ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.10.2024Справа № 910/7541/24
За позовом Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі
1) Київської міської ради;
2) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 115 791,166 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Шилін Є.О.
представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач-1) та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Деснянська РДА, позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги", відповідач) про визнання недійсними додаткових угод, стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 115 791,166 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що додаткові угоди № 4 від 30.08.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 01.12.2021, які були укладені сторонами до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, є недійсними в силу п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки цими угодами сторони безпідставно та необґрунтовано змінили (завищили) вартісні та (зменшили) кількісні показники товару (електричної енергії).
У позові, посилаючись на ст. 203, 215 ЦК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач просить:
- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 30.08.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською РДА та ТОВ "Київські енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською РДА та "Київські енергетичні послуги" ;
- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 03.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-ТІ2І, укладеного між Деснянською РДА та ТОВ "Київські енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 03.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською РДА та ТОВ "Київські енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 01.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською РДА та ТОВ "Київські енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 01.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською РДА та ТОВ "Київські енергетичні послуги";
- визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 01.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською РДА та ТОВ "Київські енергетичні послуги";
- стягнути з ТОВ "Київські енергетичні послуги" безпідставно сплачені кошти у сумі 115 791,166 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - ТОВ "Київські енергетичні послуги" у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що укладення додаткових угод до договору було зумовлене збільшенням ціни на електричну енергію на ринку, запобігання збитковості та воочевидь невигідності виконання договору для відповідача. Також зазначив, що стягнення грошових коштів у сумі 115 791,166 грн., як різниця між ціною, визначеною додатковою угодою № 3 та ціною додаткової угоди № 10, є неможливим, оскільки на думку відповідача, постачання електричної енергії після визнання недійсними спірних додаткових угод фактично не відбулось.
Крім того, у відзиві на позов ТОВ "Київські енергетичні послуги" заявило клопотання про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв'язку з поданням позовної заяви особою, яка не має права на вчинення таких дій. Проте, оскільки відповідачем вказане клопотання у судовому засіданні не підтримувалось, то судом дане клопотання не розглядалось.
26.07.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив, у яких прокурор проти доводів відповідача заперечив, вважав їх необґрунтованими.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
У судовому засіданні, призначеному для розгляду справи по суті на 08.10.2024 прокурор свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник позивачів-1, 2 просив розглянути спір відповідно до наявних матеріалів та прийняти рішення на розсуд суду.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.
За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
У судовому засіданні 08 жовтня 2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
За результатами проведеної процедури закупівлі товару за кодом класифікації ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, між Деснянською РДА (замовник) та ТОВ "Київські енергетичні послуги" (постачальник) був укладений договір про закупівлю електричної енергії від 29.01.2021 № 82014016П-Т121 (далі - договір).
Згідно з п. 1.2 договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03:2018 № 312 (ПРРЕЕ).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої0 електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 5.3 договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна цього договору становить (за 300,00 тис.кВт./год) 875 000,00 грн. (п. 5.1 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5 договору).
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (п. 5.7 договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.02.2021 та діє до 31.12.2021, за умови затвердженого бюджетного зобов'язання (п. 13.1).
Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п. 13.2 договору).
Як визначено у п. 13.9 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 % у разі коливання цін такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У додатку № 2 "Комерційна пропозиція" "Тендерна" сторони погодили, що на момент укладення договору ціна сформована за результатами переговорної процедури, згідно зі ст. 40, п. 2, п.п. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та становить 2,916 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 1.2.3 Комерційної пропозиції "Тендерна" сторони погодили, що постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Також з матеріалів справи вбачається, що з липня по грудень 2021 до вказаного договору закупівлі сторони уклали додаткові угоди, якими змінили вартісні та кількісні показники товару (електричної енергії), а саме:
- додатковою угодою № 2 від 19.07.2021 зменшено на розрахунковий період березень 2021 року ціну за одиницю товару до 2,90521 грн./кВт/год (з ПДВ); збільшено на розрахунковий період з квітня 2021 року ціну за одиницю товару до 2,91625 грн./кВт/год (з ПДВ); зменшено на розрахунковий період травень 2021 року ціну за одиницю товару до 2,91598 грн./кВт/год (з ПДВ); збільшено на розрахунковий період з червня 2021 року ціну за одиницю товару до 2,9386 грн./кВт/год (з ПДВ).
- додатковою угодою № 3 від 30.08.2021 збільшено на розрахунковий період з серпня 2021 ціну за одиницю товару до 3,130764 грн./кВт/год (з ПДВ);
- додатковою угодою № 4 від 30.08.2021 збільшено на розрахунковий період з серпня 2021 ціну за одиницю товару до 3,348252 грн./кВт/год (з ПДВ);
- додатковою угодою № 5 від 22.10.2021 збільшено на розрахунковий період з вересня 2021 року ціну за одиницю товару до 3,585336 грн./кВт/год (з ПДВ);
- додатковою угодою № 6 від 03.11.2021 збільшено на розрахунковий період з жовтня 2021 року ціну за одиницю товару до 3,848028 грн./кВт/год (з ПДВ);
- додатковою угодою № 7 від 03.11.2021 збільшено на розрахунковий період з жовтня 2021 року ціну за одиницю товару до 4,136724 грн./кВт/год (з ПДВ);
- додатковою угодою № 8 від 01.12.2021 збільшено на розрахунковий період з листопада 2021 року ціну за одиницю товару до 4,457208 грн./кВт/год (з ПДВ);
- додатковою угодою № 9 від 01.12.2021 збільшено на розрахунковий період з листопада 2021 року ціну за одиницю товару до 4,809732 грн./кВт/год (з ПДВ);
- додатковою угодою № 10 від 01.12.2021 збільшено на розрахунковий період з листопада 2021 року ціну за одиницю товару до 5,051256 грн./кВт/год (з ПДВ);
Також додатковою угодою № 11 від 21.12.2021 сторони погодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 2021 рік становить 230305 кВт*год, а вартість електричної енергії за цим договором становить 874 973,82 грн. з ПДВ; терміном поставки товару є 2021 рік.
Актами прийому-передачі електричної енергії № 82014016/8/1 від 14.09.2021, № 82014016/9/1 від 07.10.2021, 82014016/10/1 від 16.11.2021, 82014016/11/1 від 07.12.2021, 82014016/12/1 від 17.12.2021, підписаними сторонами без зауважень, підтверджено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього, ТОВ "Київські енергетичні послуги" поставило Деснянській РДА електричну енергію:
- у серпні 2021 на суму 69 657,04 грн.;
- у вересні 2021 на суму 62 772,06 грн.;
- у жовтні 2021 на суму 107 298,35 грн.;
- у листопаді 2021 на суму 135 242,33 грн.;
- у грудні 2021 на суму 67 848,47 грн.
Зі свого боку, Деснянська РДА також виконала зобов'язання за договором, сплатила вартість отриманої електричної енергії у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з вересня 2021 по грудень 2021.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що додаткові угоди № 4 від 30.08.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 01.12.2021, які були укладені сторонами до договору постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, мають бути визнані недійсними як такі, що суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок укладення сторонами цих додаткових угод ціна за 1 кВт*год електроенергії за договором зросла з 2,916 грн. до 5,051256 грн., що на 73,22 % більше від первісної ціни, а обсяг постачання електроенергії зменшився з 300 000 кВт/год до 230 305 кВт/год, або на 23,23 %.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).
Таким чином зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Таким чином прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У такому випадку до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
З огляду на викладене підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» від імені територіальні громади функції і повноваження місцевого самоврядування здійснюють місцеві ради, яким підконтрольні і підзвітні виконавчі їх виконавчі органи.
Відповідні ради затверджують місцеві бюджети для їх подальшого розподілу між територіальними громадами для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм та контролюють їх виконання.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
Згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно, зокрема, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Статтею 26 БК України передбачено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема: досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26); запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об'єктами державної та комунальної власності (пункт 5 частини 1 статті 26); обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету (пункт 6 частини 1 статті 26).
Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію відповідно до ст. 7 та ст. 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" на виконання рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві, утворено 31.10.2010 року.
З огляду на викладене, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація як виконавчий орган Київської міської ради, у розумінні ст. 22 БК України є головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чи сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 924/659/22.
Таким чином, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, у даному випадку як головний розпорядник бюджетних коштів та стороною договору.
В свою чергу, Київська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади міста, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.
Суд зазначає, що джерелом фінансування послуг із закупівлі електричної енергії відповідно до договору про закупівлю електричної енергії № 82014016П-Т121 від 29.01.2021 є кошти місцевого бюджету.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.
Як наслідок, укладення спірних додаткових угод з порушенням вимог законодавства призводить до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
Укладенням додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії порушено матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням цих угод Деснянська РДА отримала менше електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
З матеріалів справи вбачається, що Деснянська окружна прокуратура міста зверталась до Київської міської ради та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з листами від 20.12.2023 за № 59-12000 вих-23, від 03.01.2024 за № 57-66 вих-24, від 14.05.2024 за № 57-4291 ВИХ.-24, щодо необхідності вжиття заходів реагування з метою усунення порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладання та виконання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії від 29.01.2021 за кошти місцевого бюджету. Також, у вказаних листах прокуратура просила повідомити про вжиті заходи на усунення виявлених порушень.
У відповідь на лист прокуратури, Деснянська РДА листами від 29.12.2023 № 102-5707, від 09.01.2024 № 102-144 повідомила, що невбачає порушень за вказаним у листах прокуратури фактом, тому заходи цивільно-правового характеру нею не вживались. А Київською міськрадою відповіді на лист прокурора надано не було.
Також, у відповіді від 16.05.2024 № 102-2236 Деснянська РДА за результатами розгляду листа прокуратури від 14.05.2024 повідомила, що адміністрацією вже було викладено позицію щодо закупівлі електричної енергії у ТОВ "Київські енергетичні послуги" у своїх попередніх листах.
Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах Держави, а саме - в особі Київміськради та Деснянської РДА є правомірним, оскільки як вже зазналось вище, вказаними органами самостійно не вживались заходи для захисту інтересів Держави.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Частиною 1 ст. 41 вказаного Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Аналогічні вимоги зазначені у листі-роз'ясненні Мінекономрозвитку від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06, відповідно до якого внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього. Тобто в разі першого внесення змін до договору додатковими угодами, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після його укладання, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами. Вказана позиція вказана в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18.
Тобто, необхідною умовою при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.
Із матеріалів справи вбачається, що підставою для укладення сторонами додаткових угод № 4 від 30.08.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 01.12.2021 стали дані веб-сайту ДП «Оператор ринку", відповідно до яких відбулось зростання ціни електричної енергії за розрахункові періоди серпень - грудень 2021, які лише відображають моніторинг ринкових цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед» (РДН), та носять довідково - інформаційний характер, а тому жодним чином не підтверджують коливання ціни та факт неможливості здійснення поставки електроенергії за ціною, визначеною в договорі.
Так, за інформацією з веб-сайту ДП "Оператор ринку" середньозважена ціна на ринку «на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України у 2021 році (за 1 МВт/год) без ПДВ становила: у січні - 1462,52 грн.; у лютому - 1632,56 гри; у березні - 1374,25 грн.; у квітні - 1450,22 грн.; у травні - 1018,74 грн.; у червні - 1425,14 грн.; у липні - 1444,05 грн.; у серпні - 2076,95 грн.; у вересні - 2230,78 грн.; у жовтні - 2793,44 грн.; у листопаді - 3309,63 грн.; у грудні - 3 160,17 грн.
Верховним Судом у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 було роз'яснено, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації.
Водночас, дані веб-сайту ДП "Оператор ринку" не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.
Фактично відповідач, посилаючись на інформацію з сайту ДП "Оператор ринку" запропонував позивачу-2 переглянути ціну на електричну енергію на підставі її динаміки (коливання) не на дату укладення спірних угод, а "на добу наперед" на ринку у торговій зоні об'єднаної енергетичної системи України.
З урахуванням викладеного суд робить висновок, що інформація з сайту ДП "Оператор ринку" не може бути належним документальним підтвердженням наявності підстав для підвищення ціни на електричну енергію станом на дату укладення спірних додаткових угод № 4 від 30.08.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 01.12.2021 до договору закупівлі.
Посилання відповідача на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1227 від 30.07.2021 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766", якою учасники РДН і ВДР у своїх заявках на торги в торговій зоні ОЕС України мають зазначати ціни на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює: для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт•год; для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт•год.
Проте, вказані зміни визначають лише граничну межу вартості електричної енергії, що має вказуватись у заявках на торги в торговій зоні ОЕС України, перевищення якої для учасника РДН і ВДР буде підставою для відхилення його заявки.
Тому, ці зміни не можуть бути підставою для внесення змін до договору, який вже виконується, в частині зміни (завищення) вартісних показники товару (електричної енергії).
Крім того, слід зазначити, що при укладанні додаткової угоди № 4 від 30.08.2021 ціна за одиницю товару зросла на 14,82 %, при укладанні додаткової угоди № 5 від 22.10.2021 - на 22,95 %, при укладанні додаткових угод № 6, № 7 від 03.11.2021 - на 41,86%, а при укладанні додаткових угод № 8, № 9, № 10 від 01.12.2021 - на 73,22 %.
Отже, внаслідок укладення спірних додаткових угод перевищено допустимий ліміт підвищення ціни за одиницю товару (електричної енергії) понад 10 %.
Суд зазначає, що внаслідок збільшення ціни електричної енергії з 2,916 грн. до 5,05126 грн., що більше на 73,22 % від первинної ціни, результати торгів повністю нівелювалися, держава в особі Деснянської РДА втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість, була змушена оплачувати електричну енергію за ціною вище більш ніж на 70 % від первісно погодженої ціни в договорі, ще й отримувати її зменшений на 23,23 % обсяг (з 300 000 кВт/год до 230 305 кВт/год).
Також метою статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", яка закріплює можливість сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Так, стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Отже, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 73 % (із заниженням фактичного обсягу електричної енергії, що була поставлена) шляхом укладення 7 додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця (відповідача).
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність порушень вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічна закупівлі" при укладенні сторонами додаткових угод № 4 від 30.08.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 01.12.2021, оскільки їх умови в частині визначення вартості електричної енергії відрізняються від тендерної пропозиції покупця більше ніж на 10%, та внесення сторонами змін до договору було необґрунтованим та безпідставним.
Посилаючись на вказані обставини, прокурор просить визнати додаткові угоди № 4 від 30.08.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 01.12.2021 недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.
У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивачів.
Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України.
Як було встановлено судом, внаслідок укладення додаткових угод № 4 від 30.08.2021, № 5 від 22.10.2021, № 6 від 03.11.2021, № 7 від 03.11.2021, № 8 від 01.12.2021, № 9 від 01.12.2021, № 10 від 01.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, було збільшено вартість товару більше, ніж на 10 % від попередньої вартості товару та зменшено фактичний його обсяг, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", а тому на переконання суду є підставою для визнання недійсними вказаних додаткових угод в силу приписів ст. 215 ЦК України. Отже, позов прокурора у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо заявленої прокурором позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених відповідно до спірних додаткових угод грошових коштів у сумі 115 791,166 грн., суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно зі статтею 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу-2, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі, платіжними дорученнями, відповідач відповідно до спірних додаткових угод поставив, а позивач отримав та оплатив електричну енергію в загальному обсязі 104 456 кВт/год на загальну суму 442 818,25 грн., що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зважаючи на недійсність оспорених додаткових угод щодо зміни ціни, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов'язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору, зокрема додатком № 2 "Комерційна пропозиція" в редакції основного договору, згідно з яким ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 2,916 грн.
У подальшому, відповідно до додаткової угоди № 3 від 30.08.2021 ціна за одиницю товару збільшено з 2,916 грн./кВт/год (з ПДВ) до 3,130764 грн./кВт/год (з ПДВ), тобто на 7,36 % (менше 10 %).
Таким чином, за 104 456 кВт/год отриманої позивачем-2 електричної енергії останній зобов'язаний (враховуючи ціну за одиницю товару 3,130764 грн./кВт/год (з ПДВ)) сплатити грошові кошти у сумі 327 027,084 грн. (3,130764 грн./кВт/год (з ПДВ) * 104 456 кВт/год = 327 027,084 грн.).
Отже, сума безпідставно сплачених позивачем-2 коштів становить 115 791,166 грн. (442 818,25 грн. - 327 027,084 грн.), які ТОВ "Київські енергетичні послуги" має повернути на користь Деснянської РДА на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.
Відтак, позовні вимоги у справі є обґрунтованими та доведеними, що є підставою для їх задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 115 791,166 грн. задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 30.08.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 03.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-ТІ2І, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 03.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 01.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 01.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 01.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу від 29.01.2021 № 82014016П-Т121, укладеного між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Іллєнка, буд. 31, ідентифікаційний код 41916045) на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 29, ідентифікаційний код 37415088) безпідставно сплачені кошти у сумі 115 791 (сто п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 166 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Іллєнка, буд. 31, ідентифікаційний код 41916045) на користь Київської міської прокуратури (вулиця Предславинська, 45/9, Київ, 03150, ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору в сумі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 16 жовтня 2024 року.
Суддя Борисенко І. І.