ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2024Справа № 910/12122/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»
до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова
компанія»
про стягнення 62.196,32 грн
Суддя Сівакова В.В.
Без виклику сторін
02.10.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення 62.196,32 грн страхового відшкодування.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-199-00178 від 19.10.2023 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування напівпричепу «SCMITZ SKO 24 L» державний номер НОМЕР_1 , керування якого здійснював ОСОБА_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «DAF», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-214155779). Позивачем направлено відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування № 51496 від 12.06.2024, яка залишена відповідачем без задоволення. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 62.196,32 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/12122/24; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.10.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, в якій останній просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем 07.10.2024 перераховано на рахунок позивача 62.196,32 грн страхового відшкодування. Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7.000,00 грн; просить постановити ухвалу про повернення позивачу судового збору в розмірі 3.422,40 грн.
14.10.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки позивач звернуся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), яка отримана відповідачем 08.07.2024, а відтак відповідач 07.10.2024 сплативши позивачу страхове відшкодування у визначений Законом строк жодним чином не порушив права позивача. Відповідач просить судові витрати покласти на позивача.
15.10.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.
Суд розглянувши матеріали справи відзначає наступне
Позивачем подано копію платіжної інструкції від 07.10.2024, з якої вбачається, що відповідачем перераховано позивачу 62.196,32 грн страхового відшкодування згідно акту № 416-24 від 07.10.2024, ЕР-214155779, потерпілий «Логістик профсервіс» ТОВ.
Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Тобто, суд, закриваючи провадження у справі не здійснює судовий розгляд позовних вимог по суті спору та не встановлює обставини справи з наданням ним юридичної оцінки, що, відповідно, виключає встановлення фактів відносно будь-якої з позовних вимог, що могло потягти за собою висновки щодо наявності підстав визнати обґрунтованими або необґрунтованими позовні вимоги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, подана платіжна інструкція від 07.10.2024 свідчить, що відповідач повністю перерахував страхове відшкодування після звернення позивача з позовом до суду.
Надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20 зазначено, що виникнення права на отримання страхового відшкодування пов'язується не з поданням потерпілою (іншою особою, що має відповідне право) заяви про таке відшкодування, а саме з настанням страхового випадку, що має наслідком виникнення у страховика обов'язку з регламентної виплати в силу закону та на підставі відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності його страхувальника, а за відсутності такого договору та у визначених законом випадках - виникнення цього обов'язку у МТСБУ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 підтримала власний правовий висновок, викладений у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к, та зазначила, що у Законі прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування обумовлене закінченням дев'яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування або позову.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано заяву на виплату (страхового) відшкодування № 51496 від 12.06.2024, яка отримана відповідачем 08.07.2024, що підтверджується відповідачем у відзиві.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Приймаючи до уваги положення зазначених норм та дату отримання відповідачем заяви позивача про страхове відшкодування (08.07.2024), останній 90-денний строк виконання припадає на 06.10.2024 (неділя), а тому останнім днем прийняття рішення відповідачем про сплату страхового відшкодування є 07.10.2024.
Тобто відповідач здійснив виплату страхового відшкодування позивачу у визначений Законом строк.
Таким чином, в даному випадку, відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у строк встановлений спеціальними нормами чинного законодавства, чим жодним чином не порушував прав позивача на отримання страхового відшкодування, в той час, як позивач, після звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування не дочекався спливу встановленого Законом строку для здійснення відповідачем виплати та звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» регламентовано порядок повернення судового збору, зокрема передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом з цим, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що з урахуванням п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернення позивача з даним позовом до суду є передчасним, адже матеріали справи не містять доказів настання обставин, з якими законодавство України, що регулює спірні правовідносини, надає можливість для висновку про існування порушених прав позивача, а відповідачем не було порушено (прострочено) виконання своїх зобов'язань з оплати страхового відшкодування.
Отже фактично спір у справі № 910/12122/24 виник внаслідок неправильних дій позивача, а тому на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд витрати позивача по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладає на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 234 ГПК України, суд -
Провадження у справі № 910/12122/24 закрити.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В. Сівакова