15 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1994/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
розглянувши заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Решетилівської міської ради Полтавської області
до: 1) Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Енерджі",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Державний реєстратор Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавської області Гришко Віталій Володимирович,
про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 917/1994/20.
Верховний Суд постановою від 07.05.2024 у справі № 922/230/22 частково задовольнив касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури.
Скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 917/1994/20 в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2018, укладеного між Великобагачанською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Енерджі" щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5320283600:00:003:1741, площею 162,5000 га, що розташована в адміністративних межах Остап'ївської сільської ради Великобагачанського району, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Енерджі" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Гришка Віталія Володимировича від 09.01.2019, номер запису про інше речове право - 31466975 та припинення права оренди, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Енерджі" повернути земельну ділянку, кадастровий номер 5320283600:00:003:1741, площею 162,5000 га, вартістю 389828,86 грн Решетилівській міській об'єднаній територіальній громаді Полтавської області, у цій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 06.07.2023 у справі № 917/1994/20 про задоволення цих вимог залишив в силі.
В решті вимог (про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації від 29.12.2018 № 445 "Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ "Агро Енерджі") постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 917/1994/20 залишив без змін.
Стягнув з Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області на користь Харківської обласної прокуратури 4 204 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Енерджі" на користь Харківської обласної прокуратури 8 408 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Доручив Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ на виконання цієї постанови.
09.10.2024 від заступника керівника Полтавської обласної прокуратури до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Енерджі" на свою користь понесені судові витрати на сплату судового збору.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення з огляду на таке.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Отже, суд касаційної інстанції здійснює розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення чи зміну остаточного судового рішення, прийнятого по суті заявлених вимог.
Так, Верховний Суд у постанові від 07.05.2024 у справі № 917/1994/20 зазначив, що судовий збір за подання касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури в порядку статті 129 ГПК України частково покладається на відповідачів.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що питання розподілу судових витрат у вигляді сплаченого Полтавською обласною прокуратурою судового збору вирішено п.п. 6, 7 резолютивної частини рішення Господарського суду Полтавської області від 06.07.2023.
Враховуючи викладене, у Верховного Суду немає правових підстав для здійснення розподілу судових витрат відповідно до вимог частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України і для прийняття додаткової постанови у цій справі.
Керуючись статтями 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури в ухваленні додаткового рішення у справі № 917/1994/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай