вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд заяви про відвід судді
16.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3674/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід судді від розгляду справи №904/3674/24
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1"
про скасування протоколу та рішення загальних зборів,
Суддя Дупляк С.А.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А. знаходиться справа №904/3674/24.
Через відділ документального забезпечення 16.10.2024 від позивача надійшла заява від 16.10.2024 за вих. №б/н, у якій позивач заявляє про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Дупляку Степану Анатолійовичу у справі № 904/3674/24 як особі, яка не може документально підтвердити своє законне призначення на відповідну відповідальну посаду професійного судді на штатну посаду в суді, утвореному відповідно до вимог Конституції України (відповідним, конкретним законом), а також через неможливість підтвердження державної реєстрації в ЄДРНПА указу про його призначення на відповідну відповідальну посаду в порядку, встановленим Конституцією України.
Фактично заява позивача мотивована тим, що у судді Дупляка С.А., на думку позивача, відсутні повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6 має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено таке.
Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як зазначалося вище, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявності обставин, з якими закон, зокрема, приписи статей 35, 36 ГПК України, пов'язують наявність підстав для відводу судді. Викладені у заяві про відвід суддів доводи фактично зводяться до того, що у судді Дупляка С.А., на думку позивача, відсутні повноваження судді Господарського суду Дніпропетровської області.
Водночас, листом Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 №10-05/847/24, за підписом голови суду, ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит від 27.08.2024 про надання публічної інформації, а також додано копію відповідного указу Президента України на підтвердження у Дупляка С.А. повноважень судді Господарського суду Дніпропетровської області.
Відтак, розглянувши заяву про відвід судді Дупляка С.А., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки доводи, наведені заявником в її обґрунтування, в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу судді Дупляка С.А., а заява не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, і таких обставин суд за наслідками дослідження матеріалів справи не встановив.
Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді та про передачу справи на автоматизований розподіл (повторний розподіл) в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Керуючись ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Дупляка С.А. від розгляду справи №904/3674/24.
Матеріали справи №904/3674/24 передати для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Дупляка С.А. складом суду, який визначається у порядку ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (16.10.2024) та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Дупляк