Справа № 158/2687/24
Провадження № 2/0158/719/24
15 жовтня 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.07.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №199849 про надання фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, який був підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Підписуючи договір ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
На виконання умов договору, 20.07.2021 на картковий рахунок відповідача перераховано кредитні кошти у сумі 2000,00 грн. за реквізитами вказаної ним платіжної картки № НОМЕР_1 . Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов'язок повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов'язки, передбачені договором, однак остання у порушення умов кредитного договору кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 17.02.2022 року укладено договір факторингу №01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року становить 10400 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 2000,00 грн., простроченої заборгованості за процентами у розмірі 8400,00 грн.
З врахуванням наведеного просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року у розмірі 10400 грн. та судові витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.09.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
08.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Силки Т.Ю. до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання зазначає, що позовні вимоги визнають частково, а саме заборгованість у розмірі 3200 грн., яка складається з 2000 грн. тіла кредиту та 1200 грн. відсотків.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», не заперечував щодо заочного розгляду справи. Також подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, від останньої до суду подано заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем ОСОБА_1 20.07.2021 року укладено кредитний договір №199849 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «ЗАЙМЕР» надає ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 2000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
Також, відповідно до умов договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.05.2021. Строк дії договору 29 днів, але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2. договору). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.3. договору). Кредит видається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.4. договору). Датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п. 1.6. договору). Невід'ємною частиною договору є публічна пропозиція (оферта) на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.cly.com.ua (п.1.7. договору).
Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.
При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 вказала реквізити платіжної банківської картки, на яку він бажає отримати гроші, а саме № НОМЕР_1 .
Факт отримання коштів позичальником підтверджується довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 20.05.2024 року, відповідно до якої 20.07.2021 о 08:24:06 успішно перераховано грошові кошти у розмірі 2000 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 .
Тобто, у відповідача виник обов'язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.
Разом з тим, 17.02.2022 року, між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року.
З наданого розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року, станом на 17.02.2022 року, становить 10400 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 2000 грн; простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 8400 грн;
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, тому з неї на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2000 грн.
Що стосується вимог позову про стягнення з відповідача процентів за користування кредитами, суд зазначає наступне.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 14-318цс18).
Таким чином, нарахування процентів за користування кредитом можливе лише у межах строку дії договору. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Представник позивача зазначає, що заборгованість відповідача за відсотками по кредитному договору №199849 від 20.07.2021 року складає 8400 грн., вказаний розмір нарахованих відсотків відображений у розрахунку заборгованості та у витязі з реєстру боржників.
Однак, як встановлено судом, строк кредитування за договором №199849 від 20.07.2021 року був погоджений сторонами та становив - 30 днів, тобто до 18.08.2021 року, з фіксованою процентною ставкою 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав повернути позичені кошти і сплатити проценти.
Із розрахунку до кредитного договору №199849 від 20.07.2021 року вбачається, що заборгованість відповідача за відсотками, станом на 18.08.2021, становить 1200 грн., що також узгоджується з графіком розрахунків та орієнтовною сукупною вартістю кредиту у додатку №1 до договору.
При цьому, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, у порядку, передбаченому договором, матеріали справи не містять.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитних договорів, є необґрунтованими, а тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року у розмірі 3200 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі - 2000 грн., та заборгованості за відсотками у розмірі - 1200 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (клієнтом) та адвокатом Пархомчуком С.В. 29.12.2023 року укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат (виконавець) бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 3.1, 3.3 договору про надання правової допомоги вартість години роботи адвоката встановлена сторонами у розмірі 2000 гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги. Факт надання правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) та здійснених витрат.
Згідно з актом про отримання правової допомоги від 23.09.2024 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (клієнт) прийняло правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року.
Загальна вартість за послуги з надання правової допомоги складає 10500 грн., яка складається з наступних послуг: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання заборгованості (кількість годин - 1 год., вартість - 2000,00 грн); складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг та аналіз судової практики (кількість годин - 2,5 год., вартість - 5000,00 грн); інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи (кількість годин - 1,5 год., вартість - 3000,00 грн); канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції (вартість - 500,00 грн);
Копією платіжної інструкції №3 2162 від 23.09.2024 року підтверджується сплата позивачем адвокату Пархомчуку С.В. 10500,00 грн. за надання правової допомоги згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023 року.
Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.
Слід зауважити, що до витрат на правову допомогу включено послугу, як моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень», а також «інші клопотання, заяви до суду», які оцінені у 3000,00 грн. Разом з цим, адвокат Пархомчуку С.В. зареєстрований у системі «Електронний суд». Всі процесуальні документи, а також інформація про рух справи є доступними у його електронному кабінеті, а також за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/, а тому необхідність моніторингу «Єдиного державного реєстру судових рішень» та, відповідно, включення цієї послуги до судових витрат, суд вважає необґрунтованою.
Також суд враховує, що протягом розгляду справи адвокат Пархомчук С.В. направив до суду через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без його участі, а також заяву про вирішення питання судових витрат. Однак, питання судових витрат обґрунтовано у позовній заяві, тобто фактично представником продубльовано питання щодо судових витрат, проте об'єктивної необхідності додаткового обґрунтування понесених судових витрат подана заява не містить, сума витрат не змінювалась за час розгляду справи у суді.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, у зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 745,35 грн. (3200/10400 х 2422,40).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №199849 від 20.07.2021 року у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень, з яких: заборгованість за сумою (тілом) кредиту - 2000 (дві тисячі) гривень; заборгованість за відсотками - 1200 (одна тисяча двісті) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 745 (сімсот сорок п'ять) гривні 35 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі пятсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ» адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.
Представник позивача - адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, адреса для листування: с. Софіївська Борщагівка, пр-т. Героїв Небесної Сотні, 26/9, Київської області.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача - адвокат Силка Тетяна Юріївна, адреса: м. Луцьк, вул. Кравчука, 17/44, Волинської області.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька