Справа № 521/14477/24
Номер провадження:1-кп/521/1741/24
15 жовтня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024160000000254 від 21.06.2024 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2, ч.1 ст. 436-2 КК України,
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2, ч.1 ст. 436-2 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2, ч.1 ст. 436-2 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор вказує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та просив його задовольнити в повному обсязі, та просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обвинувачений та його захисник, заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора та долучені документи, суд приходить до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Малиновському районному суду м. Одеси відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 5-8, п. 10 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги те що він обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2, ч.1 ст. 436-2 КК України, один з яких є тяжким злочином, разом з цим суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , а саме, злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, є найбільш суспільно небезпечними посяганнями. Їх родовим об'єктом виступають суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, конституційний лад, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, обороноздатність, тобто основи національної безпеки України. Таким чином, родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави (ст. 1 Конституції України).
Також суд вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування обвинуваченого, так як ОСОБА_3 будучи освідомленим про передбачене кримінальне покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 436-2 КК України, у виді виправних робіт на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальні правопорушення, у скоєнні яких останній обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати що знаходячись на свободі ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
Крім того, у справі не допитані свідки, тому суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати що не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.
Також, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, діяльність ОСОБА_3 носила системний характер, була усвідомленою та мала найвищий ступінь суспільної небезпеки. Продовження цієї діяльності, за умови доступності засобів мобільного зв'язку, може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України,у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Даних про такий стан здоров'я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім'ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують продовження дії застосованого запобіжного заходу щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи передбачені ст. 177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави не назначати, в зв'язку з тим що в даному випадку ОСОБА_3 , обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №22024160000000254 від 21.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 114-2, ч.1 ст. 436-2 КК України, на 24 жовтня 2024 року о 10 год. 00 хв.
Судовий розгляд здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси, за участю сторін кримінального провадження.
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 грудня 2024 року, включно.
Розмір застави не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження строку дії обраного обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення. Ухвала суду в цій частині набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду в цій частині, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
В решті ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1