Справа № 521/13737/24
Провадження № 2/521/6068/24
16 жовтня 2024 року місто Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Ганошенка С.А.,
за участі секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася з вказаним позовом до відповідача 30.08.2024 року до Малиновського районного суду м. Одеси.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 року головуючим обрано суддю Малиновського районного суду м. Одеси Ганошенка С.А., який отримав справу з канцелярії суду 03.09.2024 року.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд цивільної справи на 26.09.2024 року у спрощеному позовному порядку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 06 вересня 2002 року, шлюб був зареєстрований Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганського обласного управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 723, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.09.2002 року. Від спільного шлюбу є двоє дітей, 2008 та 2012 р.н., які проживають з нею. Під час сімейного життя згодом з'ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, стосунки погіршилися, спроб з обох сторін для збереження шлюбу не було, у 2021 році сім'я розпалася та існує формально, спільне господарство не ведуть. Спору відносно місця проживання дітей та відносно майна між сторонами немає. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. У зв'язку з зазначеним, позивачка змушена була звернутися до суду з відповідним позовом.
В судові засідання 26.09.2024 та 16.10.2024 року сторони не з'явились. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином. Позивач надала суду заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, строк на примирення не потребує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, шляхом направлення смс-повідомлень, розміщення оголошення про виклик до суду через офіційний сайт Малиновського районного суду м. Одеси на порталі «Судова влада», оскільки місце проживання відповідача в Україні невідоме, постійна реєстрація відсутня.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне .
06 вересня 2002 року сторони зареєстрували шлюб у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Луганського обласного управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 723, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.09.2002 року (а.с. 6).
Від шлюбу народилися діти:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 03.11.2018 року, виданим повторно, актовий запис № 921, свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану територіального управління юстиції у Херсонській області (а.с. 7).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.02.2013 року, актовий запис № 1, свідоцтво про народження НОМЕР_3 , видане Посольством України в Ісламській Республіці Пакистан (а.с. 8).
Діти проживають з матір'ю. Спору між сторонами про місце проживання дітей та відносно майна немає.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві.
Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між сторонами неможливе.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв'язку з чим, є неможливим.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін , суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачкою при подачі позовної заяви підлягає відшкодуванню з боку відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 968, 96 грн.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 1-12, 13, 76-80, 81, 89, 210, ст. ст. 223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 275, 354, ЦПК України; ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06 вересня 2002 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Луганського обласного управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 723 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.09.2002 року - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 968, 96 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 16.10.2024 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО