Справа № 405/6025/24
провадження № 1-кс/405/2556/24
07.10.2024 м. Кропивницький
Cлідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -
30.08.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 19.08.2024 він отримав лист від Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, де було зазначено, що до прокуратури надійшла його заява про вчинення кримінального правопорушення командуванням військової частини НОМЕР_1 . Проте, спеціалізована прокуратура по вказаній заяві не внесла відомості до ЄРДР. Причина відмови - відсутність доказів. Зазначив, що ним особисто не направлялась вказана заява до Кропивницької прокуратури, направлялась до військової прокуратури Харківського гарнізону, тобто, був не обізнаний про те, що заява про вчинення кримінального правопорушення направлялась до Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. До заяви про вчинення кримінального правопорушення він додавав докази того, що керівництво військової частини було обізнано про наявність судової справи, судового рішення, виконавчого листа. Оскільки суд та виконавча служба обов'язково надсилають відповідачу відповідні документи. Той факт, що судове рішення умисно не виконується, тобто не розглядається його рапорт, підтверджується тільки тим, що у нього немає відповіді до цього часу від військової частини НОМЕР_1 з цього питання. Отже, існує рішення, виконавчий лист. Це об'єктивні докази обов'язку відповідача розглянути рапорт. Відповідач цього не робить. Факт відсутності листа, залишення рапорту без розгляду, тобто невиконання судового рішення перевіряється шляхом відібрання пояснень від військової частини, яка не скриває та визнає факт отримання рапорту та залишення його без розгляду, не помічаючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили. Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони намагається перекласти обов'язок збирання доказів на заявника. Просив поновити строк оскарження бездіяльності прокурора, як пропущений з поважних причин, оскільки відповідь з Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ним отримана 19.08.2024, та зобов'язати прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону внести відомості про кримінальне правопорушення згідно його заяви до ЄРДР.
В судові засідання 05.09.2024, 16.09.2024, 23.09.2024, 30.09.2024, 07.10.2024 заявник ОСОБА_3 не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду скарги, причини неявок слідчому судді не повідомив, із заявами про відкладення розгляду скарги не звертався.
Слідчим суддею здійснювались виклики заявника в судові засіданні за всіма зазначеними заявником ОСОБА_3 засобами зв'язку шляхом надсилання повістки про виклик на поштову адресу, зазначену заявником у скарзі, яку він отримав, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, надсилались повідомлення про дату, час та місце судових засідань у додаток «Viber», які всі були доставлені, про що в матеріалах скарги є довідки.
В судове засідання прокурор Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надіслав лист, в якому просив розгляд скарги здійснювати без участі прокурора та заперечував проти задоволення скарги.
Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши скаргу та матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні.
Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається зі скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом.
У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Проте, заявник ОСОБА_3 , який є ініціатором розгляду скарги, будучи належним чином повідомленим про дати, час та місце розгляду скарги, в судові засідання не з'являвся, жодних дій щодо повідомлення суд про причини неявок не здійснив.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії», заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі за текстом - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз вказаних вище обставин неявки в судове засідання особи, яка подала скаргу, дає підстави слідчому судді стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки заявник ОСОБА_3 належним чином неодноразово повідомлявся про дати, час та місце розгляду скарги, однак в судові засідання не з'являвся, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд скарги по суті, у відсутність заявника ОСОБА_3 , на підставі матеріалів, які додані до скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що заявник із заявою про вчинення кримінального правопорушення звертався до військової прокуратури Харківського гарнізону, проте, 19.08.2024 отримав відповідь Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, де було зазначено, що до прокуратури надійшла його заява про вчинення кримінального правопорушення командуванням військової частини НОМЕР_1 , але йому було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. Зі скаргою заявник звернувся до слідчого судді 30.08.2024, а тому, слідчий суддя вважає, що строк заявником ОСОБА_3 , передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, не порушений.
Як було вже встановлено в судовому засіданні, заявник із заявою про вчинення кримінального правопорушення звертався до військової прокуратури Харківського гарнізону, проте, 19.08.2024 отримав відповідь Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, де було зазначено, що до прокуратури надійшла його заява про вчинення кримінального правопорушення командуванням військової частини НОМЕР_1 . Проте, спеціалізована прокуратура по вказаній заяві не внесла відомості до ЄРДР. Прокурором факт надходження заяви ОСОБА_3 до Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, не оспорювався.
Станом на день розгляду скарги, даних про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 слідчому судді не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як встановлено в судовому засіданні, викладені в заяві ОСОБА_3 обставини, які на думку заявника, свідчать про вчинення кримінального правопорушення. В той же час, наявність або відсутність події кримінального правопорушення та складу кримінального правопорушення в діях особи може бути встановлена лише в ході проведення досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про відсутність в уповноважених службових осіб Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону визначених законом підстав щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, викладених у заяві ОСОБА_3 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним зобов'язати службову Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв, повідомлень про кримінальні правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення злочину, задовольнивши вимоги скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 305 - 307, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити.
Зобов'язати службову особу Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв, повідомлень про кримінальні правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, в строки та у порядку, визначеному ст.214 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5