Справа № 357/10089/24
3/357/4769/24
02.10.2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши об'єднану справу про адміністративні правопорушення, які надійшли з полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.173-2, ст. 173 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126597 від 09.07.2024 року: 09.07.2024 о 23 год. 30 хв. за місцем свого проживання, ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно своєї племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме такі дії психологічного характеру щодо своєї племінниці, що виражалось в нецензурній лайці, криками в бік племінниці, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126782 від 10.07.2024 року: 10.07.2024 о 00 год. 51 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, чим ображав людську мораль та гідність, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126598 від 10.07.2024 року: 10.07.2024 о 00 год. 51 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконував вимоги працівників поліції, чинив опір при складанні адміністративних матеріалів по домашньому насильству, а саме попри складенні ТЗП терміном на 5 діб, не захотів покидати місце проживання, чим чинив злісну непокору працівникам поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2024 року вказані справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2, ст.173 та ст.185 КУпАП, об'єднано в одне провадження.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань суду не надавав.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
У зв'язку із неявкою ОСОБА_1 в судове засідання, суддя також звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також суддя враховує, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України».
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд справи відносно нього Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, не цікавився про її хід, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, а також те, що підстави для відкладення розгляду даної справи відсутні, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126597 від 09.07.2024 року, заяву ОСОБА_2 від 09.07.2024, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.02.2023, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника, письмові пояснення ОСОБА_2 від 09.07.2024, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126782 від 10.07.2024 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126598 від 10.07.2024 року, протокол АЗ № 092797 від 10.07.2024, рапорт від 10.07.2024, рапорт від 09.07.2024, довідку визначення повторності порушення, довідки з Інформаційного порталу Національної поліції, відеозаписи, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2, ст.173 та ст.185 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами).
Норми ст.173-2 КУпАП визначають, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Суддею встановлено, що 09.07.2024 о 23 год. 30 хв. за місцем свого проживання, ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно своєї племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме психологічного характеру, що виражалось в нецензурній лайці, криками в бік племінниці.
Враховуючи вищевикладене та встановлені із наявних у матеріалах справи документів обставини, суддя вважає, що діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Судом встановлено, що 10.07.2024 о 00 год. 51 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, тобто вчинив дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян, а відтак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Згідно ст.185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Судом також встановлено, що 10.07.2024 о 00 год. 51 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконував вимоги працівників поліції, чинив опір при складанні адміністративних матеріалів та попри складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника із забов'язанням залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном на 5 діб, не захотів покидати місце проживання, чим чинив злісну непокору працівникам поліції.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.173-2, ст.173 та ст.185 КУпАП встановлена та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, її ставлення до вчиненого.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тому, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП слід остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягнути з нього судовий збір.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35,36, 40-1, 173,173-2, 185, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 (триста сорок) гривень.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 (вісімдесят п'ять) гривень.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь