Справа № 953/1148/23
н/п 2/953/475/24
25 вересня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
Судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
представника позивача - адвоката Левицької А.В. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - адвоката Лютянської Н.С. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
До Київського районного суду м. Харкова 14.02.2023 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 39070,00 грн. за кредитним договором №б/н від 17.06.2013, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (т. 1 а.с. 208).
22.03.2023 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лютянської Н.С. на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 314-318).
На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитною карткою становить 39050,00 грн., а не 39070,00 грн., як встановив позивач у позовній заяві. Банком періодично здійснювалося списання відсотків за користування кредитним лімітом позичальника, які додатково зараховувались до загальної суми заборгованості. Дане списання відсотків за використання кредитного ліміту за період з 01.07.2019 по 02.11.2019 наявне: 01.11.2019 в розмірі 1124,19 грн.; 01.10.2019 а розмірі 1360,75 грн.; 01.09.2019 в розмірі 2068,05 грн.; 01.10.2019 в розмірі 1360,75 грн. Таким чином, позивач вводить суд в оману про наявну заборгованість позичальника перед банком в сумі 39070,00 грн. начебто за тілом кредиту. ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про відкриття чи прийняття спадщини не зверталась та свідоцтво про право на спадщину не отримувала. ОСОБА_2 не є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 . Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України позивачу було надано право протягом шести місяців від настання строку вимоги, тобто до 02.05.2020 звернутися до суду з даним позовом до спадкоємців померлого, проте позивач не скористався своїм правом у визначений законом строк. В порушення строку, визначеного ч. 2 ст. 1281 ЦК України, позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за кредитом спадкодавця тільки 03.02.2023, а це по сплину 2 років та 9 місяців. Позивач був обізнаний про смерть ОСОБА_3 з 10.12.2019, але з листом-претензією до відповідачів звертався аж 25.01.2022. Первинне звернення до нотаріуса датоване 31.08.2020, що є порушенням строків пред'явлення своїх вимог до спадкоємців. З урахуванням того, що позивач пред'явив вимоги до ОСОБА_4 , яка не є спадкоємцем померлого позичальника та до відповідача 1 з порушенням строків, встановлених статтею 11281 ЦК України, що згідно з частиною 4 цієї норми позбавляє його права вимоги до спадкоємців, вважає, що дана позовна заява не підлягає задоволенню.
24.03.2023 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 321-325).
На обґрунтування відзиву відповідач зазначає, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_3 помер. Долучена до позову виписка по банківському рахунку АТ КБ «Приватбанк» за договором №б/н за період 17.06.2013 по 04.04.2022 містить інформацію, в тому числі, але не виключно, щодо «списання відсотків за використання кредитного ліміту». Для більш детального розуміння здійснюваних розрахункових операцій та списання відсотків банком по банківському рахунку його батька, за основу для аналізу бере проміжок часу з 01.07.2019 по 02.11.2019. Позивач вводить суд в оману повідомляючи про те, що 39070,00 грн. є заборгованістю за тілом кредиту. Для спростування неправдивих відомостей позивача, повідомляє, що 01.11.2019 з банківського рахунку її батька банком було списано відсотки за використання кредитного ліміту в розмірі 1124,19 грн., що підтверджується наявною інформацією у долученій виписці по рахунку. 01.10.2019 з банківського рахунку її батька банком було списано відсотки за використання кредитного ліміту в розмірі 1360,75 грн., що підтверджується наявною інформацією у долученій виписці по рахунку. 01.09.2019 з банківського рахунку її батька банком було списано відсотки а використання кредитного ліміту в розмірі 2068,05 грн., що підтверджується наявною інформацією у долученій виписці по рахунку. Тобто, у зв'язку з списанням позивачем грошей з банківського рахунку її батька для погашення відсотків а користування кредитним лімітом, вважає, що нею наведено належні докази надання позивачем неправдивої інформації щодо наявності боргу саме за тілом кредиту. Крім того, заборгованість її батька перед банком за кредитною картою становить 39050,00 грн., а не 39070,00 грн., як визначив позивач у позовній заяві. Позивач здійснив списання коштів у розмірі 20,00 грн. з банківського рахунку її батька за страховку «Захист на кожен день» 02.11.2019, враховуючи, що її батько на той момент вже помер. З претензію кредитора до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, АТ КБ «ПриватБанк» звернувся 19.01.2022, а з листом-претензією до неї позивач звернувся лише 25.01.2022, з позовом до суду 03.02.2023. Оскільки жодна із вказаних дій АТ КБ «ПриватБанк» не була вчинена у строки, встановлені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, АТ КБ «ПриватБанк», як кредитор спадкодавця ОСОБА_3 , враховуючи вимоги ч. 4 ст. 1281 ЦК України, позбавлений права вимоги до неї, як спадкоємця. Оскільки кредитор пред'явив свої вимоги до неї з порушенням строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, які є присічними (преклюзівними), вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.07.2023 заяву представника позивача ОСОБА_5 про витребування доказів задоволено; витребувано у П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори: копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 339).
