Справа №522/12381/24
Провадження №3-зв/522/12/24
15 жовтня 2024 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., за участю секретаря судового засідання Смокової А.В., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В. від розгляду справи №522/12381/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
16 вересня 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В. від розгляду справи №522/12381/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а саме особою, що притягається до адміністративної відповідальності переглянуто реєстр судових рішень, в категорії справ «Справи про адмінправопорушення; Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських перпаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» що були розглянуті суддею Циб І.В. з 01.07.2021 по 24.07.2024 року, та на думку заявника, що більшість рішень є однаковими, визначаючи всіх винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заявник проаналізувавши всі постанови судді Циб І.В. за ч. 1 ст. 130 КУпАП та порівнявши їх з іншою практикою за аналогічними справами, зробив висновок про наявність упередженості у суді ОСОБА_2 при розгляді справ саме цієї категорії. Заявник зазначає, що не може сподіватись на об'єктивне рішення у справи, у зв'язку з чим просив задовольнити заяву про відвід судді.
16.09.2024 року автоматизованою системою документообігу Приморського районного суду м. Одеси в провадження судді Донцова Д.Ю. передана заява ОСОБА_1 про відвід судді Циб І.В.
В судове засідання учасники провадження не з'явились про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Заявником подано заяву про розгляду заяви без його участі. Суддя Циб І.В. надала суду заяву відповідно якої зазначила, що повідомлена про дату, час ті місце розгляду заяви, приймати участі у розгляді заяви про відвід не має можливості, у зв'язку з службовими обов'язками, та просила розглянути заяву про відвід без її участі, щодо заявленого відводу - вважає його безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши заявника, приходжу до висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом встановлено, що в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В. перебуває справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення. Відповідно норми КУпАП, не передбачають і порядку розгляду заяви про відвід.
Суд, з метою додержання принципу законності судового провадження, приходить висновку про необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та вважає за необхідне керуватись при розгляді даної справи положеннями Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Статтями 81-82 КПК визначено порядок вирішення питання про відвід та наслідки такого відводу.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
З наданих матеріалів заявником не повідомлено об'єктивних та достатніх обставин, які б підтверджували те, що поведінка судді свідчить про упередженість при розгляді даної справи, як і не повідомлено про те, що суддя має певні переконання, які можуть вплинути на її неупередженість.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Не зважаючи на те, що поведінка судді не викликає об'єктивних побоювань щодо її безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак може бути пов'язана з питанням особистих переконань.
При цьому суд вважає, що у разі не задоволення заявленого відводу та розгляду суддею по суті незалежно від прийнятого рішення, учасники судового розгляду, або інші сторонні спостерігачі, можуть стверджувати, що таке рішення судді, є наслідком його упередженості.
В судовому засіданні встановлено, що у заявника є побоювання необ'єктивної позиції судді у даному провадженні, а тому суд, враховуючи, що «інститут відводу» покликаний ліквідувати найменший сумнів у відправленні суддею правосуддя, навіть якщо сумніви є безпідставними, оскільки тут є головним «публічний інтерес», з метою уникнення будь-яких сумнівів у об'єктивності судді у стороннього спостерігача, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Циб І.В. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.
Відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В. розгляду справи №522/12381/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Ю. Донцов