Справа №: 398/4969/24
провадження №: 2-н/398/957/24
Іменем України
"15" жовтня 2024 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ на суму 13160,70 грн. та судового збору.
В заяві про видачу судового наказу зазначено, що місцем реєстрації боржника є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно з інформацією, наданою на запит суду Приютівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте протягом двох років не проживає за цією адресою.
За приписами п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року № 14 заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків,
а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Всупереч викладеному, на підставі документів, долучених до заяви про видачу судового наказу, та інформації, отриманої судом від Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, неможливо однозначно встановити, що саме ОСОБА_1 отримує послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , та саме до неї виникло право вимоги у заявника.
Крім того, до заяви не долучені докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 є власником (співвласником) зазначеного житлового приміщення, як і не підтверджується, що вона там проживає та що саме з нею укладений відповідний договір про надання послуг, а відтак не доведено, що вона користується послугами, які надає заявник за адресою, зазначеною у заяві.
Частиною 3 ст. 19 ЦПК України встановлено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 163 ЦПК України, оскільки в ній не зазначені повні відомості, які передбачають виникнення або порушення права грошової вимоги саме до зазначеного боржника, до заяви не долучені докази, які підтверджують, що саме ОСОБА_1 є споживачем послуг, а суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати та витребувати такі відомості в наказовому провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Нормами п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, оскільки заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України та не підтверджено належними доказами, що заявник має право вимоги до ОСОБА_1 .
Керуючись п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165, ст. 260 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.П. Шинкаренко