28.08.2023 до канцелярії суду надійшла копія спадкової справи №90П/2020 після смерті ОСОБА_3 від заступника завідувача П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Стрельникова А. (т. 2 а.с. 1-91).
16.01.2024 до канцелярії суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки з претензію кредитора до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, АТ КБ «ПриватБанк» звернувся 19.01.2022, а з листом-претензією до неї позивач звернувся лише 25.01.2022, з позовом до суду 03.02.2023. Оскільки жодна із вказаних дій АТ КБ «ПриватБанк» не була вчинена у строки, встановлені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, АТ КБ «ПриватБанк», як кредитор спадкодавця ОСОБА_3 , враховуючи вимоги ч. 4 ст. 1281 ЦК України, позбавлений права вимоги до неї, як спадкоємця. Позивачу було надано право протягом шести місяців від настання строку вимоги, тобто до 02.05.2020 звернутися до суду з даним позовом до спадкоємців померлого, проте позивач не скористався своїм правом у визначений законом строк (т. 2 а.с. 115-118).
18.01.2024 на електрону адресу в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява (в уточненій редакції) АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якому просить прийняти позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в уточненій режакції; стягнути з ОСОБА_1 на АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 39070,00 грн. за кредитним договором №б/н від 17.06.2013, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат (т. 2 а.с. 121-133).
На обґрунтування уточненої позовної заяви зазначає, зокрема, що ОСОБА_3 (далі - Позичальник) звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) Заяву № б/н від 17.06.2013.
Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів» додаються до позовної заяви.
Позичальник ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Позичальника у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Позичальника щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження (Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено Позичальника, копія наказу банку щодо затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг на момент підписання заяви додається до позовної заяви).
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи », які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Позичальник.
Заявою Позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Позичальника, дія Договору підтверджується фактом користування Позичальником картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Виконання Позичальником Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування (виписка по рахунку та розрахунок заборгованості додаються до позовної заяви).
Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до виявленого бажання, Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.
Для користування кредитним картковим рахунком Позичальник отримав кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 42000.00 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Позичальник при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.52. Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Пунктом 1.1.3.2.3. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов'язки: у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору; у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.3. Договору).
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4. Договору.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. погашення Кредиту - поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.
Таким чином, Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язковий платежу.
Згідно до п. 1.1.1.50. Договору Мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань Позичальника, які щомісяця повинен сплачувати Позичальник протягом терміну дії карти. Мінімальний обов'язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості Клієнта.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено Позичальником, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.
Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені Позичальником, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.
Позичальник зобов'язався: на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Позичальник доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Згідно п. 2.1.1.12.7.2. Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.2. Договору Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.п. 2.1.1.12.11. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12.
Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".
Відповідно до п. 1.1.7.12. Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник, ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.11.2019.
При зверненні з позовом, АТ КБ “ПриватБанк» було надано до суду на підтвердження вимог до ОСОБА_1 копію паспорту Відповідача із відміткою про зареєстроване місце проживання разом із спадкодавцем.
Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і прийняв спадщину є ОСОБА_1 (далі - Відповідач).
Позивачем 20.03.2020 направлена претензія кредитора від 30.01.2020 до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори.
