КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/7310/22
Провадження № 1-кп/552/121/24
16.10.2024 Київський районний суд м. Полтави у складi:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві рекомендаційний лист командира ВЧ НОМЕР_1 про негайне вжиття заходів з метою звільнення з під варти обвинуваченого та клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022170430000402 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України, -
встановив:
До суду надійшов рекомендаційний лист (письмова згода) командира військової частини НОМЕР_1 згідно якого ВЧ НОМЕР_1 попередньо визначено, відібрано та погоджено кандидата для проходження військової служби солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропонує негайно вжити заходів, відповідно ст. 616 КПК України, з метою звільнення з-під варти ОСОБА_4 та подальшого направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу обвинуваченому, не змінилися, продовжують мати місце, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам. Просить його задовольнити.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки жодних підстав вважати, що ОСОБА_4 може ухилятися від явки до суду, чинити тиск на свідків та продовжить вчиняти кримінальні правопорушення немає, зазначені у клопотанні прокурора ризики є лише припущеннями. ОСОБА_4 має постійне місце проживання та виявляє намір проходити військову службу.
Прокурор щодо задоволення рекомендаційного листа командира ВЧ НОМЕР_1 заперечував, оскільки вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності за зазначених у листі командира військової частини НОМЕР_1 обставин, можливе лише щодо обвинувачених, які під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України.
Суд, ознайомившись з рекомендаційним листом командира ВЧ НОМЕР_1 , клопотанням прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України, отже на нього не поширюється положення закону зазначені у ст. 401 КК України.
За таких обставин клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та рекомендаційний лист командира війської частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Звертаючись з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, у тому числі тяжких. До взяття його під варту офіційно не був працевлаштований та не займався будь-якою суспільно-корисною діяльністю, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, яке може бути йому призначено судом в разі доведення його винуватості, на думку суду, на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду. При цьому, свідки у судовому засіданні не допитані, що не виключає можливості того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на них. Також, будучи раніше судимим та не маючи джерел доходів, обвинувачений може продовжити злочинну діяльність. Зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченими значно збільшується.
Такі ризики існували і на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 і на думку суду продовжують існувати на даний час.
При цьому, на даний час суд не вбачає обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відпала.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
При цьому суд вважає, що визначений раніше обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави є гарантією його належної процесуальної поведінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199. 331 КПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні рекомендаційного листа командира військової частини НОМЕР_1 щодо негайного вжиття заходів з метою звільнення з-під варти ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 14 грудня 2024 року включно з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 99240 грн.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі негайно повідомити про це суд та звільнити ОСОБА_4 .
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язок прибувати за викликом до суду у визначений час та без дозволу суду не виїжджати з населеного пункту за місцем постійного проживання.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим та його захисником до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1