Справа № 127/30582/24
Провадження №11-сс/801/800/2024
про відмову у відкритті апеляційного провадження
15 жовтня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12023020000000678 від 22.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 229 КК України, відмовлено.
Не погодившись з постановленим рішенням, захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.10.2024, вважаю, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою з наступних підстав.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України до цього списку не відносяться.
При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
Вказане кореспондує з висновком,який сформульовано в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року в справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23), відповідно до якого ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку, передбаченому ст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
У ст.309 КПК України наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна до вказаного переліку, який є вичерпним, не входить.
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Зважаючи на те, що ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.10.2024 не входить до переліку тих рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернути захисникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців до Верховного Суду з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1