ЄУН 387/862/24
Номер провадження по справі 2/387/395/24
15 жовтня 2024 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
за участю секретаря судового засіданя Косюг І.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача
На розгляд Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 26.06.2024 надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №1594529 від 20.06.2021 у розмірі 15000,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 20.06.2021 між ТОВ "Веллфін" та відповідачкою укладено договір про споживчий кредит №1594529, в електронній формі. Відповідно до умов зазначеного договору кредитор надав позичальнику грошові кошти в позику в сумі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків, тому наявна заборгованість перед позивачем станом на 17.06.2024 на загальну суму 15000,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 12.08.2024, прийняв цивільну справу до свого провадження справу, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 16.09.2024.
Ухвалою суду від 16.09.2024 відкладено судове засідання на 15.10.2024.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У п. 4 позовній заяві позивач зазначив, що розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом 17.09.2024 опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
08.10.2024 засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшла заява за вхідним номером 5599/24 від імені ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути до зали судового засідання з підстав перебування на службі у Збройних Силах України. До заяви долучені світлокопії військового квитка серії НОМЕР_1 , довідки №934 від 22.09.2023 та витяг з наказу №19 від 26.02.2022.
Дослідивши долучені до зазначеної заяви додатки судом встановлено, що останні не засвідчені в установленому законом порядку. Тоді як відповідно до положень ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З урахуванням наведеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, наведених в заяві про відкладення розгляду справи, тому суд вбачає підстав для задоволення такої заяви, з наведених у ній підстав. При цьому суд зауважує, що явка учасників справи не визнавалась обов'язковою. Поміж з тим суд зважає на обмежений строк розгляду справи, визначений ст. 275 ЦПК України.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 15.10.2024, постановив про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідач у встановлений судом строк, відзив до суду на позов не подавав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред'являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.04.2018 ТОВ "Веллфін" зареєстроване як юридична особа 17.08.2015, види економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний) (а.с.7).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 27.10.2015 встановлено, що ТОВ "Веллфін" зареєстровано як фінансову установу до Розпорядження комісії, дата прийняття та номер розпорядження про схвалення рішення про видачу свідоцтва 27.10.2015 №2606( а.с.8).
Судом встановлено, що 20.06.2021 між ТОВ "Веллфін" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1594529 виключно за допомогою Веб-сайту позикодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п. 1.1. та 1.3. договору кредит відповідачу було надано позику в розмірі 5 000,00 грн. строком на 30 днів до 20.07.2021. Згідно п.1.5.1 договору протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 договору, розмір основних процентів складає : 0,95 процентів від суми позики, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) грн. за перший день користування позикою; 0,95 процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього договору. У додатку до договору визначено, що розмір кредиту складає 5000 грн, розмір відсотків складає 1427,50 грн. (а.с. 16-21).
Згідно додаткової угоди №1 до договору №1594529 від 20.06.2021 сторони внесли зміни до п.1.3. договору у розділ "Термін дії договору", виклавши їх у наступній редакції : "строк дії договору 60 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором. Позичальник також зобов'язується повернути заборгованість за відсотками та простроченими відсотками, у разі наявності, у загальній сумі 1427,50 грн, які він повинен був сплатити у строк до 20.07.2021 (а.с. 22)
З інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн" вих №232/06 від 17.06.2024, встановлено, що ТОВ "Платежі Онлайн" як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс "Platon" була проведена успішна транзакція сума 5000,00 грн, дата та час 2021-06-20 09:00:26, номер платіжної картки НОМЕР_2 (а.с. 35).
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №1594529 від 20.06.2021, встановлено, що ОСОБА_1 станом на 17.06.2024, має заборгованість у розмірі 15000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, та 10000,00 грн - заборгованість за відсотками(а.с. 23-34).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1047, ч. 1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 20.06.2021 між відповідачем та ТОВ "Веллфін", з дотриманням наведених норм законодавства було укладено договір про споживчий кредит, та відповідачка була ознайомлена з усіма його істотними умовами та прийняла їх.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору про споживчий кредит.
При цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а тому суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку.
Оскільки до суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за тілом позики в розмірі 5000,00 грн.
В той же час суд вважає, що позивач неправильно здійснив нарахування процентів за користування кредитними коштами за договором про споживчий кредит №1594529 від 20.06.2021.
Як вбачається з умов договору про споживчий кредит (з урахуванням додаткової угоди № 1) позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність кредит в сумі 5000,00 грн, на погоджених умовах договору строк 60 днів, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики у розмірі 0,95 % за день .
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання».
Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.
Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно позиції Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором та пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства та вже усталеної судової практики вбачається, що, в даному випадку, після спливу 60-денного строку Товариство не має права на нарахування процентів передбачених договором, а має право на отримання грошових сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, проте таких вимог позивач не заявляв.
Доказів того, що відбулася подальша пролонгація строку кредитування суду не надано.
Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором про споживчий кредит №1594529 від 20.06.2021, відсотки за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 60 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти. Тому, за розрахунком суду, розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає:2850,00грн (5000х0,95%х60).
Враховуючи викладене, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит №1594529 від 20.06.2021, таким, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не бере його до уваги як належний .
За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи, що відповідач порушив умови договору про споживчий кредит №1594529 укладеного 20.06.2021, між відповідачем та ТОВ "Веллфін", не повернув отримані в борг грошові кошти, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 7850,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000, 00 грн та заборгованості за відсотками у розмір 2850,00 грн .
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 1584,65 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.11, 207, 256, 258-259, 261, 267, 526, 549, 629, 634, 638, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265,280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованість за договором про споживчий кредит №1594529 укладеного 20.06.2021 у сумі 7850 гривень 00 гривень (сім тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок ).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1584 гривні 65 копійок (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" ( 03061, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя, 48, код за ЄДРПОУ 39952398, рахунок ІВАN- НОМЕР_3 в АТ"Сенс-Банк", МФО 300346);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано 15.10.2024
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО