Справа № 369/12863/23
Провадження № 2/369/1907/24
Іменем України
16.10.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок ДТП, -
В провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла вказана справа.
Позовна заява обґрунтована тим, що 12.06.2023 року, в Київській області, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська - вул. Жулянська, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Citroen д.н.з. НОМЕР_1 здійснював розворот поза перехрестям, не надав переваги в русі транспортному засобу SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку прямо. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та пасажир транспортного засобу SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала тілесні ушкодження.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, ссадни обличчя; ссадни, забію м'яких тканин лівого та правого колінних суглобів, травму щелепи та скол зубів.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2023 року у справі 369/9634/23 відповідача (водія) визнано винуватим за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Даною Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2023 року у справі 369/9634/23 встановлено факт тілесних ушкоджень, які отримала позивач (пасажир) транспортному засобу SKODA д.н.з. НОМЕР_2 . Своїми діями порушив п. 10.4 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач зверталася до лікарів зі скаргами на здоров'я зумовленими дорожньою-транспортною пригодою в якій позивач отримала тілесні ушкодження. Враховуючи вищевикладене просила суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду за спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_1 в сумі 101260,10 грн., що складається з витрат на первинну медичну допомогу в сумі 674, 59 грн., витрат пов'язаних із проходженням курсу лікування та вакцинації в сумі 2654,90 грн., розміру доходу, що було втрачено фізичною особою-підприємцем в сумі 66200,61 грн., витрат, пов'язаних з усуненням наслідків спричинення шкоди в розмірі 6730,00 грн., моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 19000,00 грн.
Відповідно до Консультативного висновку невролога ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд» від 14.06.2023 року, позивачу поставлено діагноз струс головного мозку, забійна рана підборіддя, забій лівої кисті, лівого коліна.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 159798/103138/459 Київської обласної клінічної лікарні, позивача госпіталізовано 12.06.2023 року, основний діагноз - ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана підборідної ділянки, забій лівої кисті. Надалі направлена з випискою зі стаціонару з поліпшенням для подальшого амбулаторного лікування та спостереження у хірурга-стоматолога, невролога в поліклініці за місцем проживання.
Внаслідок ДТП, позивач отримала травму зубів, в результаті позивач звернулась до стоматолога. Відповідно до історії хвороби лікаря стоматолога клініки «NORMA» від 14.06.2023 року, позивач отримала скол зубів на верхній та нижній щелепі зліва внаслідок травми, обличчя не семеричне, набряк в області підборідної ділянки. За результатами огляду позивача лікарем стоматологом, позивач понесла витрати у розмірі 1 550 грн. 00 коп.
Відповідно до Консультативного висновку ортопеда-травматолога ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд» від 16.06.2023 року, позивачу встановлено діагноз: множинні поверхневі травми, забійна рана підборідної ділянки, забійні рани лівої кисті № 2, забій грудної клітки по передній поверхні, забій обох колінних суглобів. Рекомендації надані лікарем щодо лікування, знеболювальне при болях, перев'язки, зняття швів через 7-10 днів.
Позивач внаслідок отриманих травм мала здійснювати перев'язки, що підтверджується Випискою ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд».
Позивач за направленням мала обстеження лікаря гінеколога, що підтверджується Консультативним висновком гінеколога ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд» від 16.06.2023 року.
Позивач понесла витрати на лікування, зокрема 15 807 грн. 44 коп., окрім того позивач має понести витрати на корекції швів на обличчі, орієнтовна вартість витрат на відновлення обличчя лиця становить - 42 000 грн. 00 коп.
На підтвердження матеріальної шкоди, понесеної у зв'язку з лікуванням, позивачем, додаємо: копії товарних чеків з аптек, акти здачі-прийняття робіт ТОВ «Кіндерленд»»від 22.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 16.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 16.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 16.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 14.06.2023 року (з відповідною копією чека), квитанції про оплату послуг стоматолога клініки NORMA від 14.06.2023 року, акти наданих послуг клініки NORMA 14.06.2023 року -15.06.2023 року.
Жодної матеріальної компенсації відповідач позивачу не сплатив, добровільно виконувати відшкодування та лікування не здійснював.
Позивач зазнала моральних і фізичних страждань, була вимушена змінити звичайний ритм свого життя, що пов'язано із зверненням до лікарні, проходженням лікування.
Окрім того, позивач отримала значне ушкодження своєї зовнішності, зокрема шрами на обличчі, які є неестетичними за своєю природою та потребують лікувальних процедур щодо їх зникнення на шкірі.
У позивача виникло почуття страху за власне життя і здоров'я у випадках, коли їй необхідно перетнути проїжджу частину дороги та перебуваючи у самому автомобілі, транспорті, при повній правомірності її дій під час такого перетину, у зв'язку з тим, що з нею повторно може трапитися дорожньо-транспортна пригода в якій відбудеться зіткнення автомобілів, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, вона отримала тілесні ушкодження саме в такій дорожньо-транспортній пригоді. Вказані обставини порушують спокійний режим життя позивача.
