Справа 522/22628/18
Провадження 1-кп/522/1099/24
10.10.2024 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за ЄРДР № 12018160000000519 від 09.07.2018, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Кодимського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 301 КК України,-
На розгляд надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 301 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування зазначеного запобіжного заходу не змінились та не відпали.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора посилаючись на необґрунтованість заявлених ризиків, у зв'язку з чим просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, суд встановив наступне.
Так, ухвалою суду від 14.08.2024 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого до 60 днів, тобто до 13.10.2024, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, один з яких є особливо тяжким, та у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
Також, суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою; те, що він хоча в силу ст. 89 КК України і не має судимості, проте є особою без постійного місця проживання, даних про його офіційне працевлаштування у суду немає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
При прийнятті рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тривале безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
Так, у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, застосування попереднього ув'язнення може бути виправданим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме: спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення, не відпали та продовжують існувати.
При цьому, з урахуванням викладених обставин, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, на даний час, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам.
За даних обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку дії обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах визначених ст. 197 КПК України, тобто до шістдесяти днів.
Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, один з яких є особливо тяжким злочином, вчиненим із застосуванням насильства, суд з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за необхідне не визначати розмір застави обвинуваченому у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315, 331, 371, 372, 376,392,395,532 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 60 днів, тобто до 08 грудня 2024 року, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3