вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.10.2024м. ДніпроСправа № 916/1595/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Студнєва Дмитра Олександровича, м. Одеса
до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК", м. Дніпро
про спонукання виконати певні дії
Представники:
від позивача: Ляшенко Олег Валерійович, свідоцтво серія ВН № 1399601 від 15.08.2024, представник
від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Фізична особа-підприємець Студнєв Дмитро Олександрович, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК», в якому просив суд зобов'язати АТ “А-Банк» усунути перешкоди ФОП Студнєву Д.О. у користуванні, розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 в АТ “А-Банк» у межах фактичного залишку коштів у сумі 659 552,99 грн, шляхом розблокування рахунку НОМЕР_1 в АТ “А-Банк» та поновлення фінансових операцій по рахунку НОМЕР_1 в АТ “А-Банк».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 матеріали позовної заяви (вх. № 1632/24 від 12.04.2024) Фізичної особи-підприємця Студнєва Дмитра Олександровича до Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК» про спонукання виконати певні дії передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 внесено виправлення до п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 у справі № 916/1595/24 шляхом зазначення про передачу матеріалів позовної заяви (вх. № 1632/24 від 12.04.2024) за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області в змішаній (паперовій та електронній) формі.
Викладено п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 у справі № 916/1595/24 в такій редакції:
"1. Матеріали позовної заяви (вх. № 1632/24 від 12.04.2024) Фізичної особи-підприємця Студнєва Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства “АКЦЕНТ-БАНК» (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ 14360080) про спонукання виконати певні дії передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1) в змішаній (паперовій та електронній) формі.".
22.05.2024 матеріали позовної заяви по справі № 916/1595/24 надійшли до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 справу № 916/1595/24 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.
Ухвалою від 27.05.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.08.2024.
12.08.2024 засобами поштового зв'язку від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В судове засідання 19.08.2024 Позивач та Відповідач своїх представників не направили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою від 19.08.2024 відкладено підготовче засідання на 17.09.2024.
17.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв'язку з участю представника АТ-"А-БАНК" в іншому судовому засіданні
В судове засідання 17.09.2024 Позивач свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім у судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 30.09.2024.
30.09.2024 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Суд заслухав вступне слово позивача.
В засіданні оголошувалась перерва до 14.10.2024.
03.10.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 30.09.2024, на іншу дату.
14.10.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
14.10.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позову посилається на безпідставне блокування відповідачем поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ “А-Банк», відкритого у відповідності з публічним договором про надання банківських послуг, розміщеним на офіційному сайті АТ “А-Банк».
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що між сторонами наявні договірні відносини щодо надання позивачу послуг еквайрингу.
Відповідач вказує, що позивачу заблоковано рахунок на підставі п. 3.2. «Процедура моніторинг операцій та підключень еквайрингової мережі» та Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку, а саме підп.. 7.2.1. п. 7.2.2 підрозділу 7 розділу 3,9,1 «Еквайринг».
Відповідач зазначив, що позивачем проводились транзакції за терміналом без мети укладання угоди купівлі-продажу товарів та без передачі товару покупцеві (переведення в готівку грошових коштів).
Відповідач вказав, що, оскільки дана діяльність є порушенням вимог Умов і Правил надання банківських послуг, то рахунок позивач було заблоковано до завершення перевірки, за результатами якої запропоновано розірвання ділових відносин та перерахування коштів з його рахунків на будь-який рахунок в іншому банку України, який він зазначить у своїй заяві.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначив, що грошові кошти отримував в рамках здійснення своєї підприємницької діяльності від продажу непродовольчих товарів - мобільних телефонів.
Під час спілкування з чат-ботом Відповідача Позивач дізнався, що блокування начебто відбулось тому, що був відсутній рух товарів, тобто платіж був безтоварний.
Позивач вказує, що ним були отримані грошові кошти на його рахунок, у зв'язку із продажем ним у магазині непродовольчих товарів:
1. AirPods Pro 2 HC - 2 995 грн. 00 коп.
2. iPhone 14 Pro 256GB Sp.Black (353943233178510) - 44 900 грн. 00 коп.
Позивачем були надані Відповідачу звіти з РРО ФН 3001077321 (на 5 та на 23 аркушах) та ФН 3001077337 (усього відповідно на 17 та 23 аркушах) за серпень-вересень-жовтень-листопад місяці п.р. Тобто фактично з початку своєї господарської діяльності.
Позивач для вирішення питання розблокування рахунку та вільного використання заблокованих на ньому грошових коштів усього 659 552,99 грн. надав усі належні, достатні, достовірні документи, а також і відео зйомку подій укладення і виконання правочинів з придбання непродовольчих товарів.
Грошові кошти Позивачем були отримані в рамках здійснення підприємницької діяльності від продажу та фактичній передачі покупцю 14.10.2023 року товарів по транзакціях 681695 та 686420:
1. AirPods Pro 2 HC - 2 995 грн. 00 коп.
2. iPhone 14 Pro 256GB Sp.Black (353943233178510) - 44 900 грн. 00 коп.
Надані Відповідачу розрахункові чеки з ПРРО мають усі необхідні ідентифікаційні параметри, у т.ч. й назву товару, що був мною проданий та його ціну.
Причини за яких Відповідач заблокував грошові кошти Позивача не у спірних сумах, а сумі залишку на рахунку, який перевищував спірні суми майже у 10 разів є, на думку позивача, протиправними.
Щодо спрацювання алертів, позивач зазначив, що таких підстав для блокування договір про надання банківських послуг не передбачав, цього не передбачає і нині чинна редакція договору про надання банківських послуг.
У дату блокування рахунку - 18.10.2023 року, була чинною редакція договору про надання банківських послуг від 10 жовтня 2023 року - повний текст за посиланням https://conditions-and-rules.a-bank.com.ua/uploads/UiP10102023.pdf?lang=uk
Термін «алерт» введений Відповідачем у редакцію договору про надання банківських послуг, лише з 05 грудня 2023 року - https://conditions-and-rules.a-bank.com.ua/uploads/UiP05122023.pdf.p7s.zip?lang=uk .
На думку позивача, така підстава для блокування, арешту, тощо як «спрацювання алертів», могла бути застосована до нього тільки починаючи з 05.12.2023 року. Але арешт коштів уже був, він застосований Відповідачем 18.10.2023 року.
Позивач вказує, що підпункти 3.3.12., 3.3.12.1., 3.3.25.2, 3.3.25.4 в договорі про надання банківських послуг в редакціях, починаючи з 05.12.2023 року можуть стосуватися клієнтів - які є фізичними особами без статусу підприємця та які користуються банківськими картками, а не рахунками суб'єктів підприємницької діяльності.
Позивач звертався до Відповідача із претензіями, які також залишені без відповідей.
Відповідач не повідомляв Позивача про відмову у здійсненні платіжних операцій, Позивач не отримував мотивованої, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України письмової відмови у проведенні розрахункових операцій по рахунку, що є порушенням умов як чинного законодавства так і пп. 2.6.1.5.2., 2.6.1.5.3., 2.6.1.6.1., 2.8.1.7.1., 2.6.1.8.1., 3.1.1.1.-3.1.1.4. публічного договору (право на вільне розпорядження коштами).
На думку Позивача, дії Відповідача з блокування та заборону розпорядження Позивачем грошовими коштами, які йому належать - свідчать про суттєві порушення Відповідачем приписів п. 3 ст. 5, ст. 193, ст. 222 ГК України суб'єкти господарювання (додержання вимог законодавства), ст. 526, ст. 610, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1066 ЦК України (право вільного розпорядження грошовими коштами), ст. ст. 5, 10, 20, 45 Закону України «Про платіжні послуги» та зокрема, але не виключно, й вимог ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», адже арешт коштів, зупинення видаткових операцій по рахунку у випадку арешту - на це має бути відповідне вмотивоване рішення суду.
Позивач надав Відповідачу усі свої фіскальні чеки та z-чеки як підставу отримання коштів від продажу товарів. Наприклад, такі документи Відповідач міг без жодних зусиль, при його сумнівах, перевірити у відповідному сервісі Державної податкової служби України («Пошук фіскального чека» - tax.gov.ua).
Позивач переконаний, що Відповідач не довів, що існували і існують підстави для арешту чи зупинення видаткових операцій, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Позивач зазначив, що Відповідачем порушені вимоги ст. 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», оскільки строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати 30 робочих днів.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення факту безпідставного блокування відповідачем поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ “А-Банк», відкритого у відповідності з публічним договором про надання банківських послуг, розміщеним на офіційному сайті АТ “А-Банк», та наявність підстав для зобов'язання відповідача розблокувати даний рахунок..
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
З метою здійснення господарської діяльності Фізичній особі-підприємцю Студнєву Дмитру Олександровичу (позивач) в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК" (відповідач) 15.08.2023 року в одній із філій банку за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76 А, відповідно із п. 2 ч. 1 ст. 63 та п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги» банком був відкритий поточний рахунок НОМЕР_1 .
Позивачу відповідно до п. 2.8.1.7.1. публічного договору про надання банківських послуг, надане право як самостійного розпорядження своїм рахунком так і грошовими коштами на ньому.
