання поверталася з магазину в с. Ганнівка Олександрійського району Кіровоградської області до свого помешкання та йдучи по вул. Стефаника стала свідком того, як громадянку ОСОБА_7 , яка знаходилася вище балки на перехресті по вул. Стефаника поранили з вогнепальної зброї, а саме з пістолету в плече, двоє невідомих чоловіків на чорному автомобілі типу «ДЖИП» та покинули місце події.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.383 КК України.
Окрім того встановлено, що у ОСОБА_5 наявне психічне захворювання, а саме: згідно довідки КНП «Петрівська центральна лікарня» № 349 від 15.03.2021 року, остання знаходиться на обліку у лікаря-психіатра з 18.08.2009 року з діагнозом: патологічний розвиток особистості на резидуально-органічному фоні та з 06.04.2011 року з діагнозом: параноїдна шизофренія, параноїчний синдром, значні емоційно-вольові порушення.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 172 від 30.04.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, страждала і в теперішній час страждає на психічне захворювання у формі параноїдної шизофренії, безперервний перебіг (згідно МКХ-10, F.20.00), яке вимагає нагляду та лікування. За своїм психічним станом не може усвідомлювати значення свої дій та розумно керувати ними. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_5 слід вважати неосудною. Підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - в спеціалізованому закладі з наданням психіатричної допомоги із посиленим режимом нагляду.
За висновком судової психіатричної експертизи № 319 від 03.06.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час виявляє хронічний психічний розлад у формі стійкої зміни особистості внаслідок перенесеної психічної хвороби (шизофренії). За своїм психічним станом у теперішній час іспитована не здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У разі засудження і призначення ОСОБА_5 покарання рекомендується, з урахуванням її психічного стану, одночасно застосувати до неї примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання, згідно положень ч.2 ст.20 КК України.
Згідно з положеннями ст.20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
У силу ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення.
Згідно із ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Згідно п.3 Наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст.94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Отже, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.383 КК України, яке виразилося у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину.
Відповідно до ст.512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги характер кримінального правопорушення, на підставі досліджених доказів у кримінальному провадженні, вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченої та її законного представника, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої у даному кримінальному провадженні не обирався.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ст.ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.92-94 КК України, ст.ст.503-506, 512, 513 КПК України суд,-
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в селищі міського типу Петрове Петрівського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, незаміжньої, яка на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, - примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Речові докази: мобільний телефон сріблястого кольору марки «LG» моделі «Х240» та сім-карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за № НОМЕР_1 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СПД №l (смт Петрове) Олександрійського РВП, за адресою: с-ще Петрове, вул. Садова, 45, - повернути ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області, шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1