На вказану претензію П'ятою Харківською міською державної нотаріальною конторою було підготовлено відповідь від 02.03.2020 за вих. № 663/01-16 згідно якої вбачається, що претензія кредитора - АТ КБ «Приватбанк» була долучена до матеріалів спадкової справи та до спадкоємців померлого буде доведено до відома про її наявність, а тому Позивач є таким, що заявив кредиторські вимоги до спадкоємців у визначений цивільним законодавством 6-місячний строк, тобто своєчасно.
Враховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна».
АТ КБ «Приватбанк», як Кредитор пред'явив свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, а саме: 02.03.2020 направив до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори. № SAMDN52000093062963 від 30.01.2020.
Враховуючи, що відповідь з П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори не була отримано ( про її наявність Банк дізнався лише ознайомившись з копією спадкової справи), 29.12.2021 КБ «ПриватБанк» повторно надіслано претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України, відповідно до якої за ОСОБА_3 рахується заборгованість в сумі 39070,00 грн.
Листом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 01.01.2022 № 143/02-14 позивачу було відмовлено у наданні інформації про спадкоємців померлого, оскільки така інформація надається виключно суб'єктам, визначеним статтею 8 Закону України «Про нотаріат».
Отже, матеріалами справи підтверджено, що 02.03.2020 вимога кредитора була пред'явлена через нотаріуса спадкоємцям в межах шестимісячного строку з дати смерті позичальника, що відповідає вимог ст. 1281 ЦК України.
01.02.2022 до спадкоємців Позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких Позивач пред'явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 17.06.2013 становить - 39070.00 грн., яка складається з наступного: 39070.00 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 39070.00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.05.2024 клопотання представника позивача - адвоката Левицької А.В. задоволено; виключено із кола відповідачів ОСОБА_2 ; продовжено розгляд цивільної справи за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 189).
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Левицька А.В. (в режимі відеоконференції) підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Лютянська Н.С. (в режимі відеоконференції) заперечувала проти задоволення позовної заяви, просила відмовити у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, підтримала поданий відзив.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 17.06.2013, ОСОБА_3 , ІНН НОМЕР_2 , підтвердив своїм підписом, що він згоден з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (т. 1 а.с. 97).
Подавши банку анкету-заяву від 17.06.2013 ОСОБА_3 приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартних формах Умовах і Правилах, Тарифах. При цьому, відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.
З довідки, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що на підставі укладеного кредитного договору між позивачем та відповідачем № б/н, ОСОБА_3 були видані кредитні картки: № НОМЕР_3 , дата відкриття 17.06.2013, термін дії якої до 05/17; кредитна картка № НОМЕР_4 , дата відкриття 03.02.2017, термін дії якої до 05/20 (т. 1 а.с. 171).
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної кратки, оформленої на ОСОБА_3 вбачається, що 17.06.2013 відповідачу була видана кредитна картка з встановленим кредитним лімітом 0,00 грн. Після чого кредитний ліміт збільшувався, а саме: 19.06.2013 до 500,00 грн.; 19.12.2014 до 2000,00 грн.; 12.05.2017 до 13000,00 грн.; 19.08.2017 до 18000,00 грн.; 13.08.2018 до 25000,00 грн.; 12.01.2019 до 26000,00 грн.; 17.07.2019 до 40000,00 грн.; 30.10.2019 до 42000,00 грн. 03.12.2019 кредитний ліміт зменшений до 40214,19 грн., 14.12.2019 до 39070,00 грн., 09.01.2020 до 0,00 грн. (а.с. 95).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 17.06.2013, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_3 , станом на 03.04.2022 заборгованість ОСОБА_3 перед АТ КБ «ПриватБанк» складає 39070,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредита (т. 1 а.с. 41-43).
Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 172-174).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 04.11.2019, позичальник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №15922 (т. 2 а.с. 13).
Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 179-181).
01.02.2020 ОСОБА_2 звернулась до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою в якій повідомила, що відмовляється від права на прийняття спадщини на користь сина спадкодавця ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 7).
01.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою в якій, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на день смерті мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Після його смерті залишилась спадщина. Цим повідомив, що спадщину він приймає (т. 2 а.с. 10).
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.02.2020 №59243804, заведено спадкову справу №64542586, номер у нотаріуса 90П/2020 після померлого 02.11.2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 15).
02.03.2020 до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла претензія кредитора від 30.01.2020, у якій просив включити кредиторські вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 39070,00 грн.; повідомити чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини; повідомити відомості про осіб (ПІБ та адреса), які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті Боржника (т. 2 а.с. 22).
Згідно листа П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 02.03.2020 № 663/01-16, адресованого ПАТ КБ «ПриватБанк», 02.03.2020/П нотаріальною конторою було отримано та зареєстровано у журналі реєстрації вхідних документів за №286/02-16 претензію кредитора до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.06.2013 та долучена до спадкової справи №90п/2020 до майна ОСОБА_3 . Спадкоємцям ОСОБА_3 при видачі свідоцтва про право на спадщину буде доведено до відома про наявність претензії. Нотаріус письмово повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину у разі наявності заборони, накладену на спадкове майно (т. 2 а.с. 30).
18.05.2020 ОСОБА_6 звернулась до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою в якій повідомила, що відмовляється від права на прийняття спадщини після померлого сина - ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 33).
Згідно заяви на видачу спадщини від 21.05.2020, ОСОБА_1 ознайомлено з претензією кредитора, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.01.2020, яка була долучена (надійшла поштою) до матеріалів спадкової справи 02.03.2020/П (т. 2 а.с. 39).
21.05.2020 державним нотаріусом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Ворвуль Г.Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 його сину - ОСОБА_1 , яка складається з: частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 47).
09.01.2022 ПАТ КБ «ПриватБанк» направив до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори претензію кредитора, у якій просив повідомити чи заводилась спадкова справа після померлого ОСОБА_3 ; включити кредиторські вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 39070,00 грн.; надіслати інформацію стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника, відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 185-186).
Згідно листа П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 19.01.2022 № 143/02-14, який надійшов до ПАТ КБ «ПриватБанк» 24.01.2022, ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомлено, що претензії банку долучені до спадкової справи ОСОБА_3 №90П/2020, яка була заведена раніше. Надати банку інформацію стосовно звернень з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника, або відомості про осіб (ПІБ та адреси), які подали заяву про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини, тощо не є можливим (т. 1 а.с. 187-188, т. 2 а.с. 61).
29.01.2022 АТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_1 лист-претензію про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором від 17.06.2013, укладеного між банком та ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 189).
29.01.2022 АТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_2 лист-претензію про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором від 17.06.2013, укладеного між банком та ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 190).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться(роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ст. 641 ЦК України, про позицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Згідно положень ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній невказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Заст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що відповідає положенням ст. 1055 ЦК України.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1281 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом ч. 1 ст. і 273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Згідно з другим абзацом ч. 2 ст. 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Як зазначено вище, згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 172-174).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 04.11.2019, позичальник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №15922 (т. 2 а.с. 13).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 04.11.2019, позичальник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №15922 (т. 2 а.с. 13).
Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 179-181).
01.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою в якій, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на день смерті мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Після його смерті залишилась спадщина. Цим повідомив, що спадщину він приймає (т. 2 а.с. 10).
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.02.2020 №59243804, заведено спадкову справу №64542586, номер у нотаріуса 90П/2020 після померлого 02.11.2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 15).
02.03.2020 до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла претензія кредитора від 30.01.2020, у якій просив включити кредиторські вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 39070,00 грн.; повідомити чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини; повідомити відомості про осіб (ПІБ та адреса), які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті Боржника (т. 2 а.с. 22).
Згідно листа П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 02.03.2020 № 663/01-16, адресованого ПАТ КБ «ПриватБанк», 02.03.2020/П нотаріальною конторою було отримано та зареєстровано у журналі реєстрації вхідних документів за №286/02-16 претензію кредитора до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.06.2013 та долучена до спадкової справи №90п/2020 до майна ОСОБА_3 . Спадкоємцям ОСОБА_3 при видачі свідоцтва про право на спадщину буде доведено до відома про наявність претензії. Нотаріус письмово повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину у разі наявності заборони, накладену на спадкове майно (т. 2 а.с. 30).
Згідно заяви на видачу спадщини від 21.05.2020, ОСОБА_1 ознайомлено з претензією кредитора, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.01.2020, яка була долучена (надійшла поштою) до матеріалів спадкової справи 02.03.2020/П (т. 2 а.с. 39).