Враховуючи вимоги розумності та справедливості та ступінь моральних страждань позивача, вважає, що необхідно стягнути з відповідача моральної шкоди в сумі 70 000 грн. 00 коп.
На підставі вище наведеного, позивач просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 57 807 грн. 44 коп., моральну шкоду в розмірі 70 000 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.09.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.09.2023 року направлявся на адресу відповідача.
Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін не надійшло.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2023 року в Київській області, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська - вул. Жулянська, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Citroen д.н.з. НОМЕР_1 здійснював розворот поза перехрестям, не надав переваги в русі транспортному засобу SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку прямо. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та пасажир транспортного засобу SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала тілесні ушкодження.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, ссадни обличчя; ссадни, забію м'яких тканин лівого та правого колінних суглобів, травму щелепи та скол зубів.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2023 року у справі 369/9634/23 відповідача (водія) визнано винуватим за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до Консультативного висновку невролога ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд» від 14.06.2023 року, позивачу поставлено діагноз струс головного мозку, забійна рана підборіддя, забій лівої кисті, лівого коліна.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 159798/103138/459 Київської обласної клінічної лікарні, позивача госпіталізовано 12.06.2023 року, основний діагноз - ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана підборідної ділянки, забій лівої кисті. Надалі направлена з випискою зі стаціонару з поліпшенням для подальшого амбулаторного лікування та спостереження у хірурга-стоматолога, невролога в поліклініці за місцем проживання.
Внаслідок ДТП, позивач отримала травму зубів, в результаті позивач звернулась до стоматолога. Відповідно до історії хвороби лікаря стоматолога клініки «NORMA» від 14.06.2023 року, позивач отримала скол зубів на верхній та нижній щелепі зліва внаслідок травми, обличчя не семеричне, набряк в області підборідної ділянки. За результатами огляду позивача лікарем стоматологом, позивач понесла витрати у розмірі 1 550 грн. 00 коп.
Відповідно до Консультативного висновку ортопеда-травматолога ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд» від 16.06.2023 року, позивачу встановлено діагноз: множинні поверхневі травми, забійна рана підборідної ділянки, забійні рани лівої кисті № 2, забій грудної клітки по передній поверхні, забій обох колінних суглобів. Рекомендації надані лікарем щодо лікування, знеболювальне при болях, перев'язки, зняття швів через 7-10 днів.
Позивач внаслідок отриманих травм мала здійснювати перев'язки, що підтверджується Випискою ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд».
Позивач за направленням мала обстеження лікаря гінеколога, що підтверджується Консультативним висновком гінеколога ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Кіндерленд» від 16.06.2023 року.
Позивач понесла витрати на лікування, зокрема 15 807 грн. 44 коп., окрім того позивач має понести витрати на корекції швів на обличчі, орієнтовна вартість витрат на відновлення обличчя лиця становить - 42 000 грн. 00 коп.
На підтвердження матеріальної шкоди, понесеної у зв'язку з лікуванням, позивачем, додаємо: копії товарних чеків з аптек, акти здачі-прийняття робіт ТОВ «Кіндерленд»»від 22.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 16.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 16.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 16.06.2023 року (з відповідною копією чека), від 14.06.2023 року (з відповідною копією чека), квитанції про оплату послуг стоматолога клініки NORMA від 14.06.2023 року, акти наданих послуг клініки NORMA 14.06.2023 року -15.06.2023 року.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно із зазначеною нормою обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
З огляду на положення статті 509 ЦК України та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166 - 1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.
Так, відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Тобто законодавець чітко визначив, що обов'язок відшкодування заробітку (доходу) пов'язаний з втратою чи зменшення професійної або загальної працездатності.
Щодо заявлених позивачкою вимог про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов таких висновків.
Як на підставу для відшкодування моральної шкоди, позивачка посилається на той факт, що внаслідок ДТП у неї виникло почуття страху за власне життя і здоров'я у випадках, коли їй необхідно перетнути проїжджу частину дороги та перебуваючи у самому автомобілі, транспорті, при повній правомірності її дій під час такого перетину, у зв'язку з тим, що з нею повторно може трапитися дорожньо-транспортна пригода в якій відбудеться зіткнення автомобілів, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, вона отримала тілесні ушкодження саме в такій дорожньо-транспортній пригоді. Вказані обставини порушують її спокійний режим життя.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у т.ч. у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з п. 9 Постанови, розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Таким чином, з огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок ДТП підлягають задоволенню у повному обсязі.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3006,08 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 57807 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот сім) грн. 44 коп., моральну шкоду в розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3006 (три тисячі шість) грн. 08 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст судового рішення складено 16.10.2024 року.
Суддя А.В. Янченко