Справа № 639/12149/14-к
Провадження № 1-в/639/539/24
16 жовтня 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові подання начальника Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про приведення вироку суду стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024,
Начальник Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова із поданням про приведення вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.12.2014 стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом - Закон №3886-ІХ).
В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_5 з 29.01.2015 перебуває на обліку в Новобаварському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Харківській області.
Відповідно до вироку суду, 14.06.2014, 31.10.2014, 04.11.2014 та 05.11.2014 ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України. Вартість викраденого майна згідно вироку суду становить 838 грн. 00 коп., 300 грн. 00 коп., 215 грн. 00 коп. та 837 грн. 63 коп., відповідно.
Законом №3886-ІХ вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.12.2014 ОСОБА_5 засуджений за вчинення крадіжок майна на суму, яка менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідне діяння не є кримінально караним на теперішній час.
Представник Новобаварського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області та засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надали.
Відповідно до приписів абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, відсутність представника уповноваженого органу з питань пробації та засудженого не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення подання щодо звільнення засудженого від призначеного судом покарання за діяння, які наразі не є кримінально караними.
Вислухавши думку прокурора, перевіривши доводи подання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX від 18.07.2024, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.12.2014 ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Цим вироком ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України за вчинення кримінального правопорушення: 14.06.2014, чим завдано матеріальної шкоди на суму 838 грн.; 31.10.2014, чим завдано матеріальної шкоди на суму 300 грн.; 04.11.2014, чим завдано матеріальної шкоди на суму 215 грн.; 05.11.2014, чим завдано матеріальної шкоди на суму 837,63 грн. - що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 1 218 грн.).
Станом на 01 січня 2014 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 218 грн.
Таким чином, діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_5 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.12.2014, наразі не можуть вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За таких обставин, подання Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області стосовно засудженого ОСОБА_5 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
Подання Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області стосовно засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.12.2014 за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова.
Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1