Однак, Відповідач 18.10.2023 року рахунок позивача UA683077700000026004411163699 заблокував. При цьому, обґрунтованих письмових доказів правових підстав (відповідно до законодавства) з блокування рахунку відповідачем - позивач у своєму розпорядженні не має.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав умови взятих на себе зобов'язань за вказаним вище публічним договором. Крім цього відповідач порушив ст. ст. 5, 10, 20, 45 Закону України "Про платіжні послуги".
У відповідності із п. 2.6.1.5.2. публічного договору в редакції станом на 10.10.2023 рік та виниклого спору (наступна редакція змінена була станом на 07.11.2023 рік), що розміщений на офіційному сайті Відповідача за адресою https://conditions-and-rules.a- bank.com.ua/uploads/UiP10102023.pdf?lang=uk (аркуші: 203-205) відповідач узяв на себе обов'язок своєчасно здійснювати зарахування та списання коштів на / з рахунку (рахунків) клієнта-позивача.
Цим же договором п. 2.6.1.6.1. та п. 2.6.1.8.1. Позивачу надані права як вільного розпорядження коштами на своєму рахунку так і право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків відповідачем, а також застосовувати форми розрахунків відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору.
При цьому за п.2.6.1.7.2. Відповідач мав право відмовити клієнту у здійсненні платіжних операцій лише мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України.
Позивач зазначає, що грошові кошти були отримані в рамках здійснення підприємницької діяльності від продажу 14.10.2023 року непродовольчих товарів - мобільних телефонів. Позивачем на його поточний рахунок в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" було отримано 2 оплати: AirPods Pro 2 HC - 2 995 грн. 00 коп., iPhone 14 Pro 256GB Sp.Black (353943233178510) - 44 900 грн. 00 коп.
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" та надавав усі документи, які верифіковані банком. Також позивач направляв претензії до відповідача з проханням розблокувати грошові кошти на рахунку в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК".
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, Фізичній особі-підприємцю Студнєву Дмитру Олександровичу в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК" 15.08.2023 року в одній із філій банку за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76 А, відповідно із п. 2 ч. 1 ст. 63 та п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги» банком був відкритий поточний рахунок НОМЕР_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України "Про платіжні послуги" надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.
Відповідно з ч. 2 ст. 29 Закону України "Про платіжні послуги" договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній).
Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з п. 3 ч. 1 ст. 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.
При цьому, як визначено у ч. 3 ст. 29 Закону України "Про платіжні послуги" у разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов'язків сторони за договором за участю споживача платіжних послуг такі права та обов'язки тлумачаться на користь такого споживача.
Відповідач відкрив позивачу зазначений поточний рахунок після проходження позивачем процедури ідентифікації (верифікації, автентифікації - ст. 23 Закону України "Про платіжні послуги") для подальшого здійснення розрахунково-касового обслуговування. Відповідач при цьому узяв на себе обов'язок здійснювати розрахунково-касове обслуговування Позивача за готівковим і безготівковим розрахунками відповідно до чинного законодавства України, Тарифами Банку, що діють на момент здійснення операції, здійснювати своєчасне зарахування та списання коштів на / з рахунку (рахунків) Позивача.
Позивачу відповідно до п. 2.8.1.7.1. публічного договору про надання банківських послуг, надане право як самостійного розпорядження своїм рахунком так і грошовими коштами на ньому.
Однак, відповідач 18.10.2023 року рахунок позивача UA683077700000026004411163699 заблокував. При цьому, обґрунтованих письмових доказів правових підстав (відповідно до законодавства) з блокування рахунку відповідачем - позивач у своєму розпорядженні не має. Тобто Відповідач не виконав умови взятих на себе зобов'язань за вказаним вище публічним договором. Крім цього відповідач й порушив ст. ст. 5, 10, 20, 45 Закону України "Про платіжні послуги".
У відповідності із п. 2.6.1.5.2. публічного договору в редакції станом на 10.10.2023 рік та виниклого спору (наступна редакція змінена була станом на 07.11.2023 рік), що розміщений на офіційному сайті Відповідача за адресою https://conditions-and-rules.a-bank.com.ua/uploads/UiP10102023.pdf?lang=uk (аркуші: 203-205) відповідач узяв на себе обов'язок своєчасно здійснювати зарахування та списання коштів на / з рахунку (рахунків) клієнта-Позивача. Цим же договором п. 2.6.1.6.1. та п. 2.6.1.8.1. позивачу надані права як вільного розпорядження коштами на своєму рахунку так і право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків Відповідачем, а також застосовувати форми розрахунків відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору.
За п. 2.6.1.7.2. відповідач мав право відмовити клієнту у здійсненні платіжних операцій лише мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України.
