Справа №-613/1162/24 Провадження №-3/613/410/24
16 жовтня 2024 року м. Богодухів
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,-
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
ОСОБА_1 27 червня 2024 року о 08 год. 15 хв. на вул.Індустріальний,10 в м.Богодухів Харківської області керував автомобілем ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП «Богодухівська ЦРЛ» відмовився від відеозапис, із застосуванням технічного засобу відеозапису нагрудної BodyCam№3, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
За вказане порушення передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судові засідання жодного разу не з'явився. Відповідно до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справ цієї категорії не обов"язкова.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Тризна Є.М. надав заяву про слухання справи у відсутність сторони, за змістом якої ОСОБА_1 не визнає себе винним у скоєнні правопорушення, обґрунтовуючи відмову від проходження огляду тим, що відповідно до бойового розпорядження він направлявся до м.Охтирка та не мав такої змоги, після чого самостійно звернувся до КНП Харківської клінічної лікарні за отриманням висновку. Просив провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, справу просив слухати за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 в скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії ААД №786071 від 27 червня 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно змісту яких вони були присутні під час проведення огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 , який в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, при цьому мав ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість мови, неприродна блідість, після чого відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП; направленням на огляд особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 червня 2024 року, відповідно до змісту якого у ОСОБА_1 встановлено наявність ознак наркотичного сп"яніння: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість мови, неприродна блідість; відтвореним у судовому засіданні відеозаписом подій, відповідно до якого зафіксована відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ( файл VID240627-083535F-000003-000071-0025).
Доводи, на які посилається захисник у своїй заяві не спростовують факт вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення та обставини, встановлені судом на підставі наявних доказів, оскільки сукупність зібраних по справі доказів свідчить про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України і відповідно скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, обрану позицію ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Тризни Є М. суд розцінює як лінію захисту та спробу уникнути відповідальності.
Додана захисником до заяви, незавірена належним чином копія висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, із якої неможливо встановити ні прізвища особи, ні дату огляду цієї особи, ні дату складання висновку, ніяк не спростовує факту відмови особи, відносно якої складено протокол, від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, який мав місце 27 червня 2024 року та який повністю підтверджується вказаними вище доказами, в т.ч. переглянутим в судовому засіданні відеозаписом події.
Також, слід зазначити, що відповідно до ст.ст.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ;звужені чи дуже розширені зіниці,які нереагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 27.06.2024 року у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість мови, неприродна блідість. Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Тим самим, підстави закриття провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відсутні.
Накладаючи адміністративне стягнення суд керується вимогами ст.23 КУпАП, згідно яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане правопорушення являються грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх здоров'ю та життю, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, те що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ст.40-1, ст. ст. 130 ч.1, 283, 284 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Києві/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 605 (шістсот п"ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя