Справа № 751/7904/24
Провадження №3/751/2930/24
25 вересня 2024 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Деркача О.Г.
при секретарі Курач В.С.,
за участі:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює в кафе «Нарцис», РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №118210 слідує що, 26.08.2024 року о 19 год. 06 хв. в місті Чернігові по вул. Тероборони (Гагаріна), буд. 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку проводився по місцю зупинки, за допомогою приладу Драгер Alcotest ARLM 0398, проба позитивна 0,29 % (проміле).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суду пояснив, що після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, був здивований його результатом, оскільки був тверезим. Хотів пройти повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, але працівники поліції не надали йому такої можливості. Зазначив, що підписав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння і погодився з ним, бо був вимушений, оскільки працівники поліції повідомили, що автомобіль знаходиться в розшуку, а тому може бути вилучений.
Вислухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, об'єктивною стороною даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме керування транспортним засобом особою в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, або з явними ознаками алкогольного сп'яніння і при цьому відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, має бути доведено одночасно дві обставини: керування транспортним засобом і перебування особи в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, або мати явні ознаки алкогольного сп'яніння і при цьому відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проте, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів.
Підставою для складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №118210 від 26.08.2024 року, було виявлене працівниками поліції порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з керуванням ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами і доповненнями), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266 КУпАП).
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).
Крім того, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду, також регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015).
Так, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015).
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції, встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alkotest, границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/- 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Згідно п. 3 Розділу III Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 16. Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду.
Відповідно до Додатку 3 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 «АКТ медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме п.18, вбачається, що для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітря лікарем проводиться повторне обстеження через 20 хвилин. Відповідно до п. 22 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,50 проміле.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП .
Постанова суду згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Зокрема, як вбачається з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Так, згідно Інструкції з експлуатації алкотестера (технічного паспорта), освідування повинно проводити в наступних умовах:
- якщо умови зберігання відрізняються від умов використання аналізатору, то прилад необхідно попередньо витримати протягом 1 год. в умовах використання;
- тест дозволяється проводити не раніше 2 хв. після паління та не раніше 20 хв після вживання спреїв для порожнини рота або продуктів, що містять в собі невеликі концентрації алкоголю (наприклад, квас).
З представленого відеозапису фіксації даної події адміністративного правопорушення, у водія ОСОБА_1 не вбачається, як всіх перелічених у відповідному Акті огляду зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, так і належним чином дотримання поліцейським при проведенні даного освідування всіх вищезгаданих умов, визначених відповідною інструкцією з експлуатації алкотестера (технічного паспорта), що в свою чергу могло вплинути на рівень встановленого показника.
При цьому, ОСОБА_1 був готовий пройти повторний огляд у закладі охорони здоров'я, але фактично поліцейськими було відмовлено у його проходженні.
Крім того, суд не приймає до уваги наданий Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.08.2024 року в якому проставлений особистий підпис ОСОБА_1 про його згоду з результатами огляду, оскільки з вищезгаданого відеозапису вбачається, що останній фактично проставив свій підпис внаслідок особистого побоювання вилучення його автомобіля.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу та ступеню дотримання як визначених умов його експлуатації, так і проведення самого огляду, безпосереднього обсягу вищезазначеної величини перевищення допустимої норми під час огляду на місці події, невідповідність всіх встановлених ознак сп'яніння фактичним обставинам справи, фактичної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я під страхом вилучення транспортного засобу, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
Згідно п. 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається також недійсним.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким, чином, беручи до уваги наведене вище, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не доведено ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи викладені обставини справи, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.
Суддя: О.Г. Деркач