Позивач зазначає, що грошові кошти були отримані в рамках здійснення підприємницької діяльності від продажу 14.10.2023 року непродовольчих товарів - мобільних телефонів. Позивачем на його поточний рахунок в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" було отримано 2 оплати: AirPods Pro 2 HC - 2 995 грн. 00 коп., iPhone 14 Pro 256GB Sp.Black (353943233178510) - 44 900 грн. 00 коп.
Згідно п. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання (у т.ч. й банки, фінансові установи) та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про платіжні послуги" загальні засади функціонування платіжного ринку, відносини у сфері надання платіжних послуг користувачам регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами. А під час надання споживачам послуг на платіжному ринку надавачі платіжних послуг зобов'язані дотримуватися вимог законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", «Про захист прав споживачів" та інших нормативно-правових актів у сфері захисту прав споживачів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про платіжні послуги" до надавачів платіжних послуг належать банки, філії іноземних банків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Позивач зазначає, що відповідач не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Позивач неодноразово звертався до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" та надавав усі документи, які верифіковані банком. Також позивач направляв претензії до відповідача з проханням розблокувати грошові кошти на рахунку в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ-БАНК".
Станом на момент подання позову банк продовжує блокувати рахунок та утримує кошти.
Позивач зазначає, що згідно вимог ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність":
- арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом;
- зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Підстав для зупинення видаткових операцій, передбачених договором, Законом
України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" не було і не має.
Судові рішення, які б передбачали невиконані Позивачем зобов'язання відсутні, судові рішення, арешти також відсутні.
Грошові кошти, що знаходяться на рахунку позивача отримані останнім в межах законної підприємницької діяльності, тому блокування рахунку у вигляді фактично арешту (відсутнє вільне розпорядження) позивачем грошовими коштами на рахунку в "АКЦЕНТ-БАНК" є протизаконним.
Позивач вважає, що відповідачем були порушені вимоги ст. 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Строк зупинення проведення фінансової операції не може перевищувати 30 робочих днів. Проте, відповідачем не надано відповідь про те, яку саме незаконну операцію було здійснено позивачем та на підставі чого заблоковано його рахунок.
Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.
Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов?язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищения, передбачених законом. Дії Відповідача таким вимогам не відповідають.
Отже, враховуючи встановлення судом факту блокування рахунку позивача за відсутності підстав, суд вважає позовні вимоги про розблокування рахунку та поновлення фінансових операцій по рахунку є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.
Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує що рахунок позивача заблоковано на підставі п. 3.2. "Процедура моніторингу операцій та підключень еквайрингової мережі": 3.2. Алерт за нетиповою активністю у встановленому РРО/ПРРО: аналіз авторизації на ознаки недійсних операцій; перевірка дотримання виду діяльності до встановленого МСС та Умовами і Правилами надання банківських послуг в Акцент-Банку, а саме підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. підрозділу 7 розділу 3,9,1 "Еквайрінг".
Стосовно вказаних заперечень, суд зазначає, що на момент блокування рахунку була чинною редакція договору від 10.10.2023 року, а термін "Алерт" введений відповідачем у редакцію договору 05.12.2023 року. Блокування рахунку відбулось 18.10.2023 року, що не відповідає умовам договору.
Згідно умов договору, банк не пізніше наступного робочого дня з дня надходження клієнту коштів, що потребують документальної перевірки банком, направляє клієнту запит щодо з'ясування суті та мети операції та/або документального підтвердження джерел походження коштів каналами зв'язку, зазначеними у договорі, разом з орієнтованим переліком документів, що можуть підтвердити джерело походження коштів, який затверджується внутрішнім документом банку. Відповідачем доказів повідомлення позивача до суду не надано.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту того, що на момент подання позову є необхідність блокування рахунку НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Інші посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Студнєва Дмитра Олександровича є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу немайнового характеру, то позивач повинен був сплатити судовий збір, враховуючи подання позовної заяви через систему "Електронний суд", у розмірі 2 422,40грн. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028,00грн., про що свідчить квитанція №ПН202 від 25.03.2024.
Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 605,60грн.
Суд не вирішує питання повернення судового збору в цій частині, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
В іншій частині витрати зі сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця Студнєва Дмитра Олександровича до Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК» про спонукання виконати певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Акціонерне товариство "АКЦЕНТ БАНК" (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) усунути перешкоди Фізичній особі-підприємцю Студнєву Дмитру Олександровичу ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у користуванні, розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ БАНК" у межах фактичного залишку коштів у сумі 659 552,99 грн, шляхом розблокування рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ БАНК" та поновлення фінансових операцій по рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві "АКЦЕНТ БАНК", про що видати наказ.
Стягнути з Акціонерного товариства "АКЦЕНТ БАНК" (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) на користь Фізичної особи-підприємця Студнєва Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 16.10.2024.
Суддя Н.Г. Назаренко