Справа № 165/4543/24
Провадження № 2/165/758/24
15 жовтня 2024 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Василюк А.В., оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення та визнання права власності на 1/2 частку квартири
встановив:
11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про припинення та визнання права власності на 1/2 частку квартири.
Відповідно до статей 184-187 ЦПК України суддя при вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі перевіряє дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства при зверненні до суду.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.175, ст.177 ЦПК України.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).
Відповідно до п.4, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач заявляє вимогу про припинення та визнання права власності на 1/2 частку квартири, про те, в порушення зазначених норм ЦПК України, не надає доказів, що підтверджують право власності відповідача ОСОБА_2 на 1/2 частину спірного житла, натомість долучає до позовної заяви документи про оформлення своїх спадкових прав на 1/3 та 1/6 частини квартири, що ніяким чином не підтверджує вищевказані обставини.
Крім того, з довіреності відповідача ОСОБА_2 вбачається, що остання уповноважила ОСОБА_3 подарувати належну їй 1/3 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , своїй сестрі - позивачу ОСОБА_1 .
Також, позивач долучає заяву ОСОБА_3 від 19 січня 2023 року про визнання позову про припинення права власності на 1/3 частки квартири, що належна ОСОБА_2 .
Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення іншими особами прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
Пунктом 3 частини 3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Крім того, частина 4 ст.177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначено ціну позову.
Згідно із п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи із зазначеної ціни позову.
При цьому, зауважую, що судовий збір за платіжною інструкцією на переказ готівки №38 від 13 вересня 2024 року у розмірі 1168 грн., що долучена до вищевказаної заяви, зарахований в дохід держави у справі №165/4190/24 за аналогічним позовом.
Також прошу врахувати, що відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
З аналогічним позовом, позивач вже зверталася до суду 16 вересня 2024 року і ухвалою від 01 жовтня 2024 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 . В порушення ч.7 ст.185 ЦПК України, позивач повторно звернувалася до суду не усунувши недоліки, що стали підставою для повернення позовної заяви. Крім того на час подачі позову до суду 11 жовтня 2024 року вищезазначена ухвала не набрала законної сили.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та зобов'язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом: сплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, а також надання належних копій судових рішень.
У випадку не усунення недоліків заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення та визнання права власності на 1/2 частку квартири залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Василюк