Справа № 159/3180/24
Провадження № 2/159/1010/24
07 жовтня 2024 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Шокот С.Т.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковель в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_3 , в інтересах якої дії ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,вказуючи на те, що між нею та ОСОБА_5 14.11.2022 року укладено договір позики, що підтверджується розпискою від 14.11.2022 року. Згідно розписки ОСОБА_5 отримав від неї кошти у розмірі 52000 доларів США, які зобов'язався повернути до 30.08.2022 року. Посилається на ст.ст.202, 207, 1046, 1047, 1218, 1281 ЦК України, Наявність в неї розписки підтверджує наявність між ними правовідносин, що виникають з договору позики. Розписка від 14.11.2022 року є документом, що підтверджує боргове зобов'язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 , оскільки містить в собі зобов'язання про повернення боргу та дату укладання. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, станом на дату смерті свого обов'язку повернути позику у розмірі 52000 доларів США за договором позики від 14.11.2022 року не виконав, позику не повернув. Після смерті ОСОБА_5 його спадкоємці набувають спадщину (у разі її прийняття) поряд з правами, також і обов'язки, в тому числі обов'язок повернути кошти у розмірі 5200 доларів США, отримані у позику від неї. Спадкоємцями ОСОБА_5 за законом у рівних частках є його доньки: вона та ОСОБА_4 . З заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Кушнерук А.Ю. 27.07.2023 року. Приватним нотаріусом відкрито спадкову справу №58/2023, 17.11.2023 року видано свідоцтво про право на спадщину. Відповідач успадкував половину обов'язків ОСОБА_6 , зобов'язання із повернення половини із отриманих ОСОБА_5 позику грошових коштів (26000 доларів США), перейшло до ОСОБА_4 . Позивачем на виконання вимог ч.1 ст.1281 ЦК України, 13.05.2024 року надіслано приватному нотаріусу Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Кушнерук А.Ю. претензію кредитора по зобов'язаннях, які виникли на підставі розписки від 14.11.2002 року. 13.05.2024 року претензія із вимогою виплатити ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі вартості успадкованого після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 майна, на виконання обов'язку щодо повернення 26000 доларів США, надіслана відповідачу. Відповіді на претензію отримано не було. ОСОБА_5 на момент смерті належна частка у статутному капіталі ТОВ «Магістраль-Плюс» у розмірі 59,7 %, що у грошовому еквіваленті становить 9900 грн., квартира АДРЕСА_1 плошею 68,7 кв.м. Станом на дату подання позову відповідач свого успадкованого обов'язку повернути у межах вартості успадкованого майна позику у розмірі 26000 доларів США (гривневий еквівалент станом на 30.08.2022 року 950783 грн. 60 коп.) за договором позики від 14.11.2022 року не виконала, позику не повернула, заборгованість відповідача перед позивачем підлягає стягненню в судовому порядку. Просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики від 14.11.2022 року в розмірі 26000 доларів США, судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просить в позові відмовити, з підстав наведених у відзиві, вказуючи на те, що договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей, у разу відсутності такої істотної умови, договір вважається неукладеним. Факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою сумою грошей. Факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання є обов'язковою та істотною умовою договору позики. Посилається на правові позиції Верховного суду від 16.01.2019 року справа №464/3790/16-ц, від 09.10.2018 року справа №924/1096/17. Аналізуючи розписку від 14.11.2022 року не відомо коли та за яких обставин ОСОБА_5 отри мав від ОСОБА_3 в позику кошти у сумі 5200 доларів США, грошові кошти зобов'язався повернути в строк до 30.08.2022 року, місцем виконання зазначено АДРЕСА_2 , дата написання розписки 14.11.2022 року. Договір позики, оформлений у вигляді розписки від 14.11.2022 року є неукладеним, з огляду на те, що ніяких грошових коштів 14.11.2022 року ОСОБА_5 від ОСОБА_3 14.11.2022 року не отримував. В момент написання розписки строк повернення вказується в минулому часі, що ставить позичальника у невигідне становище перед позикодавцем і робить його боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання та породжує об'єктивні сумніви того, чи знаходилась особа позичальника при ясній пам'яті та здоровому глузді під час написання розписки, якщо її дійсно було написано. В кінці жовтня 2022 року ОСОБА_5 з м.Ковеля поїхав до своєї доньки ОСОБА_3 у м.Львів, з цього часу зв'язок з ним було втрачено, він не відповідав на телефонні дзвінки своєї доньки ОСОБА_4 , сам не телефонував. В кінці грудня 2022 року, на заяву ОСОБА_4 центром обліку та нічного перебування бездомних осіб управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було надано звіт про надані соціальні послугу 22.12.2022 року, згідно якого 21.12.2022 року до них звернулась мешканка ОСОБА_7 , яка зустріла ОСОБА_5 , який блукав та був дезорієнтований, в супроводі якої прийшли за місцем його проживання АДРЕСА_2 , двері ніхто не відкрив, на нічліг останнього влаштували у пункт незламності. 22.12.2022 року працівники центру зв'язувались з рідними ОСОБА_5 , з'ясували, шо він приїхав до доньки ОСОБА_8 у ОСОБА_9 , ОСОБА_8 слухавку не брала, після розмови з Ліліаною узгодивши план дій, ОСОБА_5 був доставлений додому у м.Ковель. 27.12.2022 року за результатами медичного обстеження ОСОБА_5 лікарем психіатром надано висновок з рекомендацією постійного догляду з відповідним лікуванням. 30.12.2022 року зять ОСОБА_5 - ОСОБА_10 звернувся до суду з заявою про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, встановлення піклування і призначення піклувальника ОСОБА_5 , яка ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 11.04.2023 року залишена без розгляду в зв'язку з тим, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 16.02.2023 року у ОСОБА_5 виявляються ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді судиної деменції змішаного типу, які позбавляють його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.05.2023 року ОСОБА_5 визнано недієздатним. Станом на листопад 2022 року фінансовий та майновий стан позивача: вона працювала заступником директора в ТОВ «Магистраль- Плюс», директором та власником якого був ОСОБА_5 , отримувала мінімальну заробітну плату за 2020 рік в сумі 14169 грн., за 2021, 2022 рік доходів не мала. Згідно з Єдиного реєстру боржників ОСОБА_3 є боржником у трьох відкритих виконавчих провадженнях з стягнення мікразаймів від фінансових установ на суму13863 грн. 67 коп. та 11596 грн. 63 коп., маючи незакриті боргові зобов'язання по мікрозаймах, не володіла і не могла володіти сумою в 52000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 14.11.2022 року становило 1901640 грн. ОСОБА_5 такими грошовими коштами не володів, станом на 2022 рік жодного придбання нерухомості та іншої дороговартістних речей не здійснював, депозитні рахунки у фінансових установах не відкривав, жодних кредитних зобов'язань не виконував. Позивач в період з 14.11.2022 року по 06.05.2023 року вимоги повернення позики на адресу ОСОБА_5 не направляла та не передавала. Такі вимоги наперед було визначено адресувати саме спадкоємниці ОСОБА_5 - ОСОБА_4 аби позбавити її права на спадщину чи створити умови для стягнення спадкової маси на користь позивача, позивачем використане «права на зло» (постанова ВС від 10.02.2021 року справа №754/5841/17). Позивач не довів факт передачі ОСОБА_5 коштів за договором позики, оформленого розпискою від 14.11.2022 року, таким чином договір позики від 14.11.2022 року є неукладеним. Не є ефективним спосіб захисту цивільного інтересу відповідача зустрічний позов про визнання договору позики від 14.11.2022 року неукладеним або про відсутність права вимоги у позивача за договором позики враховуючи правові позиції ВС у постанові від 19.01.2021 року справа №916/1415/19, від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц, від 22.09.2022 року справа №462/5368/16-ц. Ефективним способом захисту відповідача є саме доводи та докази в їх обґрунтування стосовно не укладеності договору позики від 14.11.2022 року.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позикине обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно письмової розписки датованої 14.11.2022 року, від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 в позику кошти у сумі 52000 доларів США, зобов'язується повернути у термін до 30.08.2022 року включно, виконання договору АДРЕСА_3 .
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 27.07.2023 року, після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа №58/2023, з заявою до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 27.07.2023 року звернулась донька ОСОБА_4 .
Згідно нотаріально посвідченої претензії кредитора від 13.05.2024 року, ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадкової справи з претензіює кредитора пред'явивши вимоги кредитора за договором позики від 14.11.2022 року укладеному між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до спадкоємця ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в розмірі 26000 доларів США, відповідно до вимог ст.1281 ч.2 ЦК України, яка надіслана засобами поштового зв'язку.
Згідно свідоцтва про право власності від 27.12.2002 року, квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 .
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, власником та директором ТОВ «Магістраль- Плюс» є ОСОБА_5 , засновниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , виконуючим обов'язки директора ОСОБА_10 .
Згідно довідки про доходи від 20.06.2024 року, ОСОБА_3 за 2020 рік отримала заробітну плату в розмірі 1415 грн. 34 коп., дохід за 2021, 2022 роки відсутній.
Згідно звіту про надані соціальні послуги 22.12.2022 року центром обліку та нічного перебування бездомних осіб управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, 21.12.2022 року до них звернулась мешканка ОСОБА_7 , яка зустріла ОСОБА_5 , який блукав та був дезорієнтований, в супроводі якої прийшли за місцем його проживання АДРЕСА_2 , двері ніхто не відкрив, на нічліг останнього влаштували у пункт незламності. 22.12.2022 року працівники центру зв'язувались з рідними ОСОБА_5 , з'ясували, шо він приїхав до доньки ОСОБА_8 у ОСОБА_9 , ОСОБА_8 слухавку не брала, після розмови з Ліліаною узгодивши план дій, ОСОБА_5 був доставлений додому у м.Ковель.
Згідно висновку спеціаліста №597 від 27.12.2022 року, ОСОБА_5 встановлено діагноз: деменція.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.05.2023 року ОСОБА_5 визнаний недієздатним, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №70 від 16.02.2023 року, у ОСОБА_5 виявляються ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді судинної деменції змішаного типу, які позбавляють його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 20.06.2024 року, ОСОБА_3 є боржником по стягненню коштів на користь фінансових установ.
Судом встановлено, позивач та відповідач є доньками та спадкоємцями ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду доведено належність ОСОБА_5 на праві власності частки в квартирі АДРЕСА_4 та ТОВ «Магістраль-Плюс». Позивачем, як кредитором за договором позики, оформленої 14.11.2020 року між нею та батьком ОСОБА_5 в розмірі 52000 доларів США, пред'явлено вимогу до відповідача, як спадкоємця ОСОБА_5 , його доньки ОСОБА_4 , повернення грошових коштів в розмірі 26000 доларів США, отриманих ОСОБА_5 у позику та не повернутих на дату смерті, ґрунтуючись на укладанні договору позики в підтвердження укладання договору, передання позики та неповернення позики наявністю в неї розписки. Рішенням суду ОСОБА_5 визнаний недієздатним.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має права оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця.
Досліджуючи розписку датовану 14.11.2022 року, суд звертає увагу на різницю між датою укладення 14.11.2022 року та датою повернення грошових коштів 30.08.2022 року, тобто на момент написання розписки грошові кошти повинні бути вже повернуті, встановлені судом обставини, визнання рішенням суду ОСОБА_5 недієздатним 09.05.2023 року, через шість місяців з часу оформлення розписки, враховуючи висновок судово-психіатричного експерта №70 від 16.02.2023 року, про ознаки у ОСОБА_5 хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді судинної деменції змішаного типу, які позбавляють його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, враховуючи що психічний розлад носить стійкий, хронічний характер, роботу 22.12.2022 року центра обліку та нічного перебування бездомних осіб управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради з ОСОБА_5 , підтвердження його знаходження в цей період у Львові та безпорадний стан, майновий стан як ОСОБА_5 . так і позивача ОСОБА_3 станом на 14.11.2022 року, щодо відсутності доходу та наявністю відкритих виконавчих проваджень по боргових зобов'язань, суд приходить до висновку про не підтвердження, що 14.11.2022 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір позики та не підтвердження передання 52000 доларів США, в зв'язку з чим суд робить висновок про не укладання між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , договору позики, в зв'язку з чим вимоги позивача, як спадкоємця померлого ОСОБА_5 , як кредитора до спадкоємця ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки належними та допустимими доказами не доведено наявність вказаного зобов'язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Крім того, заявляючи вимоги до відповідача, як спадкоємця в розмірі 26000 доларів США, позивачем не доведено яка спадкова маса прийнята відповідачем, вартість майна, одержаного у спадщину відповідачем, в зв'язку з чим обсяг вимог кредитора спадкодавця, який повинен задовольнити спадкоємець не встановлено.
Встановивши всі обставини, суд погоджується з думкою відповідача, що надана позивачем розписка не є договором позики за своєї правової природою, а способом вирішення спору майнового характеру між доньками ОСОБА_5 та належним та достатнім способом захисту інтересів відповідача встановлення судом не укладення договору позики, без зустрічного позову визнання договору позики неукладеним та визнання відсутності права вимоги кредитора за договором позики.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1046, 1047, 1049, 1050, 1282 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 137, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повна частина рішення виготовлена 16.10.2024 року.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА