Справа №639/4773/24
Провадження №1-кс/639/1304/24
16 жовтня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024226250000217 від 07.08.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024226250000217 від 07.08.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.08.2024 року, а саме на майно, вилучене під час огляду місця події 06.08.2024 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 видане 10.11.2003 на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що згідно висновку експерта від 25.09.20024 року вищевказане водійське посвідчення відповідає за способом друку та за спеціальними елементами захисту бланком аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.
Заявник в судове засідання не з'явився, просив суд справу розглядати без його участі
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Судовим розглядом встановлено, що СД ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024226250000217 від 07.08.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.08.2024 року задоволено клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 та накладено в кримінальному провадженні № 12024226250000217 від 07.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, арешт на майно шляхом позбавлення права на володіння, користування, відчуження та розпорядження на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 видане 10.11.2003 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучено 06.08.2024 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , фактичним власником вилученого майна є: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .
Визначено місцем зберігання вилученого майна - матеріали кримінального провадження № 12024226250000217 від 07.08.2024 року.
Виконання ухвали покладено на слідчого та/або прокурора по кримінальному провадженню № 12024226250000217 від 07.08.2024 року.
Постановою дізнавача СД ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 13.09.2024 року по спраі призначено судову технічну експертизу документів.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/121-24/27828-ДД від 25.09.2024 року бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданий 10.11.2003 «Чугуевское МРЭО УГАИ Харьковской обл.» на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає за способом друку та за спеціальними елементами захисту бланком аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України. В наданому на дослідження посвідченні водія серії НОМЕР_1 , виданий 10.11.2003 «Чугуевское МРЭО УГАИ Харьковской обл.» на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак, що вказують на зміни первинного змісту, не виявлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частина 2 статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Положеннями частини першої статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов'язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Отже, з аналізу наведених норм слід дійти висновку, що при проведенні експертного дослідження водійського посвідчення не встановлено, що воно є таким, що було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом або отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучений документ на даний час належить ОСОБА_3 , застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, яка добросовісно володіє майном, і таке втручання у даному кримінальному провадженні на даний час (після експертного дослідження) не обґрунтоване потребою досудового розслідування та не виправдовує такий ступінь втручання.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на даний час всі необхідні слідчі дії щодо водійського посвідчення по кримінальному провадженню були проведені. Зокрема, було проведено судову технічну експертизу, згідно висновків якої «бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданий 10.11.2003 «Чугуевское МРЭО УГАИ Харьковской обл.» на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає за способом друку та за спеціальними елементами захисту бланком аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України. В наданому на дослідження посвідченні водія серії НОМЕР_1 , виданий 10.11.2003 «Чугуевское МРЭО УГАИ Харьковской обл.» на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак, що вказують на зміни первинного змісту, не виявлено».
Саме по собі внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яка за своїм змістом є лише попередньою кваліфікацією кримінального проступку, не є беззаперечною підставою для втручання у такі права особи, які на цій стадії кримінального провадження позбавлять її фактично права власності на майно, що є порушенням положень ст. ст. 16, 17 КПК України.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що органом досудового розслідування в останній період часу формально проводиться досудове розслідування, а наведені доводи не вказують на обґрунтованість висновків щодо критеріїв статті 98 КПК України та безумовній необхідності в арешті майна.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що на теперішній час відсутні підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вищезазначеного майна.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, враховуючи висновки експерта, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 174, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.08.2024 р. у кримінальному провадженні за № 12024226250000217 від 07.08.2024 року, на майно, а саме на: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 видане 10.11.2003 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом скасування обмеження щодо володіння, користування, відчуження та розпорядження, яке було вилучено 06.08.2024 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати дізнавача у кримінальному провадженні невідкладно повернути зазначене майно (документ) власнику ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1