Справа № 909/69/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.10.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., за участю секретаря судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву з грошовими вимогами ОСОБА_1
у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"
учасники провадження не з"явились
В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод". Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (76014, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Євгена Коновальця, буд. 229; код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяця до 14.01.2025 включно.
16.09.2024 на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог, якою заявник просить визнати кредиторські вимоги до банкрута у розмірі 62567,17грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2024 по справі №909/69/22 заяву фізичної особи ОСОБА_1 при визнання кредиторських вимог до боржника прийнято та приєднано до матеріалів справи, призначено судове засідання з розгляду заяву на 15.10.2024.
15.10.2024 від ліквідатора ПАТ "ІФАЗ" Демчана О.І. надійшло повідомлення про розгляд грошовим вимог заявника. Крім того, надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності ліквідатора боржника.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 остання просить визнати її кредитором в сумі 62567,17грн перед ПрАТ «ІФАЗ», у зв'язку із наявною заборгованістю із виплат» заробітної плати за період з 01 липня 2021 року по 31.01.2021 року (включно) та компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Відповідно до ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До структури заробітної плати, в силу ст.2 Закону України Про оплату праці, включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.
Так, згідно ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України Про оплату праці.
Структура заробітної плати визначена у ст.2 Закону України Про оплату праці, відповідно до якої основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.
За змістом ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належної працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорюваних ним суму.
Як вбачається з поданих доказів, заявлені кредиторські вимоги підтверджуються, зокрема, долученою до заяви копією рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2022 по справі №909/69/22 (344/7978/22).
Приписами п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, установлені у рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 06. 10.2022 по справі №909/69/22 (344/7978/22) мають для суду преюдиціальний характер.
Щодо заявленої суми заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2021 по 31.01.2022.
Як вбачається із долученого рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2022 по справі №909/69/22 (344/7978/22), задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «ІФАЗ», суд виходив з наступного: «Як зазначив позивач, па даний час йому не виплачена заробітна плата з 01.07.2021 по 31.01.2022 на загальну суму 52827,12грн.
Згідно довідки Індивідуапьні відомості про застраховану особу форми ОК-5 заборгованість по заробітній платі з 01.07.2021 по 31.01.2022 становить 52827,12 грн. Відповідачем не надано доказів виплати позивачу заробітної плати, що належить йому від підприємства, з огляду на що, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 52827,12 гри. (з урахуванням всіх податків та обов "язкових платежів).».
Вищевказана сума заборгованості за період з 01.07.2021 по 31.01.2022 в розмірі 52827,12 гри включає в собі податки (ПДФО та військовий збір) з доходу у вигляді заробітної плати, які в силу приписів Податкового кодексу України мають бути нараховані, утримані та сплачені ПрАТ «ІФАЗ» до державного бюджету.
Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-і 67.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (ст. 167 Податкового кодексу України).
Конструкцією підпункту 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.
До набрання чинності рішенням ВРУ про завершення реформи ЗСУ, встановлено військовий збір (п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п. 162.1 розд. IV ПКУ).
При цьому, нараховують, утримують та сплачують військовий збір до бюджету в порядку, встановленому розділу IV ПКУ, зважаючи на особливості, визначені підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 161 підрозділ 10 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, заявлена ОСОБА_1 сума заборгованості в розмірі 52827,12 грн (заборгованість із виплати заробітної плати) складається з: 9508,88 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 792,41 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 42525,83 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата.
Окрім того, роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (абзац 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ є роботодавці.
Приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, шо єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, під час виплати заборгованості з заробітної плати колишньому працівнику ПрАТ «ІФАЗ», яка виникла в проміжок 01.07.2021-31.01.2022, ліквідатор повинен також сплатити нарахований єдиний внесок, який складає 11621,97 (розрахунок: 52827,12 х 22% = 11621,97).
Враховуючі вищевикладене, заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 52827,12 гри, що складаються із заборгованості по виплаті заробітної плати (включаючи податки та обов'язкові платежі) визнаються судом та підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів ПрАТ «ІФАЗ».
Щодо заявленої суми заборгованості із виплати компенсації за невикористану відпустку,
Як вбачається із долученого рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2022 по справі №909/69/22 (344/7978/22), задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «ІФАЗ», суд виходив з наступного: «Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що у позивача станом на дату звільнення було 40 днів невикористаної відпустки. При цьому доказів виплати грошової компенсації за всі не використані ним дні відпустки до суду не надано. Позивач здійснюючи розрахунок компенсації за невикористану відпустку, беручи до уваги суми доходу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ГІФУ за 12 місяців, що передують місяцю виплати компенсації за невикористану відпустку зазначив, що на його користь підлягає до стягнення 97 49,05 гривень компенсації за 40 днів невикористаної відпустки.
Суд приходить до висновку, що з ПАТ "ІФАЗ" на користь позивача підлягає до стягнення
9749,05грнвень компенсації за невикористану відпустку з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків та платежів.».
Заявлена сума заборгованості включає в собі податки (ПДФО та військовий збір) з доходу у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які в силу приписів Податкового кодексу України має нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету роботодавець.
Як вже зазначалось вище, відповідно до підпункту 168.1.1 п. 168.1 ст, 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Таким чином, заявлена ОСОБА_1 сума заборгованості в розмірі 9749,05 грн (компенсація за невикористану щорічну відпустку) складається з: 1754,83 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 146,24 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 7847,98 грн - нарахований, але не виплачених «чистий» дохід (компенсація за невикористану щорічну відпустку).
Як вже зазначалось вище, роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (абзац 2 ч, 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄСВ.
Водночас потрібно врахувати, що ст. 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Таким чином, підприємство після звільнення працівника не несе обов'язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
При цьому, у разі виплати роботодавцем зазначених сум компенсацій працівнику після його звільнення ЄСВ не нараховується та не сплачується, оскільки, суми грошових компенсацій за невикористані щорічні (основну та додаткову) відпустки є платою за невідпрацьований час.
Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку. ЄСВ на зазначені суми не нараховується.
Враховуючи вищевикладене, заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 9749,05 грн, що складаються із заборгованості по виплаті компенсації за невикористану щорічну відпустку (включаючи податки та обов 'язкові платежі) визнаються судом та підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів ПрАТ «ІФАЗ».
Підсумовуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства,судом визнаються заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ІФАЗ» та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 52827,12 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 9508,88 грн. податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 792,41 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 42525,83 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата за період з01,07.2021 по 31.01.2022 (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута); 11621,97 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: нарахований єдиний соціальний внесок на заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.01.2022; 9749,05 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 1754,83 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 146,24 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 7847,98 грн - нарахований, але не виплачених «чистий» дохід фізичної особи, який складається з компенсації за невикористану відпустку.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «ІФАЗ» що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку: 52827,12 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 9508,88 грн. податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованої заробітної плати); 792,41 грн - військовий збір (1,5% від нарахованої заробітної плати); 42525,83 грн - нарахована, але не виплачена «чиста» заробітна плата за період з01,07.2021 по 31.01.2022 (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати звільненим працівникам банкрута); 11621,97 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: нарахований єдиний соціальний внесок на заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.01.2022; 9749,05 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів та складаються із наступного: 1754,83 грн - податок на доходи фізичних осіб (18% від нарахованого доходу); 146,24 грн - військовий збір (1,5% від нарахованого доходу); 7847,98 грн - нарахований, але не виплачених «чистий» дохід фізичної особи, який складається з компенсації за невикористану відпустку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Шкіндер П.А.