21.05.2020 державним нотаріусом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Ворвуль Г.Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 його сину - ОСОБА_1 , яка складається з: частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 47).
Таким чином, шести місячний строк, передбачений ст. 1281 ЦК України, на пред'явлення своїх вимог до спадкоємця, який прийняв спадщину, позивачем не пропущений.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що передбачено статтею 530 ЦК України.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 608, 1218. 1219 ЦК України у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонастугшицтво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.
Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним кредитним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З матеріалів справи та розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_3 у відділенні банку отримав кредитну картку, регулярно користувався нею, проводив нею розрахунки, знімав кошти та поповнював картку. Жодних заяв до Банку про непогодження зі зміною кредитного ліміту ним не подавалось.
Однак, з аналізу розрахунку заборгованості та виписки за договором, які надані позивачем, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості, шляхом списання з рахунку ОСОБА_3 необумовлених з 01.09.2019 по 01.12.2019 включно умовами договору відсотків за використання кредитного ліміту та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог визначені, в тому числі, пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Умовами ознайомився ОСОБА_3 і з ними погодився, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг банку, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_3 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.
Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Застосування такого алгоритму розрахунку суми боргу призвело до безпідставного, штучного збільшення обліковуваної суми (тіла) кредиту.
Саме в такий спосіб позивач (з урахуванням сум, які вносилися відповідачем на погашення заборгованості) визначив заборгованість за сумою кредиту.
Втім, позивачем не надано суду доказів наявності у нього права відповідно до закону та/або належного укладеного договору здійснювати нарахування в зазначений спосіб, доказів належного узгодження цього з ОСОБА_3 , доведення до його відома таких умов нарахувань за період з 01.09.2019 по 01.12.2019 включно.
З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах з ОСОБА_3 з 01.09.2019 по 01.12.2019 включно, доводи позивача щодо умов надання коштів в зазначений період не можуть бути враховані.
Нарахування та пред'явлення до стягнення елементів боргу поза сумою фактично наданих банком коштів, що ґрунтується на факті укладання кредитного договору, за таких умов безпідставне.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження між сторонами розміру процентів за користування кредитом за період з 01.09.2019 по 01.12.2019 включно, суд дійшов висновку про те, що внесені відповідачем кошти повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.
З досліджених судом розрахунків заборгованості та виписки по договору №б/н за період 17.06.2013-04.04.2022 вбачається, що на момент визначення позивачем суми боргу, з ОСОБА_3 були неправомірно списано відсотки за використання крежитного ліміту на загальну суму 5943,09 грн. (01.09.2019 - 2068,05 грн.; 01.10.2019 - 1360,75 грн.; 01.11.2019 - 1390,10 грн.; 01.12.2019 - 1124,19 грн.), внаслідок чого збільшувалась сума заборгованості за тілом кредиту.
Тобто неправильність розрахунку позивача полягає не в арифметичних діях, а в принципах та підставах нарахування боргу, що безумовно впливає на його розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, не підлягає задоволенню позовна заява в частині стягнення з відповідача 20,00 грн. нарахованих на суму заборгованості, згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 17.06.2013, 06.11.2020 (т. 1 а.с. 40), оскільки згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 04.11.2019, позичальник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №15922 (т. 2 а.с. 13).
Тобто, вказані 20,00 грн. нараховані після смерті ОСОБА_3 , а тому у вказаній частині позовна заява задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги, що позивач безпідставно нараховував відсотки за користування кредитом і їх погашення відбувалося за рахунок тіла кредиту, внаслідок чого тіло кредиту безпідставно збільшено банком на суму нарахованих відсотків, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 33106,91 коп.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 17.06.2013 в розмірі 33106 грн. 91 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №BOJ66B3Q01 від 06.02.2023 позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. (т. 1 а.с. 201).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (84,74%) - 2274,42 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_8 , МФО №305299) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 17.06.2013 у розмірі 33106,91 грн. (тридцять три тисячі сто шість гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б.1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_8 , МФО №305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2274,42 грн. (дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні сорок дві копійки).
В іншій частині в задоволенні позовної заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Муратова С.О.